Правозахисна ініціатива «Кримська солідарність» оголосила про припинення своєї діяльності. Це стало наслідком багаторічного посилення утисків, залякувань та репресій щодо її членів на окупованому Росією півострові. Вони протистояли де-факто органам влади Криму та Росії у зв’язку з порушеннями прав людини, зокрема щодо представників кримськотатарської громади та інших жертв політично вмотивованих переслідувань. Ці події відбувалися на тлі безперервних утисків, залякувань та переслідувань усіх інакодумців у окупованому Росією Криму.

11 грудня 2025 року працівники Центру протидії екстремізму («Центр Е») Міністерства внутрішніх справ РФ та спецпідрозділів поліції особливого призначення провели рейди й обшуки у двох офісах, які використовуються адвокатами в окупованому Криму. За повідомленнями правозахисної ініціативи «Кримська солідарність» та інших достовірних конфіденційних джерел, обшуки були свавільними, агресивними та залякувальними, проведеними з численними процесуальними порушеннями, що призвело до прямого й умисного порушення адвокатської таємниці.

Юридичний радник Amnesty International Ukraine та член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов взяв участь у цьогорічній Варшавській конференції з людського виміру ОБСЄ, яка відбулася у столиці Польщі в жовтні. У своєму виступі Сулейман Мамутов розповів про системне переслідування етнічних українців та кримських татар в окупованому Криму, документуванням чого займалася Amnesty International з 2014 року. 

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) нещодавно ухвалив рішення про те, що Росія має якомога швидше вжити заходів для безпечного повернення ув’язнених, переведених з Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території Російської Федерації. ЄСПЛ визнав Росію винною в порушенні статей 2 (право на життя), 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), 5 (право на свободу та недоторканність), 6 (право на справедливий суд), 7 (відсутність покарання без закону) , 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода віросповідання), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань), 14 (заборона дискримінації) та 18 (обмеження використання обмежень прав ) Європейської конвенції з прав людини та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 2 Протоколу № 1 (право на освіту) і статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) Європейської конвенції. Суд також зауважив, що Російська Федерація не виконала своїх зобов’язань за статтею 38 (зобов’язання надати необхідні умови для розгляду справи) Конвенції. Реагуючи на рішення ЄСПЛ, Вероніка Вельч, директорка Amnesty International в Україні, зазначила:

Від початку окупації Криму 10 років тому Росія намагалася змінити етнічний склад півострова та придушити українську й кримськотатарську спільноти, – заявила сьогодні Amnesty International у ​​новому брифінгу​​ до десятих роковин незаконної анексії українського півострова Росією.​ 

Сьогодні, до другої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну, Amnesty International заявила, що для українців та українок не може бути справедливості без повної відповідальності за всі злочини, скоєні Росією від початку її вторгнення 2014 року. 

Новий підручник з історії, який, серед іншого, виправдовує війну Росії в Україні як законний акт самооборони та порушує права дітей на належну і якісну освіту, є небезпечною спробою індоктринації майбутніх поколінь, – про це сьогодні заявили в Amnesty International.

Із часу, коли Amnesty International востаннє представляла ЮНЕСКО свій огляд проблем із правами людини в Криму, ситуація з питаннями і випадками, які або входять до сфери компетенції ЮНЕСКО, або мають прямий вплив на питання, що лежать в декількох сферах діяльності ЮНЕСКО, продовжувала погіршуватися. Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, зверніться до попередніх подань Amnesty International.

Міжнародна спільнота має розробити надійний план для задоволення вимог щодо правосуддя зі сторони всіх постраждалих від російської агресії в Україні.

Повномасштабна агресія Росії проти України триває вже два з половиною місяці. Утім, важливо пам’ятати, що насправді агресія почалася ще 2014 року – з моменту окупації російськими військами Кримського півострову, унаслідок чого багато кримських татар(ок) та українців/ок зазнали переслідувань або вимушені були полишити свої домівки. 

Безкарність за тортури залишалася непоодиноким явищем. Повсюдно мало місце гендерно зумовлене насильство, хоча новий закон усунув юридичні перешкоди для притягнення до відповідальності військових і поліції за домашнє насильство. Продовжувалися напади на ґрунті гомофобії з боку груп, що пропагують дискримінацію та насильство. Розслідування нападів на журналістів і правозахисників було повільним і часто неефективним. Тривали репресії проти інакомислення та правозахисників в окупованому Криму. Порушення міжнародного гуманітарного права на Донбасі не розслідувалися.

16 лютого окупаційна влада Криму засудила позаштатного кореспондента «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу у розмірі 110 тисяч рублів.