Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) нещодавно ухвалив рішення про те, що Росія має якомога швидше вжити заходів для безпечного повернення ув’язнених, переведених з Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території Російської Федерації. ЄСПЛ визнав Росію винною в порушенні статей 2 (право на життя), 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), 5 (право на свободу та недоторканність), 6 (право на справедливий суд), 7 (відсутність покарання без закону) , 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода віросповідання), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань), 14 (заборона дискримінації) та 18 (обмеження використання обмежень прав ) Європейської конвенції з прав людини та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 2 Протоколу № 1 (право на освіту) і статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) Європейської конвенції. Суд також зауважив, що Російська Федерація не виконала своїх зобов’язань за статтею 38 (зобов’язання надати необхідні умови для розгляду справи) Конвенції. Реагуючи на рішення ЄСПЛ, Вероніка Вельч, директорка Amnesty International в Україні, зазначила:

Від початку окупації Криму 10 років тому Росія намагалася змінити етнічний склад півострова та придушити українську й кримськотатарську спільноти, – заявила сьогодні Amnesty International у ​​новому брифінгу​​ до десятих роковин незаконної анексії українського півострова Росією.​ 

Сьогодні, до другої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну, Amnesty International заявила, що для українців та українок не може бути справедливості без повної відповідальності за всі злочини, скоєні Росією від початку її вторгнення 2014 року. 

Із часу, коли Amnesty International востаннє представляла ЮНЕСКО свій огляд проблем із правами людини в Криму, ситуація з питаннями і випадками, які або входять до сфери компетенції ЮНЕСКО, або мають прямий вплив на питання, що лежать в декількох сферах діяльності ЮНЕСКО, продовжувала погіршуватися. Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, зверніться до попередніх подань Amnesty International.

24 лютого Росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну, зокрема і з території сусідньої Білорусі. Російські війська досягли околиць Києва та захопили території на сході й півдні країни, перш ніж були відкинуті внаслідок запеклих боїв. Станом на кінець року російські сили відступили зі значної частини нещодавно захоплених територій, проте утримували контроль над просторими територіями на сході, південному сході й півдні України, включно з Кримом.

Повномасштабна агресія Росії проти України триває вже два з половиною місяці. Утім, важливо пам’ятати, що насправді агресія почалася ще 2014 року – з моменту окупації російськими військами Кримського півострову, унаслідок чого багато кримських татар(ок) та українців/ок зазнали переслідувань або вимушені були полишити свої домівки. 

Безкарність за тортури залишалася непоодиноким явищем. Повсюдно мало місце гендерно зумовлене насильство, хоча новий закон усунув юридичні перешкоди для притягнення до відповідальності військових і поліції за домашнє насильство. Продовжувалися напади на ґрунті гомофобії з боку груп, що пропагують дискримінацію та насильство. Розслідування нападів на журналістів і правозахисників було повільним і часто неефективним. Тривали репресії проти інакомислення та правозахисників в окупованому Криму. Порушення міжнародного гуманітарного права на Донбасі не розслідувалися.

Російська влада в анексованому Криму повинна негайно припинити довільне переслідування активістів та інших членів кримськотатарської громади, – заявила Amnesty International у зв’язку з затриманням та арештом лідера кримськотатарського національного руху Нарімана Джеляла і ще чотирьох жителів півострова.