Росія продовжувала здійснювати невибіркові обстріли густонаселених районів, завдавати ударів по об’єктах критичної цивільної інфраструктури та, схоже, навмисно вчиняти напади проти цивільного населення. Українські військовополонені та затримані цивільні особи піддавалися катуванням, ставали жертвами насильницьких зникнень і утримувалися без зв’язку із зовнішнім світом на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, де також триває придушення неросійської ідентичності. Журналісти-розслідувачі повідомляли про цілеспрямовані кампанії з їх дискредитації. Право на свободу віросповідання зазнавало обмежень. Особи, які відмовлялися від проходження військової служби за переконаннями, були позбавлені можливості проходити альтернативну службу та притягувалися до кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування за колабораціонізм викликало занепокоєння щодо дотримання права на справедливий суд.
Загальний контекст
Росія продовжувала намагатися розширити контроль над територіями та нарощувала інтенсивність і масштаб ударів углиб території України. Війна на виснаження завдала значних втрат обом сторонам. Україна розробляла, виробляла та впроваджувала інноваційні зразки озброєння і нові тактичні підходи, а також прагнула зменшити свою значну залежність від іноземних постачань озброєння та боєприпасів. Українські перемовники протистояли тиску з боку США щодо необхідності територіальних та інших поступок у межах мирної угоди з Росією.
Рівень втрат серед цивільного населення залишався високим: у період з 24 лютого 2022 року до вересня 2025 року загалом загинуло 14 999 осіб і 40 601 особа дістала поранення. Червень і липень стали найбільш смертоносними місяцями за всю задокументовану історію спостережень для цивільного населення України з квітня 2022 року.
Економіка залишалася вразливою та значною мірою залежною від зовнішнього фінансування й іншої допомоги. Спроби органів влади послабити антикорупційні інституції шляхом ухвалення нового законодавства були зірвані завдяки широким суспільним протестам. На тлі загострення енергетичної кризи Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили ймовірну корупційну схему з отримання неправомірної вигоди в енергетичному секторі, що призвело до затримань високопосадовців і їхніх відставок. Членство в Європейському Союзі залишалося пріоритетом, тоді як перспектива вступу до НАТО виглядала дедалі менш визначеною.
Порушення міжнародного гуманітарного права
Незаконні атаки
Посилення повітряних нападів Росії по всій території України включало невибіркові удари по густонаселених районах, напади на об’єкти критичної цивільної інфраструктури, а також атаки, спрямовані проти цивільного населення, що становить воєнні злочини. Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні, створена під егідою ООН, дійшла висновку, що атаки російських безпілотників, спрямовані проти цивільних осіб у Херсонській області, є злочином проти людяності — вбивством, а також воєнними злочинами.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що більшість жертв серед цивільного населення припадала на райони поблизу лінії фронту. У грудні їхня частка становила 67% від загальної кількості, причому майже 30% були спричинені атаками дронів типу FPV (з керуванням від першої особи). З настанням холодів Росія майже щоденно завдавала ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Станом на листопад, за офіційними даними, обсяги генерації електроенергії становили менше половини від рівня, що існував до лютого 2022 року. Мільйони людей стикнулися з дефіцитом теплопостачання та електроенергії; в окремі дні електропостачання обмежувалося трьома годинами на добу на тлі зниження температури. У відповідь, починаючи з вересня, Україна здійснювала напади у відповідь по об’єктах енергетичної інфраструктури на території Росії, що спричиняло тимчасові локальні відключення електроенергії.
За даними ООН, у період з лютого 2022 року до грудня 2025 року внаслідок підривів на мінах та інших вибухових пристроях загинули 472 цивільні особи, ще 1 188 дістали поранення.
Позасудові страти
За повідомленнями ЗМІ, станом на 10 грудня Офіс Генерального прокурора України задокументував 322 випадки страти українських військовополонених російськими військами від початку повномасштабної війни. У серпні Владислав Нагорний потрапив у полон поблизу міста Покровськ Донецької області. Він повідомив українським ЗМІ, що його разом із ще сімома українськими військовополоненими катували російські військові, після чого інших було вбито. Попри те, що йому перерізали горло, він вижив і зміг дістатися до українських позицій.
Катування та інші форми або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження
Росія й надалі не надавала міжнародним спостерігачам доступу до військовополонених, яких утримують на тимчасово окупованих територіях України та в інших місцях, і систематично піддавала їх насильницьким зникненням та утримувала без зв’язку із зовнішнім світом (див. розділ щодо Росії). Військовополонені, звільнені в межах обмінів, свідчили про широке застосування катувань та інших форм або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження, зокрема про відмову у медичній допомозі, недоїдання та регулярні випадки смерті. Один із полонених, який провів у російському полоні 33 місяці, коли з ним спілкувалися представники Amnesty International через кілька тижнів після звільнення у січні, важив лише 40 кг. Інший колишній полонений помер у листопаді у віці 46 років від наслідків погіршення здоров’я — через шість місяців після звільнення.
Російські військовополонені, які утримувалися в Україні та яких відвідували представники Amnesty International у квітні та вересні у двох таборах для військовополонених, повідомляли про окремі випадки неналежного поводження під час захоплення в полон. Також надходили незначні скарги щодо умов утримання в таборах, зокрема обмеженого асортименту продуктів у табірних крамницях. Військовополонені неросійського походження повідомляли про расистські образи з боку інших ув’язнених і охоронців.
Права дітей
За даними ООН, у період із березня по травень кількість дітей, загиблих унаслідок російських ударів, зросла більш ніж на 200% порівняно з попереднім кварталом.
Повідомлялося про приховане вербування дітей через інтернет для здійснення атак на військові об’єкти, диверсій або збору інформації. За наявною інформацією, під час виконання таких завдань щонайменше двоє хлопців загинули і один дістав поранення. Крім того, за даними ООН, станом на травень під вартою перебували 91 хлопець і 12 дівчат. Сорок двоє дітей були засуджені за злочини, пов’язані з тероризмом, шпигунством і диверсіями, що призвело до позбавлення волі щонайменше семи з них.
Право на безпечне довкілля
У лютому повідомлялося, що обсяг викидів, пов’язаних із бойовими діями від початку повномасштабного вторгнення, досяг еквівалента 230 метричних тонн CO2. Триваюча агресія Росії завдавала значної шкоди довкіллю та створювала ризики екологічних катастроф. 14 лютого українська влада повідомила про нічну атаку російського безпілотника на захисну оболонку над пошкодженим реактором Чорнобильської АЕС, що підвищило ризик витоку радіації.
У вересні Міжнародне агентство з атомної енергії висловило занепокоєння тим, що на окупованій Росією Запорізькій атомній електростанції порушуються сім ключових принципів ядерної безпеки.
За повідомленнями ЗМІ, 8 листопада російські безпілотники знищили першу в Україні промислову електростанцію на біомасі, яка була символом переходу країни до «зеленої» енергетики.