- В Ірані зафіксовано найбільшу кількість страт з 2017 року
- Попри ріст кількості страт у 2021 році, їх число все одно залишалося близькою до мінімального, зафіксованого Amnesty International принаймні з 2010 року
- Послаблення коронавірусних обмежень призвело до різкого зростання кількості смертних вироків
- У М’янмі в умовах воєнного стану було винесено майже 90 смертних вироків
У 2021 році спостерігалося тривожне зростання кількості страт і смертних вироків, оскільки країни, де зазвичай страчують найбільше людей, повернулися до звичної практики, а суди відновили повноцінну роботу після коронавірусних обмежень, заявляє Amnesty International у своїй щорічній доповіді про страти.
Минулого року у 18 країнах провели як мінімум 579 страт, що свідчить про зростання на 20% проти 2020 року. Здебільшого відповідальність за це несе Іран, де стратили щонайменше 314 осіб (проти 246 у 2020) — це найбільша кількість страт з 2017 року. У країні різко зросла кількість страт за злочини, пов’язані з наркотиками – кричуще порушення міжнародного права, яке забороняє застосовувати страти за злочини, не пов’язані з умисним вбивством. Одночасно в Саудівській Аравії більше як вдвічі збільшилася кількість страт, сумна тенденція, що тривала і в 2022 році, коли за один день у березні стратили 81 людину.
«Після різкого зниження кількості страт у 2020 році, минулого року Іран та Саудівська Аравія знову почали частіше застосовувати смертну кару, зокрема відверто порушуючи заборони, встановлені міжнародним правом у галузі прав людини. Ганебне прагнення цих країн не залишити своїх катів без роботи не відпало і в перші місяці 2022 року», – заявила Аньєс Калламар, генеральна секретарка Amnesty International.
Оскільки ковідні обмеження, які до цього відкладали завершальні етапи судових розглядів, неухильно знімалися в багатьох частинах світу, судді винесли 2052 смертні вироки у 56 країнах – майже на 40% більше проти 2020. Особливо різке зростання смертних вироків було зафіксовано в окремих країнах, наприклад, у Бангладеш (181 смертний вирок у 2021 році проти як мінімум 113 роком раніше), в Індії (зростання з 77 до 144) та Пакистані (з як мінімум 49 до 129).
«Замість того, щоб скористатися можливостями, що відкрилися завдяки перерві у виконанні смертних вироків у 2020 році, меншість країн з натхненням, що викликає занепокоєння, віддають перевагу смертним вирокам, а не шукають ефективні розв’язання питання злочинності, грубо ігноруючи право на життя, навіть попри нагальні глобальні кризи в галузі прав людини», – зауважила Аньєс Калламар.
Попри всі ці проблеми, загальна кількість страт у 2021 році стала другим найнижчим показником після 2020, зафіксованим Amnesty International принаймні з 2010 року.
Як і в попередні роки, у підсумкову статистику щодо смертних вироків та страт не потрапили тисячі людей, яких, як вважає Amnesty International, стратили і яким виносили смертні вироки в Китаї, а також велика кількість страт, проведених у Північній Кореї та В’єтнамі. Практика оголошувати такі дані державною таємницею та обмежений доступ до інформації унеможливили точний моніторинг проведення страт у цих трьох країнах, а для деяких інших країн зафіксовані річні показники мають вважатися мінімальними можливими показниками.
«Китай, Північна Корея та В’єтнам продовжували приховувати практику смертної кари під грифом секретності, але, як завжди, навіть те, що ми можемо побачити, викликає тривогу», – підкреслила Аньєс Калламар.
В Ірані зберігалася обов’язкова смертна кара за зберігання певних видів та обсягів наркотиків – при цьому кількість страт за злочини, пов’язані з наркотиками, зросла більш ніж у п’ять разів, з 23 у попередній рік до 132 у 2021 році. Кількість жінок, про яких було точно відомо, що їх стратили, також зросла з дев’яти до 14, а іранська влада продовжила свій жорстокий наступ на права дітей, стративши трьох осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, що суперечить зобов’язанням країни щодо міжнародного права.
Значне збільшення числа смертних вироків порівняно з 2020 роком було зафіксовано у Демократичній Республіці Конго (не менше 81, порівняно з 20), Єгипті (не менше 356 порівняно з 264), Іраку (не менше 91 порівняно з 27) , М’янмі (не менше 86, у порівнянні з 1), В’єтнамі (не менше 119, у порівнянні з 54) та Ємені (не менше 298, у порівнянні з 269).
Смертна кара, як інструмент державних репресій
У ряді країн у 2021 році смертна кара застосовувалася як інструмент державних репресій щодо меншин і учасників демострацій, при цьому уряди демонстрували повну зневагу до гарантій та обмежень на застосування смертної кари, встановлених міжнародним правом та стандартами в галузі прав людини.
Тривожне зростання застосування смертної кари в умовах воєнного стану було зафіксовано в М’янмі, де військові передали повноваження щодо розгляду справ цивільних осіб військовим трибуналам, які проводили розгляди у спрощеному порядку без права на апеляцію. Близько 90 людей було довільно засуджено до страти, деякі заочно, під час кампанії, яку багато хто сприйняв як цілеспрямоване переслідування державою протестувальників та журналістів.
Єгипетська влада продовжувала вдаватися до тортур і масових страт, часто після несправедливих судових процесів у Надзвичайних судах державної безпеки, а в Ірані смертні вироки непомірно часто виносили представникам етнічних меншин за такими розпливчастими звинуваченнями, як «ворожнеча з Богом». Щонайменше 19% зареєстрованих смертних вироків (61) було винесено представникам етнічної меншини белуджі, які становлять близько 5% населення Ірану.
Серед жертв глибоко ущербної системи правосуддя Саудівської Аравії був Мустафа аль-Дарвіш, молодий громадянин цієї країни з меншості шиїтів, звинувачений в участі в насильницьких антиурядових протестах. Він був страчений 15 червня після кричущого несправедливого суду, що спирався на отримані під тортурами «взнаки».
Тенденція до скасування смертної кари у всьому світі
Попри всі ці тривожні події, тенденція до скасування страти зберігалася протягом усього 2021 року. Другий рік поспіль кількість країн, у яких, як відомо, стратили людей, була найнижчою з того часу, як Amnesty International почала займатися моніторингом застосування страти.
У Сьєрра-Леоні закон, який скасовує смертну кару за всі злочини, був одноголосно прийнятий парламентом у липні, хоча ще не набув чинності. У грудні в Казахстані ухвалили закон про відміну смертної кари за всі злочини, який набув чинності в січні 2022 року. Уряд Папуа-Нової Гвінеї розпочав загальнонаціональні консультації з питання про страту, за результатами яких було прийнято законопроект про відміну смертної кари в січні 2022 року, він ще не набув чинності. Наприкінці року уряд Малайзії оголосив, що у третьому кварталі 2022 року він представить проект законодавчих реформ зі скасування смертної кари. А в Центральноафриканській Республіці та Гані парламентарі розпочали процес реформи законодавства з метою скасування смертної кари, який триває і зараз.
У США Вірджинія стала 23-м штатом, який скасував страту, і першим таким південним штатом, а в Огайо третій рік поспіль переносять або зупиняють проведення всіх призначених страт. Нова адміністрація США також запровадила у липні тимчасовий мораторій виконання смертних вироків, винесених федеральними судами. У 2021 році в США було виконано найменшу з 1988 року кількість смертних вироків.
Гамбія, Казахстан, Малайзія, Російська Федерація і Таджикистан продовжували дотримуватися офіційних мораторій на страти.
«Ті нечисленні країни, де досі зберігається смертна кара, повинні зрозуміти: світ без санкціонованих державою вбивств не тільки можна собі уявити, він цілком досяжний, і ми боротимемося за нього. Ми продовжимо викривати свавілля, дискримінацію та жорстокість, властиві цьому покаранню, доки жодна людина не залишиться в камерах смертників у всьому світі. Пора відправити на звалище історії це вкрай жорстоке, нелюдське покарання, яке принижує гідність», – заявила Аньєс Калламар.
Загальна кількість страт, зафіксованих у 2021 році, є другим найнижчим показником після 2020 року, який Amnesty International зафіксувала принаймні з 2010 року. Показники за 2021 рік є одними з найнижчих, зафіксованих Amnesty International у будь-який конкретний рік з того часу, як вона почала моніторинг застосування смертної кари у 1979 році. цього показника з такими ж за триваліший період.