Влада Казахстану повинна звільнити журналістів/ок та активістів/ок, які були свавільно затримані за висвітлення масових протестів протягом останніх півтора тижні, надати інформацію про всі арешти, пов’язані з протестами, і забезпечити дотримання прав людини всіх затриманих, – заявила Amnesty International. Згідно з офіційними урядовими даними, кількість заарештованих із моменту початку протестів 2 січня досягла майже 10 тисяч осіб.
Також повинні бути негайно звільнені з-під варти люди, які не вчинили міжнародно визнаних злочинів і були свавільно затримані, зокрема за порушення невиправдано обмежувального законодавства Казахстану про масові збори.
Amnesty International також закликає владу Казахстану провести ефективне й неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, включно з застосуванням смертельної сили з боку силовиків, і поважати права людини в контексті ситуації, що розгортається наразі.
«Хоча ситуація в Казахстані начебто заспокоїлася, криза далека від завершення. Зараз немає нічого важливішого, ніж вільний доступ до незалежної інформації, встановлення відповідальності за всі порушення прав людини, що були здійснені, і взяття владою на себе зобов’язань поважати права людини в майбутньом», – заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.
Точна кількість постраждалих від нещодавнього насильства в Казахстані лишається невідомою. Влада підтвердила, що щонайменше 18 співробітників правоохоронних органів були вбиті, але поки не розкривають число жертв серед цивільного населення. 9 січня Telegram-канал, пов’язаний з урядом, опублікував інформацію про загибель 164 осіб, але пізніше МОЗ дезавуював її як технічний збій.
«Мовчання влади щодо кількості жертв заворушень і обставин їх загибелі обурливе. Інформація про жертви серед цивільного населення повинна бути розкрита негайно», — заявила Марі Стразерс.
У ході протестів і подальших заворушень влада Казахстану відключила Інтернет і обмежила мобільний зв’язок на п’ять днів. Водночас вони звинуватили правозахисників/ць і активістів/ок у розпалюванні «незаконних» демонстрацій і приступили до арештів незалежних журналістів/ок.
Так, 7 січня Лукпан Ахмедьяров, редактор газети «Уральський тиждень», був заарештований в Уральську і поміщений під арешт на 10 діб нібито за порушення невиправдано обмежувальних правил проведення масових зборів у Казахстані. 5 січня у зв’язку з їх роботою під час акцій протесту були затримані і допитані два журналісти казахської служби Радіо Свобода, радіостанції «Азаттик». 10 січня влада також наказала незалежному російському ЗМІ «Фергана.ру» видалити репортаж про кризу під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності. Також надходили повідомлення про відмову у в’їзді до країни іноземним журналіст(к)ам. Тим часом, незважаючи на те, що до 10 січня доступ до інтернету в масштабах країни був відновлений, на місцях влада регулярно продовжує блокувати його на якийсь час, мобільні месенджери також часто залишаються недоступними.
«Влада повинна відновити необмежений доступ до інтернету, розблокувати всі інші форми спілкування і припинити репресії щодо тих, хто самостійно збирає й ділиться інформацією. В умовах кризи незалежна інформація має вирішальне значення. Відключення доступу до інтернету з боку влади можна порівняти з триманням під вартою і без зв’язку з зовнішнім світом усього населення», – заявила Марі Стразерс.
«Amnesty International як і раніше глибоко стурбована тим, що президент Касим-Жомарт Токаєв на національному телебаченні звинуватив журналістів/ок і правозахисників/ць у підбурюванні до заворушень — цей наратив з тих пір був прийнятий різними людьми, які займають керівні посади в Казахстані», – підкреслила вона.
У вівторок МВС Казахстану повідомило, що майже 10 тисяч осіб були заарештовані після масових заворушень і запеклих зіткнень між поліцією і протестувальниками. Уже порушено понад 400 кримінальних справ. За заявою Генпрокуратури, більшість цих кримінальних справ стосуються вчинення актів насильства, зокрема вбивств. Однак у деяких випадках, про які відомо Amnesty International, влада Казахстану переслідувала мирних інакомислячих за розпливчастим звинуваченням у «порушенні соціальної ворожнечі». Фігурантом подібної справи, зокрема, став у зв’язку з проведенням одиночного вуличного пікету в Степногірську 4 січня еколог Артем Сочнев.
Надмірно обмежувальний закон Казахстану, що регулює масові збори, фактично забороняє будь-які вуличні протести, якщо тільки вони не дозволені експліцитно місцевою владою. Згідно з цим законом, тисячі казахстанців/ок, які взяли участь у мирних акціях протесту за останні дні, підлягають арешту і штрафу або арешту на термін до 15 діб.
«Ми вкрай стурбовані умовами утримання та підставами для арешту тисяч затриманих. Також є зниклі безвісти, зокрема, журналіст Махамбет Абжан, місце перебування якого лишається невідомим із 6 січня», — сказала Марі Стразерс.
«На жаль, у Казахстані як і раніше широко поширені несправедливі судові процеси, а також тортури та інші види жорстокого поводження, а адвокат(к)ам часто відмовляють у доступі до своїх клієнтів/ок чи змушують замовкнути підписками про нерозголошення інформації. Щонайменше один юрист, Абзал Куспан, був затриманий і сам перебуває під арештом на 10 діб просто за участь у мирній демонстрації», — уточнила вона.
Ризик тортур та інших видів жорстокого поводження демонструє випадок Вікрама Рузахунова, джазового музиканта з сусіднього Киргизстану, який на момент початку протестів перебував у Казахстані на гастролях. У неділю казахстанське державне телебачення показало кадри його допиту, на якому Рузахунов з видимими синцями на обличчі «зізнавався» в тому, що був нібито за гроші завербований невідомими особами для участі в акції протесту. Рузахунова звільнили в понеділок після дипломатичного протесту з боку Киргизстану.
«Усі, хто були довільно затримані тільки за участь в акціях протесту, повинні бути негайно звільнені. Протестувальникам, обвинуваченим у вчиненні міжнародно визнаних насильницьких злочинів, має бути забезпечено справедливий судовий розгляд відповідно до міжнародного права в галузі прав людини. Тим часом, усі повідомлення про жорстоке поводження з боку посадових осіб повинні бути ефективно розслідувані, а винні притягнуті до відповідальності», — заявила Марі Стразерс.