Amnesty International представила ЮНЕСКО доповідь про порушення прав людей в окупованому Криму 

Юридичний радник Amnesty International Ukraine та член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов представив чергову доповідь про ситуацію з правами людини у Криму для ЮНЕСКО1. Його подання заслухали на офіційному заході для держав членів ЮНЕСКО в штаб-квартирі організації у Парижі. Аmnesty International – одна з дуже небагатьох організацій, які надають ЮНЕСКО регулярні оновлення щодо  ситуації з правами людей в окупованому Криму. А ЮНЕСКО, своєю чергою, в межах свого мандату інформує  про ситуацію своїх країн-учасниць, яких станом на зараз є 194 (та ще 12 асоційованих членів). 

«Ми звітували про право на отримання освіти та вивчення рідними мовами в Криму — зокрема українською та кримськотатарською. Йдеться як про можливість навчатися цими мовами, так і про можливість вивчати їх у школах.

За офіційними даними окупаційної влади в Криму, у 2024/2025 навчальному році лише 164 школярі здобували освіту українською мовою, ще 1 249 вивчали українську як окремий предмет. Для порівняння: у 2013/2014 навчальному році, ще до окупації, українською навчалося майже 13 тисяч дітей, і ця мова була обов’язковою для вивчення у всіх школах. Тобто ми маємо справу з різким занепадом, спричиненим політикою Російської Федерації», говорить Сулейман Мамутов.

Сулейман Мамутов додає, що тенденції щодо кримськотатарської мови теж негативні, хоч статистика від де факто влади виглядає інакше: 

Сулейман Мамутов, юридичний радник Amnesty International Ukraine та член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів

Офіційна статистика менш драматична: 7 600 дітей навчаються цією мовою, а ще понад 30 тисяч вивчають її як окремий предмет. Але за інформацією, яку ми отримали з кримських шкіл, навіть там, де формально заявлено навчання кримськотатарською, освітній процес переважно ведеться російською.

За нашими джерелами в Криму, існує гострий дефіцит підручників і кваліфікованих кадрів, навчальні програми не оновлюються, а навчальний процес переважно ведеться російською. Більше того, сама атмосфера, де у всіх сферах заохочується й вітається використання лише однієї мови, створює тиск, який витісняє інші мови та формує бар’єри для використання рідної мови.

Ми також отримували повідомлення, що на батьків, які обирають для своїх дітей навчання не російською, чиниться тиск — як щодо української, так і щодо кримськотатарської мови. Часто їм неофіційно натякають, що діти можуть зіткнутися з труднощами чи упередженим ставленням. Ті люди, які досі наполягають на навчанні рідною мовою дуже сміливі

Окрім ситуації з освітою, Amnesty International надала для ЮНЕСКО оновлення про обмеження свободи вираження в Криму та тиск на кримськотатарські медіа.

У доповіді також висвітили нові бар’єри для комунікації з людьми, які живуть в окупації.

«У серпні 2025 року російська влада запровадила обмеження на використання Telegram та WhatsApp у самій Росії та на окупованих територіях, зокрема в Криму. Було заблоковано насамперед голосові та відеодзвінки. Невдовзі після цього почалися серйозні перебої в роботі Google Meet. Усе це суттєво обмежило наші можливості отримувати інформацію від людей у Криму. Бар’єри стали надзвичайно великими», — розповідає про тенденції Сулейман Мамутов.

Додатково, у травні 2025 року Amnesty International було визнано в Росії «небажаною організацією», і ця заборона автоматично поширюється на всі окуповані Росією території, включно з Кримом: 

«Це означає, що будь-яка співпраця з нашою організацією може нести ризик адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності для місцевих мешканців. З огляду на це ми змушені були обмежити прямі контакти з людьми в Криму, аби не наражати їх на небезпеку. Такий крок значно ускладнює можливість моніторингу ситуації з правами людини на окупованому півострові. Це рішення є частиною ширшої політики російської влади — ізолювати людей у Криму та придушити будь-які форми мирного інакодумства» – пояснює Мамутов.

  1. ЮНЕСКО — міжнародна міжурядова організація, заснована 1945 року з метою зміцнення миру та безпеки шляхом розвитку міжнародної співпраці в галузях освіти, науки, культури, комунікацій та інформації ↩︎

Останні новини