Росія застосовувала обманні, примусові та експлуататорські методи, щоб вербувати іноземних громадян до своїх збройних сил і направляти їх для участі в бойових діях в Україні, заявила Amnesty International. У багатьох випадках такі дії становлять порушення прав людини та злочин торгівлі людьми, який залишається широко поширеним явищем у Росії та потребує невідкладної уваги міжнародної спільноти.
У дослідженні докладно описано, як вербувальники під неправдивими приводами заманювали осіб з-за кордону до Збройних сил Російської Федерації та використовували вразливе становище мігрантів і біженців, які вже перебували в Росії. Об’єктами такого вербування стають переважно громадяни країн Глобального Півдня з низьким рівнем доходу.
«Дослідження Amnesty International демонструє, як Збройні сили Російської Федерації поповнюють свої лави економічно вразливими іноземними громадянами та використовують їх як гарматне м’ясо в агресивній війні проти України. Рівень експлуатації та примусу дав нам підстави дійти висновку, що в багатьох випадках це становить торгівлю людьми, як її визначено в Палермському протоколі ООН», — заявила Аньєс Калламар, Генеральна секретарка Amnesty International.
«Використовуючи вже сформовані шляхи експлуататорської міграції та практику зловживання щодо мігрантів і біженців у Росії, вербувальники створили систему примусу, шахрайства та обману, зокрема з використанням неправдивих обіцянок цивільної роботи або роботи, не пов’язаної з участю в бойових діях, щоб залучати іноземців до військової служби. Після того як жертви підписують документи, часто мовою, якої вони не розуміють, військові командири обмежують їхню свободу пересування, направляють їх на передову з мінімальною підготовкою та погрожують тим, хто намагається знайти спосіб залишити службу».
В основу аналітичної довідки покладено інтерв’ю з громадянами Бразилії, Колумбії, Куби, Єгипту, Сьєрра-Леоне, Шрі-Ланки, Сомалі та Південної Африки, проведені у двох українських таборах для військовополонених у період із 2024 до 2026 року, а також бесіди з іноземними громадянами, які наразі служать у складі російських збройних сил, членами їхніх сімей, юристами, правозахисниками та журналістами.
Одним з основних інструментів вербування іноземних громадян російська влада зробила використання неврегульованого міграційного статусу осіб, які залишилися в країні після закінчення строку дії робочих віз, а також вразливого становища іноземців, обвинувачених у кримінальних правопорушеннях, представляючи вступ на військову службу як вигіднішу альтернативу затриманню та депортації.
Amnesty International опитала двох громадян Шрі-Ланки, яких завербували після закінчення строку дії їхніх робочих віз, а також громадян Куби та Єгипту, ув’язнених за підозрою у зберіганні наркотиків, яким запропонували підписати військові контракти замість відбування або завершення відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Організація також отримала свідчення біженця з Центральної Африки, якого затримали після закінчення строку дії його статусу тимчасового захисту та погрожували депортацією, якщо він не вступить до Збройних сил Російської Федерації.
Приховування або спотворення інформації про пов’язані з цим ризики та конкретний характер пропонованої роботи стало одним із ключових засобів вербування мігрантів до російської армії. Перспектива військової служби зазвичай подається як виконання допоміжних функцій, не пов’язаних з участю в бойових діях, наприклад робота на військовій кухні або водієм далеко від передової. Двоє громадян Шрі-Ланки розповіли, що їх переконали в тому, що вони працюватимуть кухарями, однак натомість їх відправили воювати на передову, і вже за кілька тижнів вони потрапили в полон до українських сил. «Масштаби бойових дій неможливо уявити. Українських військових не бачиш — лише дрони. Дрони всюди, — сказав один із них. — Я б ніколи туди не повернувся».
Місцеві агенти та неправдиві оголошення про роботу в інтернеті відігравали ключову роль у введенні в оману іноземних громадян у країнах їхнього походження. Громадяни Бразилії, Колумбії, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Південної Африки та Шрі-Ланки, яких завербували за межами Росії, розповіли, що їм насправді обіцяли цивільну роботу у сфері безпеки, логістики, будівництва, інформаційних технологій та інших галузях, часто запевняючи у високій заробітній платі та прискореному отриманні російського громадянства, однак після прибуття їх шляхом обману залучали до лав Збройних сил Російської Федерації.
Чоловік із Південної Африки, який через інтернет подав заявку на роботу водієм у Польщі, отримав від агента через WhatsApp вказівки прилетіти до Москви, забрати вантажівку та перегнати її до Польщі, розповіла Amnesty International його дружина. «Після прибуття до Москви у нього все забрали… Йому сказали, що до Польщі він не поїде і що тепер він стає солдатом».
Багатьом завербованим обіцяли високу заробітну плату та значні виплати за підписання контракту, однак ці обіцянки не були виконані. Деякі з них отримали частину цих виплат до того, як потрапили в полон, проте багато хто повідомив, що взагалі нічого не отримав. Окрім грошової винагороди, усі опитані зазначали, що особливим стимулом для них була обіцяна можливість отримати російське громадянство.
Усі опитані повідомили про суттєві обмеження свободи пересування після підписання військових контрактів. Завербовані громадяни Бразилії та Шрі-Ланки розповіли, що під час підготовки або перед відправленням на передову в них забрали паспорти та мобільні телефони. Інші зазначили, що після підписання документів не могли залишати місця, куди їх привезли, а всі переміщення здійснювалися таємно та під суворим контролем.
Педро, бразильський фахівець з інформаційних технологій, якого завербували після того, як він підписав документ, що, як він вважав, був контрактом на високооплачувану роботу у сфері технологій у Росії, розповів, що попросив командира дозволити йому піти, але у відповідь почув: «Якщо спробуєш утекти, то або потрапиш до в’язниці, або ми тебе вб’ємо».
Відсутність військового досвіду, схоже, не є перешкодою для вербування: більшість новобранців відправляли в зони активних бойових дій лише після двох тижнів навчання. Багато хто повідомляв про недостатню підготовку, нестачу спорядження та обмежені можливості спілкування з командирами через мовний бар’єр. Це свідчить про те, що вербування іноземних громадян зумовлене прагненням збільшити чисельність російських сил на передовій, практично або зовсім не зважаючи на їхню бойову готовність та, вочевидь, нехтуючи людським життям.
Закономірності, задокументовані в межах цього дослідження, викликають серйозне занепокоєння щодо порушення Росією своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема у зв’язку з її ймовірною причетністю до торгівлі людьми та невиконанням обов’язку криміналізувати торгівлю людьми й протидіяти їй; проводити оперативні та ефективні розслідування всіх повідомлень про злочини, серйозні порушення прав людини та зловживання; виявляти й захищати жертв і постраждалих; а також притягати до відповідальності всіх осіб, підозрюваних у вчиненні або співучасті в таких діях.
Amnesty International закликає Росію негайно припинити всі форми зловживання, пов’язані з вербуванням іноземних громадян до збройних сил та поводженням із ними в навчальних центрах і на передовій. До них належать вербування із застосуванням примусу, обману та дезінформації; використання економічної, правової чи іншої вразливості іноземних громадян у Росії та осіб із соціально-економічно неблагополучних спільнот в інших країнах світу; а також обмеження їхньої свободи пересування після прибуття в Росію або на окуповані Росією території України.
Держави, громадяни яких перебувають у зоні ризику або вже постраждали від таких дій, мають вживати превентивних заходів для їх захисту, зокрема оприлюднювати чіткі попередження та рекомендації щодо загроз, пов’язаних з оманливими або шахрайськими схемами вербування під приводом працевлаштування в Росії чи третіх країнах. Вони також мають вживати активних заходів на національному, регіональному та глобальному рівнях для припинення злочину торгівлі людьми, забезпечення притягнення винних до відповідальності та надання ефективних засобів правового захисту особам, які зазнали примусу, експлуатації або зловживань.
Аналітична довідка також містить низку закликів до української влади, зокрема щодо громадян третіх країн, які утримуються як військовополонені.
«Людські страждання, спричинені торгівлею іноземними громадянами з боку Росії або тих, кому вона створила умови для такої діяльності та кого заохочувала до неї, не обмежуються передовою в Україні. Ці мережі вербування простягаються далеко за її межі, охоплюючи вразливі спільноти в різних країнах світу та залишаючи по собі слід експлуатації, втрат і болю далеко за межами охопленої війною України», — заявила Аньєс Калламар.
«Якщо Росія відмовляється покласти край торгівлі людьми та продовжує експлуатувати вразливі спільноти в усьому світі, інші держави повинні зробити все, що в їхніх силах, щоб зупинити цей злочин. Усі особи, які безпосередньо брали участь у таких діях або були причетні до них, — приватні вербувальники чи посередники, державні посадові особи або військові командири — мають бути повною мірою притягнуті до відповідальності. У всіх випадках торгівлі людьми її жертви та постраждалих слід ідентифікувати та ставитися до них відповідно, а також зібрати й зберегти всі докази з метою притягнення винних до відповідальності».
Довідкова інформація
У травні 2025 року російська влада офіційно заборонила діяльність Amnesty International у Росії, визнала її злочинною та позбавила організацію можливості відкрито збирати інформацію в Росії або з джерел у Росії. Це завадило організації провести незалежне розслідування та задокументувати свідчення осіб, які, за повідомленнями контрольованих російською владою засобів масової інформації, стверджували, що українські вербувальники також намагалися залучати іноземців шляхом обману або використання їхнього вразливого становища.