Photo: Natalia FedosenkoTASS via Getty Images

Білорусь: численні свідчення про тортури над мирними протестувальниками

14 серпня 2020

Amnesty International і місцеві правозахисні групи зібрали жахливі свідчення протестувальників/-ць у Білорусі, які описують тортури або інші види жорстокого поводження в центрах утримання під вартою, включно з роздяганням догола, побиттям і погрозами зґвалтування. Люди з натовпів біля слідчого ізолятора в Мінську кажуть, що крики жертв тортур чутні зовні, і відеозаписи підтверджують це. Ці факти свідчать про широке застосування тортур та інших видів жорстокого поводження з боку білоруської влади, яка має намір будь-якими засобами придушити мирні протести.

«Протягом декількох днів світ із жахом спостерігає, як міліція в Білорусі стріляє гумовими кулями і сльозогінним газом в натовпи мирних демонстрантів/-ок. Зараз стає все більш очевидним, що криваві сцени на вулицях Білорусі – лише верхівка айсберга», – заявила Марі Стразерс, директорка регіонального офісу Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

«Колишні ув’язнені розповідали нам, що центри утримання під вартою перетворилися на камери тортур, де протестувальників/-ць змушують лежати в багнюці, а міліція штовхає і б’є їх кийками. Вони описували, як їх роздягали догола і піддавали садистським побиттям, поки вони чули крики інших жертв. Це люди, чиїм єдиним «злочином» було вийти на мирний протест. Те, що ми спостерігаємо в Білорусі, – це катастрофа в галузі прав людини, що вимагає термінових дій».

Amnesty International закликає міжнародних лідерів чинити тиск на уряд Білорусі, щоб зупинити масові порушення прав людини у країні.

Змусили лежати у бруді

Протягом останніх кількох днів делегати Amnesty International в Мінську спостерігали за жорстокою реакцією на протести і розмовляли з колишніми ув’язненими про їхній досвід. Їхні свідчення вказують на те, що білоруська влада вдається до все більш рішучих кроків для придушення інакомислення.

За численними свідченнями, затриманих у Мінську та інших містах країни жорстоко б’ють протягом усього терміну їх утримання під вартою, починаючи з того моменту, коли їх затягують до міліцейських автобусів. Насильство триває і в міліцейських дільницях, де їх «сортують», і в центрах тимчасового утримання, де люди перебувають до звільнення або суду.

Кацярина Новікова розповіла Amnesty International, що її затримали в центрі Мінська ввечері 10 серпня, коли вона йшла в супермаркет. Вона провела 34 години в центрі ізоляції правопорушників (ЦІП). Кацярина побачила, що весь двір установи був заповнений заарештованими чоловіками, яких змусили лежати у бруд. У ЦІП десяткам людей було наказано роздягнутися догола і встати на карачки, а офіцери штовхали їх і били кийками. Кацярину теж змушували стояти на колінах і слухати крики інших жертв.

Кацярину помістили вдо чотьохримісну камеру з 20 іншими жінками, де вони спали на підлозі. Протягом усього терміну їх утримання під вартою їм не давали ні води, ні їжі, а доступ до лікарів їм був закритий. Кілька жінок, із якими вона сиділа у в’язниці, розповіли Кацярине, що їм погрожували зґвалтуванням співробітники міліції.

Приблизно через 22 години після арешту Кацярині оголосили, що її звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу. Перед тим, як відпустити її вранці 12 серпня, міліцейські сказали їй: «У нас є твої дані. Якщо ми ще раз побачимо тебе тут, то вб’ємо». Особисті речі, включно з паспортом і ключами від квартири, Кацярині не повернули.

Микиту Теліженка, журналіста російського інтернет-видання Znak.com, заарештували ввечері 10 серпня. Він згадував у своїй статті: «У міліцейському автобусі людей продовжували бити – за татуювання або за довге волосся. «Ти підорас, тепер тебе посадять до в’язниці», – кричали вони [міліцейські] на них».

За словами Микити, наступні 16 годин він провів в управлінні внутрішніх справ Московського району, де «міліціонери змушували затриманих молитися, читати молитву Господню. Тих, хто відмовлялися, били в найрізноманітніший спосіб. Сидячи в актовому залі станції, ми чули, як унизу й над нами б’ють людей».

«Люди проводили багато часу на колінах або на підлозі, розсовуючи ноги. [ … ] Це було страшно. Я людина, яка бачила досить багато речей, але це було страшно», – розповів ЗМІ інший журналіст, Максим Солопов, громадянин Росії, який працював на латвійське інтернет-видання Meduza. Максима насильно викрали на 40 годин після арешту ввечері 9 серпня. Його звільнили – із помітними синцями – лише після протесту і втручання російського посольства.

Згідно зі свідченнями, зібраними правозахисною групою «Весна», у деяких міліцейських дільницях затриманих змушували лежати обличчям вниз на підлозі протягом декількох годин або стояти біля стін коридорів чи подвір’їв, б’ючи при найменшому русі. Це підтверджується численними свідченнями і відеозаписами, які були таємно вивезені за межі країни.

«Ці повідомлення не поодинокі випадки. Свідчення про тортури з усієї країни, підтверджені відео- і фотодоказами з соцмереж, – настільки широко поширені, що дуже ймовірно, що такий «підхід» був санкціонований на найвищому рівні», – прокоментувала Марі Стразерс. – «Ми ще раз закликаємо білоруську владу припинити цю жорстокість і дозволити протестувальникам/-цям висловити свою думку без загрози жорстоких репресій».

Затримання, рівносильні насильницьким зникненням

Місцеперебування сотень людей лишається невідомим, і затримання щонайменше деяких із них може бути рівносильним насильницькому зникненню. Багато з них затримані з 9 серпня. За даними білоруського МВС, за перші чотири дні акції протесту було затримано 6700 осіб.

Рідні та адвокат(к)и десятків затриманих зробили безуспішні спроби з’ясувати їх місцеперебування, телефонуючи до міліцейських дільниць і попереджуючи суди, що вони не можуть проводити засідання щодо затриманих за відсутності законних захисників/-иць. 12 серпня спецназ застосував силу для розгону близько 200 рідних затриманих, які мирно стояли перед будівлею слідчого ізолятора Охрестина.

«Затримані мирні протестувальники/-ці і випадкові перехожі утримуються під вартою без зв’язку з зовнішнім світом в порушення найелементарніших процесуальних норм, що є повним нехтуванням їхніми основними правами людини. У багатьох відомих випадках люди пропадають без вісті протягом декількох днів поспіль, що можна прирівняти до насильницького зникнення», – сказала Марі Стразерс.

«Ми закликаємо владу Білорусі негайно припинити тортури та інші види жорстокого поводження з затриманими і звільнити кожну довільно заарештовану людину. Незалежним спостерігач(к)ам повинен бути наданий негайний, повний і безперешкодний доступ в усі місця тримання під вартою. Усі, хто причетний до порушень прав людини, повинні бути притягнуті до відповідальності, – від рядових міліцейських на вулиці до командирів, які віддавали накази або заплющували очі на зловживання».

Додаткова інформація

Раніше повідомлялося про ще одну смерть 9 серпня, підтвердженням якох був відеозапис, на якому як протестувальника збила міліцейська машина в Мінську , і він нерухомо лежав на землі після того, як автівка поїхала. Доля і місцеперебування постраждалого або його тіла з того часу лишаються невідомими.