Таліби неухильно руйнують досягнення Афганістану у сфері прав людини за останні двадцять років, – заявили Amnesty International, міжнародна федерація за права людини (FIDH) і Всесвітня організація проти тортур (OMCT) в новому брифінгу, у якому задокументували широкомасштабні репресії групи з моменту захоплення Кабула трохи більше п’яти тижнів тому.
Усупереч неодноразовим заявам талібів про те, що вони будуть поважати права афганського населення, брифінг, присвячений приходу талібів до влади в Афганістані, детально описує цілий ряд порушень прав людини, включно з цілеспрямованими вбивствами цивільних осіб і солдатів, які здалися, а також блокуванням гуманітарних поставок у Панджшерській долині, – усі ці дії вважаються злочинами згідно з міжнародним правом. Також після зміни влади були знову введені обмеження прав жінок, свободи вираження думок і громадянського суспільства.
«Усього за п’ять тижнів з моменту встановлення контролю над Афганістаном таліби ясно продемонстрували, що вони несерйозно ставляться до захисту або поваги прав людини. Ми вже бачили хвилю порушень, починаючи з репресій і обмежень щодо прав жінок і закінчуючи придушенням протестів, засобів масової інформації та громадянського суспільства», – сказала Дінушіка Діссанаяке, заступниця директора Amnesty International по Південній Азії. – Враховуючи переважну атмосферу страху, відсутність мобільного зв’язку в багатьох районах і відключення інтернету, які спричинені діями руху «Талібан», ці висновки, швидше за все, – лише короткий огляд того, що відбувається на місцях. Рада ООН з прав людини повинна створити надійний незалежний механізм, наділений мандатом документувати, збирати і зберігати докази триваючих злочинів з міжнародного права та інших серйозних порушень і зловживань в області прав людини по всьому Афганістану».
Атмосфера страху для правозахисників та правозахисниць
Повідомлення про напади на правозахисників/ць надходять майже щодня з 15 серпня. Таліби проводять обшуки в них від дверей до дверей, змушуючи багатьох переховуватися.
Дослідницька група поговорила з Махмудом*, афганським правозахисником, якому вдалося вибратися з країни. Махмуд розповів, як у той день, коли таліби ввійшли до Кабула, йому подзвонили і попросили передати транспортні засоби, обладнання та гроші його організацій. Абонент знав його ім’я й попередив, що в нього немає іншого вибору, окрім як співпрацювати.
Протягом наступних днів Махмуд отримав ще кілька телефонних дзвінків і повідомлень у WhatsApp, у яких його запитували домашню адресу і просили зустрітися в призначених місцях. Його двох колег з НУО побили таліби. На знімках, якими поділився один з його колег і які перевірили Amnesty International та судово-медичний патологоанатом, видно класичні сліди від ударів батогом по спині й пожовклі синці на лівій руці постраждалого.
«Загроза, з якою стикаються правозахисники та правозахисниці, що застрягли в Афганістані, реальна. Вони піддаються нападам з усіх сторін, оскільки їх вважають ворогами талібів. В їхніх офісах і будинках проводились обшуки. Їхніх колег побили. Вони змушені постійно ховатися. Вони живуть під постійною загрозою арешту, тортур або ще чогось гіршого. Ті, кому вдалося покинути країну, зараз перебувають у військових таборах або в сусідніх країнах, не знаючи ні свого кінцевого пункту призначення, ні того, як вони зможуть відновити своє зруйноване життя, – сказала Дельфіна Рекуло, директорка Програми правозахисників/ць Всесвітньої організації проти тортур (OMCT). – Міжнародне співтовариство має виконати свої моральні й політичні зобов’язання й захистити за всяку ціну людей, які присвятили життя захисту прав людини, гендерної рівності, верховенства закону й демократичних свобод у своїй країні».
Переслідування журналістів/ок
Дві журналістки з Кабула розповіли Amnesty International про погрози й залякування, із якими вони стикнулися після захоплення влади талібами. Айша*, яка втекла зі столиці після попереджень свого роботодавця про те, що її життя в небезпеці, сказала, що до рідних із тих пір приходили таліби, і погрожували, бо їм сказали, що жінки немає вдома.
Аділа* описала перші два тижні правління талібів як час страху і невизначеності. Спочатку вона вирішила залишитися в Афганістані і продовжити свою роботу, поки одного разу вночі таліби не прийшли до неї додому і не запитали про неї. Після цього рідні наполягли, щоб вона покинула країну.
Абдул, журналіст, сказав, що редактор(к)и, журналіст(к)и та працівники/ці засобів масової інформації отримали вказівки від талібів про те, що вони можуть працювати тільки відповідно до законів шаріату та ісламських правил і положень.
«Я не з’являвся на роботі з моменту падіння республіки.Таліби кілька разів приходили до мене додому, але я ховався. З моменту обвалення наш офіс закритий», – сказав він.
Жінки і дівчатка та право на протест
У результаті атмосфери страху, викликаної захопленням влади талібами, багато афганських жінок тепер носять паранджу, утримуються від виходу з дому без опікуна-чоловіка і припиняють інші дії, щоб уникнути насильства й репресій. Незважаючи на незліченні загрози, жінки по всій країні проводять акції протесту.
Хоча деякі мирні протести вдалося провести, багато з таких акцій також були жорстоко придушені талібами. 4 вересня близько 100 жінок, які брали участь в акції протесту в Кабулі, розігнав спецназ талібів, відкриваючи вогонь у повітря і, за повідомленнями, застосувавши сльозогінний газ.
Назір*, правозахисник, розповів Amnesty International, як його друга Парвіза* жорстоко побили талібами після участі в акції протесту за права жінок 8 вересня.
«Парвіза затримали під час жіночих протестів 8 вересня. Його жорстоко катували. Йому зламали руку. Його доставили до поліцейської дільниці [номер округу не вказано]. Коли таліби звільнили його, змусили одягнути нові речі, тому що його вбрання промокло від крові».
8 вересня Міністерство внутрішніх справ, яке зараз контролюють таліби, видало наказ про заборону всіх демонстрацій і зборів по всьому Афганістану «до тих пір, поки політику демонстрацій не буде кодифіковано».
«Міжнародне співтовариство не може ігнорувати порушення, що здійснюються талібами. Вжиття конкретних заходів Радою ООН з прав людини не тільки дасть зрозуміти, що безкарність неприпустима, але і сприятиме запобіганню порушень у більш широкому масштабі. Ці дії мають поєднуватися з підтримкою розслідування в Міжнародному кримінальному суді, яке триває, щоб забезпечити відповідальність за злочини проти людяності і військові злочини, скоєні всіма сторонами», – наголосила Жюльєт Руссело, співробітниця програми FIDH в Південній Азії
*Із метою захисту людей всі імена були змінені