21 серпня 2020
Складна ситуація з правами людини в Білорусі вимагає від комерційних структур, як закордонних, так і національних, проявляти особливу обачність при роботі в цій країні. Як ідеться в Керівних принципах ООН у сфері бізнесу і прав людини (Керівні принципи ООН), комерційні підприємства зобов’язані дотримуватися прав людини незалежно від того, у якій країні світу вони здійснюють свою діяльність. Керівні принципи ООН вимагають активних заходів від комерційних підприємств для гарантії, що їхня діяльність не має негативного впливу на права людини і не сприяє цьому впливові. Керівні принципи також вимагають від підприємств реагувати на порушення прав людини, коли вони відбуваються. Корпоративна відповідальність за дотримання прав людини не залежить від можливостей або готовності держави виконувати зобов’язання щодо прав людини й діє діє паралельно з обов’язком дотримуватися національних законів і підзаконних актів, що захищають права людини. Це однаково поширюється і на державні або підконтрольні державі підприємства, ніяк не обмежуючи й не підриваючи зобов’язання самої держави щодо прав людини.
Конкретно, це означає, що в тих випадках, коли дії влади Білорусі не відповідають міжнародним нормам і стандартам у галузі прав людини, компанії, що працюють на території Білорусі все одно зобов’язані вживати максимально можливих заходів для дотримання права людини в ході своєї діяльності, при наданні послуг і використанні продукції на території Білорусі. Комерційні підприємства також повинні бути у змозі продемонструвати свої поточні зусилля в цьому напрямку.
Наразі це в першу чергу стосується реакції влади на мирні протести в Білорусі. Масові мирні протести спалахнули по всій країні після вкрай спірних президентських виборів, що пройшли 9 серпня 2020 року. Влада відреагувала масовими свавільними арештами, затриманнями, тортурами та іншими видами жорстокого поводження щодо протестувальників/-ць, журналістів/-ок, медиків/-инь і випадкових свідків, а також посилила наступ на права на свободу вираження думок, свободу об’єднань і мирних зібрань.
Для виконання своїх зобов’язань щодо дотримання прав людини комерційні підприємства повинні проявляти обачність у сфері прав людини, щоб виявляти, запобігати, пом’якшувати наслідки й надавати звітність про те, як вони усувають свій вплив на права людини і той вплив, що може виникнути в результаті їхніх ділових відносин. Якщо комерційне підприємство дізнається, що його діяльність може призвести до порушень прав людини або сприяти їм і що воно не може запобігти цим порушенням та пом’якшити негативний вплив, воно не повинно займатися відповідною діяльністю. Якщо комерційне підприємство дізнається, що його продукція або послуги протиправно використовуються третіми особами або організаціями при порушеннях прав людини або для здійснення порушень прав людини, воно повинно використовувати весь свій вплив і вжити заходів для запобігання цьому, рішуче виступити проти будь-якого протиправного використання своєї продукції або послуг, а також використовувати всі можливі правові інструменти, щоб припинити це. Більше того, комерційні підприємства повинні публічно повідомляти, які саме заходи вони вжили для припинення протиправного використання своїх послуг і продукції.
Якщо комерційні підприємства стикаються з будь-якими запитами або вказівками з боку урядів, що порушують міжнародні норми ав галузі прав людини, вони повинні довести до відома уряду і широкої громадськості принципову відмову підприємства виконувати ці запити. Вони повинні оприлюднити будь-які угоди з урядом або отримані від уряду накази, а також використовувати всі засоби правового захисту та апеляції в Білорусі та на міжнародному рівні до виконання державних указів у тих випадках, коли вони призводять до наслідків для прав людини.
Стверджувалося, що причиною практично повного відключення мобільного інтернету на всій території Білорусі під час перших трьох днів післявиборчих мирних протестів – із 9 по 11 серпня 2020 року – стали вказівки інтернет-провайдерам з боку влади, – неважливо, офіційні чи ні. Надалі також спостерігалися перебої в роботі мобільного інтернету. Відключення негативно позначилося на правах людей на свободу вираження думок, свободу мирних зібрань і можливість вільно шукати, отримувати й поширювати інформацію. У такому випадку Інтернет-провайдери повинні виступити проти цих заходів, заявити уряду і широкій громадськості про свою незгоду з відключенням мобільного інтернету і використовувати всі правові можливості для того, щоб оскаржити ці заходи з метою запобігання відключенню, а також його оскарженню згодом.