Від початку окупації Криму 10 років тому Росія намагалася змінити етнічний склад півострова та придушити українську й кримськотатарську спільноти, – заявила сьогодні Amnesty International у новому брифінгу до десятих роковин незаконної анексії українського півострова Росією.
«Росія систематично намагалася викорінити українську та кримськотатарську національні ідентичності, перериваючи, обмежуючи й забороняючи використання української та кримськотатарської мов в освіті, медіа, під час національних святкувань та в інших сферах життя, пригнічуючи релігійні й культурні обряди, які не відповідають тим, що заохочуються Москвою. Окупаційна влада також насильно переміщувала людей із Криму та перевозила туди російське цивільне населення, — зазначив Патрік Томпсон, дослідник Amnesty International по Україні. – Росія повинна припинити вдаватися до утисків і викорінення неросійських національних ідентичностей на територіях, окупованих нею, та припинити порушувати міжнародне гуманітарне право та право прав людини».
КІНЦЕВА МЕТА — ВИКОРІНЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА МОВИ
Росія намагалася легітимізувати свою окупацію й незаконну анексію Криму, впроваджуючи політики, спрямовані на пригнічення неросійських національних ідентичностей на всій території півострова.
Одразу ж після анексії Росія запровадила власну шкільну навчальну програму в Криму, що призвело до індоктринації та погроз переслідуваннями на адресу педагогічного персоналу, учнівства та батьків, які були з цим не згодні. На додачу до цього, були незаконно впровадженні російські закони і практики, зокрема ті, що стосуються придушення права на свободу думки й мирних зібрань, а також культурних подій і релігійних обрядів.
«Роками ми били на сполох через утиски Росією прав людини в Криму. Минуло десятиліття, і ми можемо підсумувати, який вплив це мало на півострів, разом зі спробами РФ пригнітити неросійські національні ідентичності, зокрема українську та кримськотатарську культури. Викликає занепокоєння і те, що Росія, здається, бере такі методи за зразок для інших українських територій під окупацією», – наголосив Патрік Томпсон.
УТИСКИ СВОБОДИ ВІРОСПОВІДАННЯ
Росія жорстко обмежувала право на свободу релігії та віросповідання в Криму — зокрема, запровадила законодавство, згідно з яким молебні, проповідування та розповсюдження релігійних матеріалів поза спеціально відведеними для цього місцями чи без офіційного дозволу ставало правопорушенням, що карається законом. Станом на 2023 рік, проти окремих людей відкрили десятки адміністративних справ за «незаконну» місіонерську діяльність, із них за більш ніж 50 звинувачені виплатили значні штрафи, –дані організації «Forum 18», що слідкує за дотриманням свободи віросповідання.
Мусульманське населення Криму, більшість якого складає кримськотатарське населення, зіштовхнулося з жорстокими репресіями. Російські силові структури регулярно переривали п’ятничні молитви у кримських мечетях, проводячи перевірки паспортів усіх присутніх. Переслідуючи переважно кримськотатарську спільноту, російська влада також проводила обшуки домівок у пошуках релігійної літератури. Понад 100 кримських мусульман і мусульманок потрапили на лаву підсудних через необґрунтовані звинувачення в тероризмі й отримали тюремні терміни до 24 років, які вони відбувають у Росії.
У квітні 2017 року російський Верховний суд визнав Свідків Єгови «екстремістами» та заборонив цю релігію в Росії та в окупованому Росією Криму, унаслідок чого всі 22 громади на півострові були позбавлені реєстрації, що вплинуло на приблизно 8000 вірян та вірянок. Щонайменше 12-х кримських Свідків Єгови засудили до шести років ув’язнення чи більше суто за мирну реалізацію свого права на свободу релігії і віросповідання.
Українська православна церква Київського патріархату (після 2018 року Православна церква України) відмовилася перереєстровуватися як релігійна організація за російським законодавством. Кілька її священнослужителів відмовилися від отримання російських паспортів і були змушені покинути Крим. За перший рік окупації УПЦ КП втратила 38 із 46 своїх парафій, а на сьогодні – усі з них. У травні 2023 року де-факто влада протиправно виселила церкву з собору в Сімферополі.
ОБМЕЖЕННЯ ЗМІ
Незалежні ЗМІ, журналісти й журналістки стали мішенню для де-факто влади. Уже в перші дні окупації проросійські бойовики викрали кількох журналістів та журналісток, — це було частиною насильницької кампанії проти проукраїнських активістів та активісток. Станом на початок березня 2014 року, україномовні телеканали та радіостанції зняли з ефіру й замінили російськими медіа. Після анексії Росія зобов’язала всі ЗМІ в Криму протягом 10 місяців пройти перереєстрацію за російським законодавством і застерегла від «провокаційних дій».
Мішенню ставали ЗМІ кримськотатарською мовою: заявки на перереєстрацію популярного телеканалу ATR та інших відхиляли. 26 січня 2015 року десятки замаскованих чоловіків влаштували рейди в офісах ATR та конфіскували їхні комп’ютерні сервери. Редактор(к)и розповідали Amnesty International, що отримували неофіційні застереження через дзвінки від впливових осіб у відповідь на матеріали щодо ситуації з кримськотатарською спільнотою. Із часом телеканал ATR був вимушений переїхати на територію континентальної України та втратив можливіть мовити в Криму.
Доступ до онлайн-медіа, які вимушено покинули Крим, безпідставно блокували в Криму, без жодних судових дозволів.
Росія повинна негайно припинити всі порушення міжнародного гуманітарного права та права у сфері прав людини в Криму й на інших територіях України під окупацією. Винні в усіх злочинах за міжнародним правом повинні бути притягнуті до відповідальності в рамках справедливого суду, а постраждалі й рідні жертв – мати змогу повною мірою реалізувати свої права на правду, справедливість та відшкодування.