Amnesty International поянює позицію щодо відкликання статусу в’язня совісті Олексія Навального і продовжує вимагати його звільнення

Amnesty International визначає в’язня совісті (ВС) як особу, яку позбавили волі виключно через свідомі переконання або з дискримінаційних причин, пов’язаних із етнічною приналежністю, сексуальністю, гендером або іншою ідентичністю і яка не застосовувала насильства або не виступала за насильство чи ненависть.

Твердження про те, що рішення Amnesty International щодо Олексія Навального було відповіддю на зовнішній тиск, не відповідають дійсності й не беруть до уваги нашу давню та детальну внутрішню політику.

Amnesty International виступила проти арешту й ув’язнення Олексія Навального в Москві в січні 2021 року, що відбулося в контексті широкомасштабних і жорстоких репресій російської влади проти мирних активістів/ок та опозиції. Десятки тисяч людей заарештували в ході акцій протесту проти уряду президента Володимира Путіна, і ми неодноразово закликали поважати права протестувальників/ць, а також провести незалежне розслідування ймовірного отруєння Олексія Навального. 

Amnesty використовувала термін ВC після арешту Навального, щоб підкреслити несправедливий характер його затримання й нашу незгоду з його необгрунтованим переслідуванням. Наша позиція з приводу цих дій російської влади не змінилася.

Згодом у русі Amnesty International була висловлена стурбованість із приводу визнання Навального в’язнем совісті, враховуючи, що в минулому Навальний робив коментарі, які могли бути рівносильні пропаганді ненависті, що є підбурюванням до дискримінації, насильства або ворожнечі.

Amnesty вирішила переглянути справу і провела ретельний аналіз доказової бази. Після ретельних роздумів ми прийшли до висновку, що помилились у першопочатковому визначенні. Приймаючи це рішення, ми зосередилися виключно на обставинах несправедливого арешту й затримання Навального та надали недостатню вагу деяким його попереднім висловлюванням, які, наскільки відомо Amnesty, не були публічно заперечні. Ми дійшли до висновку, що деякі з них можуть вважатися пропаганадою ненависті, що суперечить нашому визначенню в’язня совісті, і прийняли внутрішнє рішення утриматися від використання цього терміна в майбутньому.

Повідомлення про те, що на рішення Amnesty вплинула наклепницька кампанія російської держави проти Навального, не відповідають дійсності. Ми не брали до уваги заяви, які помилково приписували Навальному, або інформацію, спрямована виключно на його дискредитацію. Пропаганда з боку російської влади впізнавана як така.

Amnesty International сама стала мішенню дезінформаційних кампаній російської влади й державних ЗМІ. Наші тривалі активність, агітація й дослідження, що критикують російський уряд, ясно показують, що потурання Кремлю не є частиною нашого порядку денного. 

Правда, деякі старі коментарі Навального стали більш помітними після його останнього арешту в контексті цілеспрямованої кампанії президента Путіна і його прихильників з дискредитації Навального. Це не змінює того факту, що, коли Amnesty вивчила деякі з цих заяв, ми виявили, що деякі з них суперечать нашій політиці. Ґрунтуючись на наших принципах, ми не можемо ігнорувати наявні перед нами докази.

У своїх рішеннях Amnesty International не обґрунтовує свої рішення щодо статусу в’язня совісті тредами у твітері або лобіюванням із боку ЗМІ чи прихильників уряду. Навпаки, ці рішення приймаються на основі фактичних даних і ретельного аналізу радників/ць із правових і політичних питань та експертів/ок із регіональних досліджень.

Той факт, що Amnesty International вирішила не називати Олексія Навального в’язнем совісті, не має ніякого відношення до нашого твердження про те, що Навального незаконно затримали й піддавали переслідуванням із боку держави за здійснення свого права на свободу вираження думок.

Наша поточна оцінка попередніх коментарів Навального ніяк не пов’язана з нашою позицією щодо посилення і жорстокого придушення російською владою прав людини, включно з довільним затриманням Навального, яке ми рішуче засуджуємо. 

Однак ми визнаємо, що невдалий час прийняття цього внутрішнього рішення ненавмисно відвернув нас від кампанії за негайне звільнення Навального. Ми глибоко шкодуємо про будь-який збиток, який це могло завдати кампанії по звільненню Навального, а також про шкоду, заподіяну Навальному і його численним друзям та прихильникам/цям.

Topics