Photo by DIMITAR DILKOFF/AFP via Getty Images

У результаті авіаудару російською некерованою бомбою в Чернігові загинули цивільні

• Унаслідок атаки 3 березня загинули люди, які стояли в черзі за хлібом
• Смертельний повітряний удар може кваліфікуватись як воєнний злочин

Російський авіаудар, у результаті якого, як повідомляється, загинули 47 мирних жителів/льок в українському місті Чернігів, може кваліфікуватись як воєнний злочин, – заявила сьогодні Amnesty International за підсумками розслідування нападу.

Близько 12:15 в четвер, 3 березня, на невелику громадську площу в Чернігові, утворену між вулицями В’ячеслава Чорновола і Кругловою, впало кілька бомб, у результаті чого загинули цивільні й були серйозно пошкоджені прилеглі будівлі.

Ґрунтуючись на нових інтерв’ю, перевірці та аналізі відеодоказів, група кризового реагування Amnesty International дійшла висновку, що напад, швидше за все, було завдано російською авіацією за використання щонайменше вісьмох некерованих авіабомб.

«Авіаудар, який обрушився на вулиці Чернігова, вражає свідомість. Це був безжальний, невибірковий напад на людей, коли вони займалися повсякденними справами у своїх домах, на вулицях і в магазинах», – заявила Джоанна Марінер, директорка Amnesty International з кризового реагування.

«Цей шокуючий напад – один з найбільш смертоносних, які коли-небудь доводилося переживати народові України. Прокурор Міжнародного кримінального суду повинен розслідувати цей авіаудар як воєнний злочин. Особи, відповідальні за такі злочини, повинні бути притягнуті до відповідальності, а жертви та їхні сім’ї повинні отримати повне відшкодування збитку».

Чернігівська обласна адміністрація повідомила, що в результаті атаки загинули 47 осіб (38 чоловіків і дев’ять жінок). Перевірені кадри удару показують, що вісім боєприпасів скидаються в безпосередній близькості один від одного і падають в лінію, як це зазвичай буває при бомбардуванні.

Оглядова карта показує області пошкоджень, підтверджених фотографіями та відео з відкритих джерел, в результаті ударів 3 березня 2022 року в Чернігові, Україна. Важлива цивільна інфраструктура також показана в безпосередній близькості від районів підтвердженого збитку. Черги були помічені в двох продовольчих магазинах в безпосередній близькості на супутникових знімках від 28 Лютого (не показані).

Amnesty International не змогла ідентифікувати законну військову ціль на місці удару або поблизу нього. Супутникові знімки від 28 лютого показують чергу людей біля будівлі, постраждалої від авіаудару. Ґрунтуючись на цих знімках та інтерв’ю зі свідками Amnesty International вважає, що більшість жертв стояли в черзі за їжею, коли вдарили ракети.

«Усе було зруйновано»

Коли вибухнули бомби, 21-річна студентка Аліна перебувала з сім’єю в будинку на сусідній вулиці Івана Богуна.

Вона розповіла Amnesty International: «Я почула дуже, дуже гучне дзижчання і відчула, як наша будівля трясеться. Це було так, ніби наша квартира роздувалася… а потім, через дві секунди, я почула, як вилетіли вікна у двір. Наша будівля сильно тряслася; я думала, що від неї не залишиться стін. Коли я почула дзижчання, я покликала бабусю з собою в коридор. Ми лежали на землі, і, ймовірно, це нас і врятувало».

Батьки Аліни були на вулиці, коли стався вибух, і вони вижили після нападу. Дівчина додала: «у [сусідньому] жовтому будинку стояла черга за хлібом, і саме туди вони хотіли піти… я не пам’ятаю, чи була це моя мати, а чи мій батько, хтось із них сказав: «Ні, черга занадто довга, ідем». І вони пішли. Людей, які були в цій черзі, більше немає».

Юлія Матвієнко, 33-річна мати трьох дітей, була вдома зі своїми дітьми, також на вулиці Івана Богуна, коли стався напад.

Вона отримала травму голови і розповіла Amnesty International: «Я йшла по коридору й навіть не встигла дійти до кухні, як мене раптово оглушило – я не розуміла, що відбувається. Усе раптово почало руйнуватися й падати. Діти закричали. На кілька секунд запанувала тиша, час немов зупинився. Потім я витягнула своїх дітей з-під уламків. Кров текла по мені, а я витягувала своїх дітей назовні… Усе було зруйноване, і двері [в їхній будівлі] вибило. Не залишилося жодного вікна, а деякі балкони повністю відірвало. На дітях немає ні подряпини. Це диво …[на них була] тільки моя кров».

На кадрах із відеореєстратора, що зафіксували удар, видно падаючі боєприпаси і чути звук, швидше за все, літака, що низько пролітав, – це відповідає тактиці нанесення удару такого типу. Скидання некерованих бомб у населених пунктах порушує заборону на проведення невибіркових нападів. Такі бомби діють на великій площі, а їхня точність набагато нижча, ніж у боєприпасів із високоточним прицілом.

Верифікація Лабораторією кризових доказів

Лабораторія кризових доказів Amnesty International верифікувала відеозапис наслідків удару, на якому було видно пошкодження будівель і тіла на вулиці. Кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій також зафіксували пошкодження та рятувальні роботи.

Інші підтверджені відеозаписи наслідків показують масштабні руйнування і, принаймні, один характерний кратер від бомби, розмір якого відповідає боєприпасам вагою близько 500 кг.

Інший перевірений контент з іншого місця авіаудару в Україні показує некеровану бомбу FAB – 500 M62, яку витягують сили цивільної оборони. Окрім того, на офіційному відео, опублікованому російськими військовими 6 березня, показаний бойовий виліт літака Су-34 з вісьмома бомбами ФАБ-500, що є показником типового бойового навантаження в поточних російських операціях.

«Усі держави повинні співпрацювати з МКС і новою комісією з розслідування, створеною Радою ООН з прав людини, щоб допомогти забезпечити притягнення до відповідальності за серйозні порушення і злочини, такі як цей напад. Жертви цього конфлікту повинні домогтися справедливості», – наголосила Джоанна Марінер.

Amnesty International раніше закликала до дотримання всіма сторонами збройного конфлікту в Україні міжнародного гуманітарного права і норм у галузі прав людини.