Amnesty International: Права людини мають бути у центрі уваги міжнародних зустрічей із миру та відбудови в Україні

Міжнародна спільнота має забезпечити, щоб у центрі уваги двох великих конференцій, присвячених миру та відбудові в Україні, були права людини, справедливість для рідних жертв і постраждалих від зловживань та щоб голос громадянського суспільства був почутим. Про це заявила сьогодні міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Очікується, що уряди з усіх континентів візьмуть участь у Міжнародній конференції з відновлення України, яку 11-12 червня приймає Німеччина, і Саміті миру, що відбудеться 15-16 червня у Швейцарії. Із цієї нагоди Вероніка Вельч, директорка Amnesty International в Україні, заявила: «Спільними зусиллями світ починає готувати дорожню карту до справедливості, тривалого миру та відбудови України. Важливо, аби права людини були в центрі цих зусиль. Люди в Україні та інших країнах, які постраждали від порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права внаслідок десятирічної окупації та агресії Росії, повинні бути почутими, а їхні права на правду, справедливість і відшкодування мають бути центральними для всіх обговорень і вжитих дій. Без гарантій цього неможливо досягнути міцного та справедливого миру».

Amnesty International закликає до ефективної та змістовної включеності рідних жертв, постраждалих, представників/ць груп ризику та експертних організацій громадянського суспільства в усіх міжнародних дискусіях про майбутнє України. «Із точки зору прав людини, ціна загарбницької війни проти України величезна. Існує багато проблем із правами людини, які потребують вирішення. Наприклад, примусове переміщення цивільних осіб, зокрема дітей, до Росії, свавільне та незаконне затримання українських цивільних осіб, відповідальність за воєнні злочини. Украй важливо, щоб голоси постраждалих, а ткож громадянського суспільства були почуті», – підкреслила Вероніка Вельч.

Amnesty International вважає, що на запланованих зустрічах мають бути невідкладно розглянуті такі питання:

Відновлення енергетичної інфраструктури України.
Росія завдала масштабної шкоди критично важливій цивільній інфраструктурі України, атакувавши енергетичні об’єкти та знищивши деякі. У результаті цього цивільне населення не мало доступу до тепла, електроенергії, води та житла. Навмисні атаки на цивільну інфраструктуру, як-от електростанції та джерела електроенергії, а також заподіяння значної шкоди цивільному населенню порушують міжнародне гуманітарне право. Заходи щодо усунення шкоди  енергетичній інфраструктурі, включаючи її відновлення, потребують значних інвестицій і мають розпочатися якнайшвидше. Українські благодійні та правозахисні організації, а також екологи повинні бути частиною цих зусиль, щоб гарантувати, що відбудова української інфраструктури служитиме правам людини для всіх у країні.

Забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Внесок України у світовий продовольчий ринок 2021 року був достатнім, аби прогодувати 400 мільйонів людей. Але війна призвела до серйозних загроз глобальній продовольчій безпеці, що в першу чергу впливає на деякі з найбідніших громад світу на Близькому Сході та в Північній Африці. Життєво важливо, щоб український експорт зерна продовжував відбуватись у згаданих громадах.

Повернення дітей та всіх цивільних осіб, яких примусово перемістили або депортували до Росії.
Українські та міжнародні організації ретельно збирали важливу інформацію про цих дітей, їх місце перебування та рідних в Україні. Украй важливо повернути цих дітей і дорослих цивільних до України.

Негайне звільнення українських цивільних та інших незаконно ув’язнених.
Російська влада має негайно звільнити всіх свавільно затриманих українських цивільних осіб, а також усіх затриманих і полонених росіян(ок), яких свавільно затримали за незгоду з агресією. Усі звинувачення з цих людей мають бути зняті.

Захист прав військовополонених, гарантований міжнародним гуманітарним правом і правом прав людини, репатріація військовополонених і розслідування всіх зловживань щодо них. Держави та відповідні неурядові організації повинні забезпечити реабілітацію всіх військовополонених, включно з хворими та пораненими, після їх репатріації. Необхідно провести ефективне розслідування злочинів проти військовополонених і порушень прав військовополонених згідно з міжнародним правом, які могли бути скоєні під час ув’язнення; винні в цих злочинах мають бути притягнуті до відповідальності.

• Забезпечення правосуддя та відповідальності за всі воєнні злочини, злочини проти людяності та інші злочини згідно з міжнародним правом, а також грубі порушення прав людини. Справедливість неможлива без повної відповідальності за всі злочини згідно з міжнародним правом та інші грубі порушення прав людини, скоєні після початку вторгнення Росії з 2014. Ідеться, зокрема, і про переслідування неросійського населення та форсовані демографічні зміни в Криму. Організації громадянського суспільства в Україні, включно з тими, які зараз — під великим ризиком — працюютьна окупованих територіях, документували, були прямими свідками та часто потерпали від цих порушень.

Гуманітарне розмінування та видалення боєприпасів, що не розірвалися.
Це непросте завдання потребуватиме скоординованої роботи урядів, незалежних організацій і волонтерської спільноти.

«Забезпечення справедливості вимагає значної політичної волі та ресурсів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Узгоджені та рішучі зусилля міжнародної спільноти, безумовно, потребують ресурсів. Однак права людини, включно з правами на правду, справедливість і відшкодування, повинні бути основою будь-якого миру в Україні, що, у свою чергу, має бути рушійною силою для дій і домовленостей міжнародної спільноти», – наголосила Вероніка Вельч.

Background

У лютому 2014 року Росія ввела свої війська для окупації українського Криму. Того ж року її збройні сили також увійшли на схід України. 24 лютого 2022 року Володимир Путін оголосив про «спеціальну військову операцію» з «демілітаризації та денацифікації» України, і Росія почала повномасштабне вторгнення. Негативні наслідки загарбницької війни Росії проти України є масштабними та довготривалими. Перелік злочинів згідно з міжнародним правом, від яких потерпають люди в Україні, включає, але не обмежується воєнними злочинами, спрямованими проти окремих осіб (позасудові страти, тортури, сексуальне насильство) і громад (навмисне руйнування цивільної інфраструктури: енергопостачання, водопостачання, функціонування лікарень, житлових районів); численні вбивства мирного населення в Бучі, Ізюмі та інших містах; примусове переміщення та депортацію цивільних осіб, зокрема депортацію дітей за межі України. Російські війська порушили численні норми Женевських конвенцій: від зобов’язань захищати цивільне населення до дотримання прав полонених, примусової мобілізації громадян(ок) України для участі у військових діях проти своєї держави, знищення культурної спадщини та націлювання на інфраструктуру експорту зерна.