Секція Amnesty International у Південній Африці була допущена як amicus curiae, «друг суду», до розгляду заяви про видачу декларативного наказу про те, що якщо президент Росії Володимир Путін відвідає саміт БРІКС у ПАР, який відбудеться в серпні, південноафриканська влада буде зобов’язана його заарештувати.
У березні Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт Володимира Путіна та Уповноваженої з прав дитини при президенті Росії Марії Олексіївни Львової-Бєлової за підозрою у скоєнні воєнних злочинів, пов’язаних з незаконною депортацією дітей з України в Росію і незаконним переміщенням дітей із окупованих районів України до Російської Федерації.
Як країна, що підписала Римський статут, який заснував МКС, Південна Африка зобов’язана заарештувати й передати президента Путіна до суду, якщо він ступить на територію країни. 2002 року ПАР прийняла Імплементаційний акт, який заклав основу для виконання Римського статуту в країні.
«Міжнародно-правові зобов’язання Південної Африки як країни-членкині МКС є чіткими. Влада повинна заарештувати Путіна і передати його до МКС. Преторія не може допомагати втікачеві від МКС відвідати саміт БРІКС і поїхати, коли його звинувачують у воєнних злочинах, скоєних в Україні. Це було б порушенням зобов’язань Південної Африки за міжнародним правом і зрадою по відношенню до постраждалих від міжнародних злочинів в Україні», – заявила виконавча директорка Amnesty International в Південній Африці Шенілла Мохамед.
Amnesty International уважно стежить за ситуацією в Росії та Україні від початку вторгнення 24 лютого 2022 року і задокументувала низку воєнних злочинів та інших порушень міжнародного гуманітарного права.
У ролі amicus curiae ми маємо намір зробити подання щодо зобов’язань Південної Африки за міжнародним та національним правом. Ми також будемо спиратися на власні дослідження та доповіді нашої організації щодо ситуації в Україні, які стосуються цього конкретного питання.
Шенілла Мохамед зазначила, що Amnesty International у Південній Африці приєднається до заяви як незалежний та неупереджений друг суду, що має на меті допомогти суду у питаннях міжнародного правосуддя, порушень прав людини та підзвітності державних суб’єктів.
«Як Amnesty International ми чітко усвідомлюємо, що якщо президент Путін прибуде до Південної Африки, держава юридично зобов’язана заарештувати його і передати МКС», – наголосила Шенілла Мохамед.
2015 року ПАР не виконала свого зобов’язання й не заарештувала тодішнього президента Судану Омара аль-Башира, якого звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, скоєних у регіоні Дарфур, коли він був присутній на саміті глав держав Африканського союзу в Йоганнесбурзі.
«Цього ніколи не має статися знову. Якщо Південна Африка дозволить цьому повторитися, вона продемонструє зневагу як до національного, так і до міжнародного права. Це також свідчитиме про те, що країна, яка зараз займає місце в Раді ООН з прав людини, не здатна захистити права людини і боротися з безкарністю за злочини, передбачені міжнародним правом», – Шенілла Мохамед.
Міжнародне правосуддя
Південна Африка відіграла важливу роль у досягненні консенсусу щодо створення МКС понад 20 років тому, щоб покласти край безкарності за такі злочини, як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Південна Африка підписала Римський статут 17 липня 1998 року і ратифікувала його 27 листопада 2000 року. Вона була на передовій міжнародного правосуддя й має тримати лідерство, навіть коли інші відмовляються це робити.
«МКС є одним із ключових шляхів до правосуддя для мільйонів постраждалих від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Римський статут криміналізує геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності, включно з апартеїдом як злочином проти людяності. У той час, коли злочини, передбачені міжнародним правом, продовжують скоюватися й лишатися безкарними, МКС часто є останнім шансом для постраждалих і сімей жертв злочинів, передбачених Римським статутом, домогтися правди, справедливості та відшкодування», – Шенілла Мохамед.
Відповідно до Африканської хартії прав людини і народів, повага до святості людського життя, засудження і відмова від безкарності є одними з ключових цілей і основних організаційних принципів Установчого акту Африканського Союзу, учасницею якого є і Південна Африка.
«Південна Африка лишається надзвичайно важливою державою-членкинею МКС, і вона має бути в авангарді зусиль щодо запобіганню злочинам міжнародного права і притягненню винних до відповідальності. Такі міжнародні механізми, як МКС, мають важливе значення для правосуддя, встановлення істини, повного відшкодування збитків і гарантій неповторення для постраждалих і сімей жертв від серйозних злочинів у всьому світі», – наголосила Шенілла Мохамед.
Підзвітність
Ми також вважаємо, що міжнародні органи правосуддя повинні бути підзвітними.
Amnesty International звернула увагу на кілька нещодавніх рішень і практик, які ставлять питання про те, чи застосовуються принципи МКС однаково до постраждалих і сімей жертв від злочинів за міжнародним правом у будь-якій ситуації чи регіоні. Наприклад, 2020 року Офіс Прокурора (ОП), який засідає в МКС, вирішив не розслідувати воєнні злочини, скоєні британськими військами в Іраку, незважаючи на те, що він сам встановив, що ці злочини були скоєні. За цим послідувало рішення 2021 року депріоритизувати розслідування воєнних злочинів в Афганістані, скоєних американськими та афганськими національними силами, посилаючись на бюджетні обмеження.
«Amnesty International закликала МКС гарантувати, щоб усе фінансування розподілялося недискримінаційним чином і відповідно до інтересів правосуддя, а також щоб усі постраждалі й сім’ї жертв від тяжких злочинів мали рівний доступ до засобів правового захисту та відшкодування збитків», – додала Шенілла Мохамед.
Передумови
Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна 17 березня 2023 року.
У листопаді 2022 року Amnesty International опублікувала доповідь, у якій задокументувала примусове переміщення та депортацію українських цивільних осіб, зокрема дітей, російськими силами та підтримуваними Росією угрупованнями на територію Росії або вглиб окупованої Росією України. Організація встановила, що ці дії є воєнними злочинами і, ймовірно, злочинами проти людяності.
30 травня 2023 року Демократичний альянс подав заяву до Високого суду Преторії з проханням видати декларативний наказ про те, що якщо президент Путін прибуде до Південної Африки для участі в саміті БРІКС і отримає запит від МКС на арешт Путіна, уряд Південної Африки повинен негайно затримати і передати президента Путіна до МКС.
Amnesty International вважає російське вторгнення в Україну актом агресії. Із 24 лютого організація документує порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинені під час війни в Україні. Усі матеріали Amnesty International із цього приводу, включно з новинами, брифінгами та розслідуваннями, можна знайти за посиланням.
Amnesty International неодноразово закликала притягнути до відповідальності членів російських військ і посадових осіб, відповідальних за агресію та порушення. Ми також вітаємо розслідування Міжнародного кримінального суду, яке триває в Україні. Усебічна підзвітність в Україні вимагатиме узгоджених зусиль ООН та її органів, а також ініціатив на національному рівні відповідно до принципу універсальної юрисдикції.