Чому люди з усього світу протестують?

28 жовтня 2019

За останні декілька місяців у світі значно зросла кількість протестів. Від Гонконгу до Ла-Паса, Кіто, Барселони, Бейрута та Сантьяго люди виходять на вулиці, щоб скористатися своїм правом на протест та вимагають змін від влади.

На жаль, ці протести об’єднує дуже жорстка реакція держав, яка в багатьох випадках свідчила про грубі порушення прав людей.

Протягом жовтня Amnesty International зафіксувала ознаки жорстокого поводження і порушень прав людини на протестах у Болівії, Лівані, Чилі, Іспанії, Іраку, Гвінеї, Гонконгу, Великій Британій, Еквадорі, Камеруні та Єгипті.

У таких містах як Гонконг протести тривають уже довгий час, не зважаючи на поліцейські розгони, а в інших країнах завдяки масовим арештам демонстрації швидко припиняються. У Єгипті більше, ніж 2300 людей затримали за участь у демонстраціях цього вересня. Якби їхню справу передали до суду, то це була б найбільша в історії Єгипту кримінальне провадження, пов’язане з протестами.

В Amnesty International ми завжди наголошуємо на тому, що мирні протести – це не злочин, а, по суті, право людини. Реакція урядів держав на ці протести є непропорційною, необгрунтованою і, відповідно, незаконною.

За допомогою протестів учасники та учасниці реалізовують свої права людини, тому їхні дії законні. Утім не менш важливо і те, що причини, через які люди виходять на вулиці, також пов’язані з правами людини.

Давайте розглянемо декілька факторів, що спонукали людей до протестів.

КОРУПЦІЯ

Заяви про корупційну діяльність уряду допомогли розгорнути масштабну хвилю протестів у Чилі, Єгипті та Лівані.

Наприкінці вересня тисячі людей взяли участь у демонстраціях по всій території Єгипту. Люди зібралися на площі Тахрір у Каїрі, відомій протестами 2011 року, коли було повалено попереднього главу держави Хосні Мубарака. Протести були ініційовані серією вірусних відеороликів, де йдеться про високий рівень корупції серед єгипетських військових.

У Лівані одним із рушійних закликів до відставки уряду – і зміни політичної системи в цілому – стали корумпованість уряду та низький рівень забезпечення основних соціальних та економічних прав. Показово, що люди закликають усіх міністрів і державних службовців нести відповідальність імовірно викрадені державні кошти.

Зловживання державними коштами через корупцію – це не лише кримінальне правопорушення, це також питання прав людини, оскільки часто такі дії призводять до браку коштів, що мали йти на життєво важливі послуги. Відповідно до закону про права людини, уряди зобов’язані якнайкраще використовувати ресурси, щоб забезпечити людям гідне життя.

ВАРТІСТЬ ЖИТТЯ

У країнах із високим рівнем корупції вартість життя також є проблемою. У Чилі демонстрації розпочало студенство після того, як уряд оголосив про підвищення транспортних тарифів у столиці країни Сантьяго-де-Чилі.

Відтоді розпочалася низка протестів, що охопили багато сфер діяльності уряду, порушуючи питання про економічні, культурні та соціальні права простих людей у Чилі. Занепокоєння щодо нерівності підкреслюється тим, що в Чилі один із найвищих показників нерівності в доходах.

Народне занепокоєння щодо збільшення витрат на життя погіршилось і тому, що багато урядів вживають заходи суворої економії, як, наприклад, у Єгипті та Еквадорі.

В Еквадорі рішення уряду припинити субсидії на пальне призвело до масових акцій протесту, у результаті яких уряд був змушений піти на поступки.

Однак такі жорсткі економічні заходи призведуть лише до погіршення ситуації. В одній із доповідей прогнозується, що 2021 року 2/3 всіх країн постраждає від цих заходів, і це торкнеться майже шести мільярдів людей. За попередніми оцінками, мільйони людей залишаться без роботи в результаті цих заходів, без великих перспектив подальшого працевлаштування.

КЛІМАТИЧНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Відсутність дій із боку уряду щодо боротьби зі зміною клімату та погіршенням стану навколишнього середовища все частіше стає причиною акцій протестів. Від корінного населення Бразилії, активісти/-ки якого висунули обвинувачення в погіршенні стану навколишнього середовища, появи угруповань під керівництвом громадянської непокори і до масових акцій протесту через дії уряду щодо пожеж у Болівії, – усе більше людей виходять на вулиці висловити свою стурбованість тим, як лідери держав реагують на цю кризу.

Не будьте поганцями, приходьте на Марш за клімат 20 вересня

Не будьте поганцями, приходьте завтра о 12:00 на Міжнародний марш за клімат в Україні ???????? Реєстрація на Марш: bit.ly/climate_strike

Posted by Amnesty International Ukraine on Thursday, September 19, 2019

Але один із найбільш важливих моментів відбувся у вересні, коли понад 7,6 мільйонів людей взяли участь у тижні кліматичних протестів у 185 країнах.

Протести ініціювали «П’ятниці для майбутнього» – рух під проводом молоді, який заснувала шведська активістка Грета Тунберг, котра самотужки розпочала страйк трохи більше року тому.

Цього року Amnesty International вручила «П’ятницям для майбутнього» звання «Послів сумління». Приймаючи нагороду, Грета Тунберг сказала: «Ця нагорода – для мільйонів людей, молодих людей по всьому світу, які разом складають рух Fridays for Future. Усі ця безстрашна молодь, що бореться за своє майбутнє. Майбутнє, яке вони повинні приймати як належне. Але, з тим, як це виглядає зараз, вони не можуть собі такого дозволити»».

ПОЛІТИЧНІ СВОБОДИ

Цього місяця в Барселоні та решті Каталонії відбулися масові демонстрації після того, як Верховний суд Іспанії виніс вирок 12 каталонським політичним лідерам та активістам.

А в Індії відбулися акції протесту після одностороннього рішення уряду скасувати статтю 370 Конституції Індії, яка гарантувала Джамму та Кашміру особливу автономію і розділяла державу на дві окремі союзні території. Усі ці поправки та зміни були внесені на фоні відключення комунікацій, комендантської години та масових затримань політичних лідерів і активістів у регіоні.

Джамма і Кашмір

Сьогодні Індія відзначає 73-й День незалежності. Тим часом населення регіону Джамми та Кашміру перебуває в повній ізоляції від світу. Чому це сталося і як влада порушує права мешканців регіону, дивіться в нашому відео. Звернення Amnesty International India до чинного прем'єр-міністра Нарендру Моді: https://www.amnesty.org.ua/indiya-modi/

Posted by Amnesty International Ukraine on Thursday, August 15, 2019

Цього року в Гонконзі відбувся один із найбільших і найтриваліших протестів, пов’язаний із політичними свободами. Протести розпочалися у квітні 2019 року після того, як уряд Гонконгу запропонував законопроект, який дозволив би екстрадицію до материкового Китаю.

Гонконг: «Будь водою»

Із червня в Гонконзі тривають протести через новий закон про екстрадицію. Ці протести не мають лідерів чи лідерок. Учасни_ці використовують філософію Брюса Лі, аби стримувати поліцейську жорстокість.

Posted by Amnesty International Ukraine on Tuesday, August 20, 2019

Люди вийшли на вулиці в рекордній кількості. Хоча уряд врешті-решт відмовився від планів щодо внесення законопроекту, протести переросли у набагато ширший заклик до змін, включно з вимогами повного перегляду дій поліції та зміни політичних реформ, щоб місцеві могли самі обирати лідерів Гонконгу.