Як секс-працівниці переживають карантин?

2 червня 2020

По всьому світу секс-працівниці/-ки серйозно постраждали від пандемії COVID-19, тим часом уряди не роблять достатньо для їхнього захисту.

У Міжнародний День секс-працівниць/-ків ми поговорили з Кейт МакГрю, художницею, активісткою і секс-працівницею, що живе в Ірландії, про те, як вона переживає карантин. Кейт – директорка SWAI (із англ. Союз секс-працівниць/-ків Ірландії), який створив кризовий фонд допомоги для підтримки секс-працівниць/-ків під час пандемії. Вона також є співзасновницею ICRSE (із англ. Міжнародний Комітет із прав секс-працівниць/-ків у Європі).

Як ірландське законодавство регулює секс-роботу?

2017 року Ірландія запровадила закон, який криміналізував купівлю сексу. Законодавство, яке криміналізує покупця, а не продавця, іноді називають «Скандинавською моделлю». В Ірландії існують і інші закони, що містять положення, які піддають ризику секс-працівниць/-ків; їм, зокрема, забороняється працювати в парі або в групі.

Із якими проблемами стикнулися секс-працівниці/-ки в Ірландії під час пандемії?

Карантинні заходи й соціальне дистанціювання означають, що ми не можемо займатися сексом особисто, що позбавило багатьох людей будь-якого доходу. Більшість секс-працівниць/-ків уже відсторонені від соціального захисту, що означає, що вони не можуть отримати доступ окремої субсидії під час COVID-19, запровадженої ірландським урядом.

Для нас немає ніякої підстраховки. Нічого, що допомогло б нам покрити основні потреби, підтримати наші сім’ї або допомогти з орендою. Влада повідомила, що люди, зайняті в неформальній економіці, включно з тими, хто мають статус нелегальних мігрантів/-ок, зможуть отримати доступ до субсидії. Але секс-працівниці/-ки, із якими я розмовляла у SWAI, стикалися з численними перешкодами, намагаючись отримати доступ до неї.

Із якими перешкодами стикаються секс-працівниці/-ки?

Щоб отримати доступ до субсидії, ви повинні бути зареєстровані як самозайняті або, принаймні, мати номер соціального страхування, який відразу ж виключає багатьох секс-працівниць/-ків.

Деяким людям була надана підтримка, а потім їм сказали повернути її, тому що вони не платили податки. Інших попросили надати докази джерел втраченого доходу, але в більшості випадків люди не хочуть розкривати той факт, що вони секс-працівниці/-ки. Це відбувається через стигматизацію, а також тому, що вони бояться кримінальних та імміграційних наслідків.

Які потенційні наслідки імміграції?

Велика кількість секс-працівниць/-ків в Ірландії – нелегальні мігрант(к)и. Уряд оголосив про створення «брандмауера» між міграційними органами та службами соціального захисту, щоб дозволити людям отримати доступ до субсидії, але ми чули, що це не завжди працює.

Нелегальні мігрант(к)и, що займаються секс-роботою, тепер відчувають більше загроз. На жаль, це означає, що вони намагаються не привертати жодної уваги – навіть якщо їм потрібно отримати доступ до охорони здоров’я або соціальних послуг.

Переслідування та стигматизація секс-працівниці/-ків мають величезні масштаби, і з COVID-19 ми відчуваємо себе під іще ретельнішим наглядом, аніж будь-коли раніше.

Чи можуть секс-працівниці/-ки перейти на віртуальну роботу?

Віртуальна робота – це не варіант для багатьох секс-працівниць/-ків. Багато жінок, які зазвичай працюють на вулиці, просто не мають потрібних гаджетів, у них немає смартфонів. Або вони живуть з іншими людьми і не мають ососбистого простору. Інші не відчувають себе в безпеці, працюючи онлайн, адже їхні зображення можуть стати публічними.

Фінансовий тягар означає, що секс-працівниці/-ки змушені йти на ризик. Деякі навіть були вимушені повернутися до колишніх партнерів, які чинили над ними насильство. Наприклад, через те, що вони не могли платити орендну плату або їм погрожували виселенням.

Деякі вимушені працювати, навіть якщо це небезпечно. Існує також великий тиск зі сторони клієнтів. Деякі секс-працівниці/-ки розповідають, що клієнти примушують їх працювати, інакше ж вони втратять свій бізнес після пандемії.

Які рішення пропонують секс-працівниці/ки: під час пандемії і після неї?

По-перше, нам потрібен реальний доступ до екстрених виплат, аби ніхто не повинні були працювати, коли це небезпечно.

Але вся ця ситуація засвідчила той факт, що навіть світова пандемія не може покласти край попиту на секс-роботу. Я сподіваюся, що це дозволить людям більш ясно побачити небезпеку, яку представляє для нас криміналізація будь-якого аспекту секс-роботи, і на скільки ризиків ми повинні наважуватися, щоб вижити.

Нам потрібно подивитися, як ми можемо захистити секс-працівниць/-ків, починаючи зі скасування розділу Закону про сексуальні злочини 2017 року, який криміналізував покупку сексу і збільшив покарання для тих, хто працюють у парах або групах.

Чим більшою буде помітність секс-працівниць/-ків, тим легше буде боротися з дезінформацією і шкідливими стереотипами про нас.

У цілому ж, влада повинна забезпечити життєздатні альтернативи для людей, які працюють на периферії і в кінцевому підсумку займаються секс-роботою. Але їм також потрібно змиритися з тим, що деякі люди надають перевагу заняттям сексом замість іншої роботи, а для деяких це єдиний варіант заробити на життя у зв’язку з особистими обставинами.

Чи є щось позитивне в цій пандемії?

Реакція на створення окремого кризового фонду від SWAI була неймовірною. Кількість людей, які зробили свій внесок у краудфандинг, включно з секс-працівницями/-ками й союзниками/-цями, вражає. Це були секс-працівниці/-ки, які допомагають одне одному. Днями я разом з іншими коміками/-есами з секс-індустрії виступали на одному з віртуальних заходів по збору коштів для фонду допомоги, це було дуже мило, ми будемо продовжувати робити такі речі.

Але крім того, ця пандемія дає нам можливість висвітлити деякі питання, про які я вже говорила. Люди повинні розуміти, що наш засіб виживання – робота. Ми не кажемо, що вам це має подобатися, але це рятувальний круг для деяких людей, тому давайте зробимо його якомога безпечнішим.

Зосередившись на структурній нерівності і забезпечуючи життєздатні альтернативи для доходу, ми повинні зробити так, щоб люди, які не хочуть займатися секс-роботою, ніколи не були вимушені цього робити. Але ми також повинні гарантувати людиям, що займаються секс-роботою, максимальну безпеку й захист від експлуатації.

Додаткова інформація

SWAI (із англ. Союз секс-працівниць/-ків Ірландії) надає неупереджену підтримку й інформаційно-консультативнудопомогу секс-працівницям/-кам Ірландії з таких питань, як їхні права, міграційне законодаство, доступ до медичного обслуговування, а також проблеми, які виникають через стигматизацію та дискримінацію секс-працівниць/-ків. ICRSE (із англ. Міжнародний Комітет із прав секс-працівниць/-ків у Європі) об’єднує організації, які очолюють секс-працівниці/-ки, та їхні союзниці/-ки по всій Європі та Центральній Азії.

Членкині/-ни ICRSE стежать за впливом COVID-19 на секс-працівниць/-ків і закликають держави дотримуватися своїх зобов’язань у галузі прав людини, а також включати секс-працівниць/-ків у процес прийняття рішень щодо заходів, спрямованих на підтримку й захист населення під час пандемії та послаблення ізоляції.

Щоб дізнатися більше про те, що організації з захисту прав секс-працівниць/-ків роблять по всьому світу у зв’язку з COVID-19, ознайомтеся з матеріалами за цим посиланням.