Фотовиставка «Оглушлива тиша» відкрилася в Обухові
1 жовтня, у День захисників та захисниць, на площі Матері в Обухові відбулось відкриття фотовиставки Amnesty International Ukraine «Оглушлива тиша».
1 жовтня, у День захисників та захисниць, на площі Матері в Обухові відбулось відкриття фотовиставки Amnesty International Ukraine «Оглушлива тиша».
Юридичний радник Amnesty International Ukraine та член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов представив чергову доповідь про ситуацію з правами людини у Криму для ЮНЕСКО1. Його подання заслухали на офіційному заході для держав членів ЮНЕСКО в штаб-квартирі організації у Парижі. Аmnesty International – одна з дуже небагатьох організацій, які надають ЮНЕСКО регулярні оновлення щодо ситуації з правами людей в окупованому Криму. А ЮНЕСКО, своєю чергою, в межах свого мандату інформує про ситуацію своїх країн-учасниць, яких станом на зараз є 194 (та ще 12 асоційованих членів).
За результатами щорічного саміту «Кримська платформа», який цього року відбувається у Нью-Йорку на полях 80-ї сесії Генасамблеї ООН, його учасники ухвалили Нью-Йоркську декларацію.
«Оглушлива тиша» – це документальна фотовиставка, яка розповідає історії українських військовополонених та їхніх родин. Ми опитали 104 людини: це колишні військовополонені, рідні військовополонених, підтверджених Міжнародним комітетом Червоного Хреста та зниклих безвісти за особливих обставин. Зібрана інформація лягла в основу аналітичного дослідження Amnesty International Ukraine.
Мирні жителі міста Суми в Україні стають частішою мішенню незаконних атак унаслідок збільшення кількості ударів російських військ у цьому регіоні, заявила сьогодні Amnesty International.
«Трайб» — це не просто освітня програма. Це можливість стати частиною дієвого ветеранського руху, здобути знання з прав людини, навчитися сприяти змінам у своїй громаді, створювати власні проєкти й ефективно говорити про важливе.
Міжнародна федерація за права людини (FIDH), Amnesty International, Міжнародна комісія юристів (ICJ) та організації, що підписалися нижче, позитивно оцінюють кроки Комітету міністрів Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Водночас, на жаль, остаточні деталі правового механізму, зокрема його Статут, не були оприлюднені. Організації закликають Раду Європи невідкладно опублікувати проєкт Статуту Трибуналу, щоби забезпечити прозору та інклюзивну участь громадянського суспільства, особливо осіб, які постраждали від злочинів, як на етапі створення Трибуналу, так і, безумовно, у його подальшій роботі.
Ми шукаємо медіа офіцера, який/яка працюватиме з українськими ЗМІ для посилення публічної присутності Amnesty International в Україні, забезпечення ефективної комунікації наших меседжів, підтримки співпраці з журналістами та організації заходів для ЗМІ.
Amnesty International в Україні шукає організовану та надійну людину на посаду асистента(ки) виконавчої директорки. Це посада на повний робочий день, яка передбачає підтримку виконавчої директорки у щоденній роботі та довгостроковому плануванні. Ми шукаємо людину з відмінними комунікативними навичками (як англійською, так і українською мовами), проактивним мисленням і високим рівнем трудової етики. Ми будемо особливо раді бачити на цій посаді людину, яка поділяє нашу пристрасть до захисту та просування прав людини.
Amnesty International в Україні шукає копірайтера чи копірайтерку в діджитал-команду. Ми очікуємо, що людина на цій позиції матиме сильні навички сторітелінгу та вміння працювати з першоджерелами. Якщо ви маєте досвід у створенні текстів, хочете працювати у команді, яка прагне змінити світ на краще та активно підтримує права людини, — ця вакансія для вас.
Amnesty International в Україні розпочинає освітній проєкт для ветеранів
Зросли жертви серед цивільного населення, включно з дітьми та людьми похилого віку, оскільки російські війська застосували заборонену зброю, виводили з ладу критично важливу цивільну інфраструктуру та, згідно з наявними даними, навмисно цілили по мирним жителях. На окупованих Росією територіях тривали репресії через неросійську ідентичність, відбувалися страти, катування та інше жорстоке поводження з цивільними ув’язненими та військовополоненими. В умовах воєнного стану влада обмежувала права на свободу слова та віросповідання. Тривали судові переслідування тих, хто відмовлявся від військової служби за релігійними або моральними переконаннями. Боротьба України з гендерним насильством і за права ЛГБТ залишалася обмеженою.