© Anadolu Agency/Getty Images

Доповідь: Росія й уряд Башара Асада вчинили військові злочини на північному заході Сирії. ООН не повинна дозволити згорнути там гуманітарну допомогу

12 травня 2020

• Amnesty International провела детальне розслідування 18-ти повітряних і наземних атак на школи й лікарні

• Amnesty International дійшла висновку, що Російська Федерація та Сирія навмисно вчинили напади на лікарні, що знаходяться у списку «цілей, які не підлягають ударам» ООН

• Amnesty International має переконливі докази прямої участі Росії в незаконних повітряних ударах

Рада Безпеки ООН не повинна скорочувати життєво важливу допомогу цивільним особам у контексті військових злочинів і злочинів проти людяності на північному заході Сирії, – заявила Amnesty International, вказуючи, що термін дії резолюції, яка дозволяє транскордонно надавати гуманітарну допомогу в сирійському регіоні Ідліб, закінчується в найближчі тижні.

У новому звіті Amnesty International під назвою ««Ми ніде не в безпеці»: незаконні напади й масові переміщення населення на північному заході Сирії» детально описуються 18 випадків, що більшість із яких сталися в січні й лютому 2020 року, коли сирійські урядові сили спільно з російськими силами або окремо від них наносили удари по медичних установах і школах в мухафазі Ідліб, на заході мухафази Алеппо й північному заході мухафази Хама.

Як наслідок, до моменту припинення вогню 5 березня майже мільйон людей в Ідлібі, багато з яких уже неодноразово тікали від бойових дій, були змушені знову покинути свої житла і протягом місяців виживати у важких умовах.

«Навіть за мірками катастрофічної дев’ятирічної кризи в Сирії масштаби переміщення населення й надзвичайна гуманітарна ситуація, спричинені останніми атаками в Ідлібі, були безпрецедентними. Рада Безпеки ООН не повинна скорочувати життєво важливу лінію транскордонної гуманітарної допомоги в той час, як тисячі людей перебувають на волосині від смерті», — заявила Хеба Морайеф, директорка Amnesty International в регіоні Близького Сходу й Північної Африки.

Навіть за мірками катастрофічної дев’ятирічної кризи в Сирії масштаби переміщення населення й надзвичайна гуманітарна ситуація, спричинені останніми атаками в Ідлібі, були безпрецедентними

Хеба Марайєф, директорка Amnesty International в регіоні Близького Сходу й Північної Африки

«Останній наступ став продовженням огидної серії систематичних нападів, що тероризують цивільне населення. Тим часом Росія продовжує надавати неоціненну військову підтримку сирійській владі, зокрема, шляхом безпосереднього нанесення незаконних ударів з повітря, незважаючи на докази того, що вона сприяє вчиненню сирійськими військовими військових злочинів і злочинів проти людяності», — додала вона.

Численні докази підтверджують показання свідків

Amnesty International опитала 74 людини для доповіді, у тому числі вимушених переселенців/-ок, учителів/-ьок, лікарів/-ок і гуманітарних працівників/-ць. Показання свідків були підтверджені відео і фотографіями, а також експертним аналізом супутникових знімків, повідомленнями тих, хто спостерігали за польотоми з землі, а також перехопленими повідомленнями пілотів ВПС Росії й Сирії. Ці аудіозаписи з кабіни військових літаків є переконливим доказом причетності російських військових принаймні до одного незаконного нападу, у результаті якого припинила своє функціонування лікарня.

Напади на лікарні

За даними Управління охорони здоров’я Ідліба, у період із грудня 2019 року по лютий 2020 року в результаті сирійських або російських атак були пошкоджені або зруйновані 10 медичних установ в Ідлібі й Алеппо, у результаті чого загинули дев’ять співробітників/-ць, включно з медичними працівників/-цями. Десятки інших медичних установ довелося закрити.

Amnesty International зафіксувала напади, у результаті яких були закриті п’ять лікарень в районах, що перебувають під контролем озброєних опозиційних груп.

Лікар, який пережив один із цих нападів, — три російських авіаудари, нанесених 29 січня 2020 року в околицях лікарні Аш-Шамі в Аріху, — повідомив Amnesty International, що в результаті цих ударів були зруйновані щонайменше дві житлові будівлі навколо лікарні й загинули 11 цивільних осіб, у тому числі один його колега. Більше 30-ти людей були поранені.

«Я відчував себе таким безпорадним. Мій друг і колега помирає, діти й жінки кричать на вулиці», — розповів він, додавши, що «цивільній обороні знадобилося два дні, щоб витягнути тіла» з-під уламків.

На підставі показань свідків та іншої достовірної інформації, які підтверджують ці свідчення, – зокрема відомостей, зібраних свідками, що спостерігали за польотом, – Amnesty International прийшла до висновку, що цей незаконний напад було скоєно російськими силами.

Напади на школи

За даними Сирійської неурядової організації Hurras Network (Сирійська мережа захисту дітей), у січні й лютому 2020 року в результаті нападів з повітря і з землі постраждали 28 шкіл. Лише протягом одного – 25 лютого – зазнали нападу десять шкіл, у результаті атаки загинули дев’ять мирних мешканців/-ок.

Amnesty International розслідувала напади на шість шкіл в цей період, у тому числі випадки використання сирійськими силами бочкових бомб і касетних боєприпасів проти двох шкіл, – 28 січня і 25 лютого відповідно.

Один із учителів розповів Amnesty International:

“[Касетний боєприпас] вибухнув поруч із моїми ногами, відірвавши шматок м’яса… біль був нестерпним. Я відчував тепло, ніби мої ноги горіли. Два учні йшли переді мною. Один помер миттєво, а інший дивом вижив. Я впевнений, що це був касетний боєприпас, тому що я чув кілька вибухів. Я добре знаю звук розриву касетних боєприпасів. Ви чуєте серію невеликих вибухів. Неначе в небі йшов дощ з уламків замість води».

[Касетний боєприпас] вибухнув поруч із моїми ногами, відірвавши шматок м’яса… біль був нестерпним. Я відчував тепло, ніби мої ноги горіли. Два учні йшли переді мною. Один помер миттєво, а інший дивом вижив.

учитель однієї зі шкіл в мухафазі Ідліб, Сирія


Amnesty International визначила, що уламок належить 220-міліметровому ракетному боєприпасу 9М27К, який виготовили в Росії й передали сирійській армії. Він містить уламкові вражаючі елементи 9N210 або 9N235, які заборонені міжнародним правом.

Цивільних осіб навмисно переслідують

Інциденти, задокументовані у звіті, ілюструють, як сирійські й російські сили продовжують навмисно наносити удари по цивільних особах і цивільних об’єктах. Це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що вимагає від сторін конфлікту проводити відмінність між військовими цілями і особами, які воюють, і цивільними об’єктами та цивільними особами, та направляти свої удари тільки по перших. Такі дії також є військовими злочинами, і ті, хто віддає подібні накази або виконує їх, несуть кримінальну відповідальність. На додаток до імунітету від нападів, обумовленого статусом цивільних об’єктів або цивільних осіб, лікарні та інші медичні установи, працівники/-ці охорони здоров’я та діти також підлягають особливому захисту під час збройного конфлікту.

Окрім того, багато з медичних установ були включені до список «цілей, які не підлягають нападам», який ООН раніше поширила серед сил Росії, Туреччини й очолюваної США коаліції в Сирії, щоб вказати, на які об’єкти не можуть здіснюватися напади.

Масштабні переміщення населення і складні умови існування

Останній наступ на Ідліб призвів до тго, що в період із грудня 2019 року по березень 2020 року близько мільйона людей — більше 80% із яких жінки й діти — тікати в райони, розташовані поблизу турецького кордону.

Жінка, у якої троє дітей і чия сім’я двічі була вимушена переміщатися за останні вісім місяців, сказала Amnesty International: «Моя дочка, яка навчається в першому класі, боїться завжди … вона запитала мене [після того, як ми були переміщені]: «Чому Бог не вбив нас? … Ми ніде не в безпеці»».

Моя дочка, яка навчається в першому класі, боїться завжди … вона запитала мене [після того, як ми були переміщені]: «Чому Бог не вбив нас? … Ми ніде не в безпеці»

Жінка з числа переміщених осіб на північному заході Сирії

Загнані в район, де не йдуть бойові дії і який постійно зменшується, цивільні особи, як і раніше, потерпають від нестерпних умов життя в умовах, коли можливості гуманітарного реагування й так перевантажені. Своєчасна і постійна допомога їм потрібна більше, ніж будь-коли.

Життєво важлива допомога під загрозою

У липні 2014 року Рада Безпеки ООН одноголосно прийняла резолюцію, що дозволяє транскордонну допомогу без згоди уряду Сирії в північно-західну частину країни та інші регіони Сирії, утримувані збройними опозиційними угрупованнями. Із того часу ця резолюція неодноразово продовжували, хоча в останні роки її реалізація була ускладнена, і в січні 2020 року масштаби допомоги скоротилися. Термін її дії закінчується 10 липня.

Сирія і її союзники прагнуть покласти край цій домовленості й замість цього направити допомогу через Дамаск, що дуже ускладнить ООН і її гуманітарним партнерам доставку своєчасної й регулярної допомоги. Уряд постійно намагається обмежити операції з надання допомоги шляхом висунення бюрократичних вимог. Влада країни також занесли в «чорний список» і піддали переслідуванням співробітників/-ць організацій, що надають допомогу й мають зв’язки з територіями під контролем опозиції. Збройні групи, такі як «Хайат Тахрір аш-Шам», також заважають гуманітарним організаціям ефективно виконувати свою роботу.

«В ООН Ідліб уже назвали гуманітарною історією жахів, і ця оцінка тільки посилиться, якщо Рада Безпеки не розбачить ситуацію за політичними хитрощами й не підтримає існування дорогоцінної лінії життя транскордонної гуманітарної допомоги», — заявила Хеба Морайеф.