5 міфів про інтерсекс-людей, які час зруйнувати

Міф 1: Усі народжуються або чоловіками, або жінками

Люди часто вважають, що світ чітко розділений на дві групи людей: чоловіків та жінок, і що біологічні та генетичні характеристики відносять кожного/у з нас до однієї з цих двох категорій.

Але це не завжди так. По всьому світу живуть мільйони людей, які мають статеві особливості, що не відповідають типовим бінарним уявленням про чоловічі чи жіночі тіла. Багато таких людей, хоча і не всі, ідентифікують себе як інтерсекс.

Інтерсекс – це парасольковий термін, який використовують для опису широкого спектру природних варіацій, що впливають на геніталії, статеві залози, гормони, хромосоми або репродуктивні органи. Іноді ці характеристики помітно при народженні, іноді вони з’являються в пубертатному періоді, а іноді взагалі не проявляються фізично.

Міф 2: Інтерсекс – велика рідкість

На думку експертів/ок, близько 1,7% населення народжується з інтерсексуальними ознаками – приблизно стільки ж, скільки і людей з рудим волоссям.

Незважаючи на це, термін інтерсекс усе ще багатьом не зрозумілий, а люди, що ідентифікують себе як інтерсекс, недостатньо видимі.

Міф 3: Інтерсексуальність піддається корекції

Багатьом інтерсексуальним дітям роблять операції, намагаючись «нормалізувати» їх, хоча ці втручання часто інвазивні, незворотні та не є необхідними чи невідкладними.

Незважаючи на те, що лікарі та батьки зазвичай керуються добрими намірами, процедури, проведені інтерсексуальним дітям, можуть спричиняти великі проблеми, включно з безпліддям, болем, нетриманням сечі та психологічним стражданням протягом усього їхнього життя. І все це лише для того, щоб діти відповідали уявленню суспільства про те, як повинні виглядати дівчина чи хлопець.

Дослідження Amnesty International показали, чому такі медичні втручання є порушенням прав людини. Часто їх проводять дітям, які через вік не можуть брати участь в ухваленні рішень щодо власного тіла, а їхні батьки часто не належним чином інформовані про можливі ризики.

Держави зобов’язані боротися зі шкідливими стереотипами щодо статі та розмаїття, натомість багато хто вирішує піддавати дітей марним операціям лише для того, щоб втиснути їх у певні «рамки».

Міф 4: Інтерсекс люди – це трансгендерні люди

Інтерсекс не має нічого спільного з трансгендерністю.

Наші фізичні сексуальні характеристики не мають нічого спільного з тим, як ми розглядаємо свою гендерну ідентичність або з тим, хто нас приваблює.

Словосполучення трансгендерна людина або транс-людина – це парасольковий термін для людей, гендерна ідентичність яких відрізняється від статі, яку було приписано при народженні. Слово «інтерсекс» стосується фізичних статевих ознак, а не внутрішнього почуття ідентичності. Інтерсекс-людина може також ідентифікувати себе  як транс-людина, але це окремі речі, тому що стать і гендер є різними поняттями.

Інтерсекс-людина може бути як гетеросексуальною, так і гомосексуальною, бісексуальною або асексуальною, і може ідентифікувати себе як жінка, чоловік, обидва, або ні чоловік, ні жінка.

І інтерсексуальні, і трансгендерні люди мають право обирати свою власну гендерну ідентичність, і ніхто не може змушувати їх жити з тілами чи ідентичностями, із якими вони не відчувають себе комфортно.

Міф 5: Ніхто не виступає за права інтерсексуальних людей

Хоча досі існує багато хибних уявлень про інтерсекс-людей, у всьому світі є безліч дивовижних  інтерсекс-активістів та активісток, які борються за підвищення рівня обізнаності та захисту прав людини.

Багато з цих правозахисників та правозахисниць хочуть домогтися того, щоб у майбутньому жодна дитина не зазнавала страждань, яких зазнали вони.

Ів і Чарлі, двоє інтерсекс-активістів, розповіли Amnesty International про необхідність відкритості та прийняття.

Суспільство має стати більш відкритим до розмаїття поняття «людина». І діти мають навчитися  зростати такими, якими вони є.

Ів

«Якщо ця тема не обговорюватиметься й буде сповита тишею, людям, яких це стосується, буде надзвичайно важко сприймати себе та власне тіло», – зазначає Чарлі.

Останнім часом завдяки активним правозахисним кампаніям інтерсексуальних активістів/ок та організацій було зроблено суттєві кроки вперед.

2013 року інтерсекс-активісти та активістки із 30-ти організацій зібралися, щоб створити Мальтійську декларацію, артикулювавши вимоги та рекомендації міжнародного інтерсекс-руху.

Минулого року до Дня обізнаності про інтерсекс-людей Міжнародна організація інтерсекс-людей (OII) спільно з Міжнародною асоціацією геїв, лесбійок, бісексуалів, трансгендерних та інтерсексуальних людей, а також Європейської асоціації батьків (EPA) створили посібник для батьків, які хочуть підтримувати своїх інтерсексуальних дітей.

Попереду ще довгий шлях, але Amnesty International і надалі підтримуватиме боротьбу за те, щоб інтерсекс-люди жили вільними від сорому, стигми та болю.