У Національному музеї історії в Кишиневі Amnesty International Moldova презентувала фотовиставку «Оглушлива тиша».
Як це — не знати, чи жива твоя кохана людина? Не знати ні про стан її здоров’я, ні про місце перебування. Чекати бодай якоїсь звістки місяцями й навіть роками в абсолютній тиші. Не отримувати жодного телефонного дзвінка або листа.
Про шлях, який щодня доводиться долати близьким військовополонених і самим військовополоненим у російських тюрмах, де їх утримують інкомунікадо, катують, морять голодом та не надають необхідної медичної допомоги, розповідають реальні історії українців.
За допомогою цих історій ми прагнемо нагадати глядачам виставки, що за кожним заголовком стоять люди, сім’ї, діти — окремі особистості, чиє життя глибоко змінила війна. Права людини мають захищатися завжди, особливо в умовах збройного конфлікту, коли вони наражаються на найбільшу небезпеку. Організувавши цю виставку в Кишиневі, ми хотіли створити простір для роздумів, співчуття та взаємозв’язку. Виставка розміщена в самому центрі міста, де великий потік відвідувачів, і ми щиро сподіваємося, що ці сильні історії торкнуться сердець якомога більшої кількості мешканців і гостей Кишинева, сприяючи взаєморозумінню, солідарності та співчуттю
Юлія Назарія, координаторка кампаній та проєктів Amnesty International Moldova
«Оглушлива тиша» — фотопроєкт Amnesty International Ukraine, створений на основі дослідження порушень прав полонених, яких утримує Росія.
Зокрема, це свідчення строковика Леоніда, який два роки провів у полоні, і єдиною його радістю в той період було щось з’їсти; історія дружини морського піхотинця Ольги, яка через російську агресію покинула рідне місто, боролася з онкологічною хворобою і водночас — за права військовополонених; а також історія військовополоненої парамедикині Олесі, яка в Росії пережила побиття та знущання.
Фотовиставка «Оглушлива тиша» раніше експонувалася в Норвегії та на Тайвані. Також її бачили глядачі в Києві, Львові, Харкові та інших містах України.