AFP via Getty Images

COVID-19: кількість загиблих медичних працівників і працівниць зросла щонайменше до 17 000

Щонайменше 17 000 медичних працівників і працівниць померли від COVID-19 за останній рік, – заявили Amnesty International, Public Services International (PSI) і UNI Global Union в новому аналізі. У зв’язку з цим організації закликали до термінових дій щодо прискорення вакцинації мільйонів медичних працівників і працівниць по всьому світу, які перебувають на передовій боротьби з COVID-19.

Тим часом глобальна нерівність у доступі до вакцин продовжує поширюватися. Наразі більше половини світових доз вакцини було введено тільки в 10-х багатих країнах, що складає менше 10% населення світу, у той час як більше 100 країн іще не вакцинували жодної людини. Оскільки багато бідних країн повинні були отримати свої перші партії вакцин у найближчі тижні та місяці, організації закликали уряди включити всіх медичних працівників і працівниць, які перебувають на передовій боротьи з пандемією, у свої плани розподілу – включно з тими, кого часто ігнорували під час пандемії, як-от прибиральники/ці, громадські медичні працівники/ці та працівники/ці соціальної допомоги, – щоб урятувати життя та гарантувати безпечні умови праці.

«Кожні 30 хвилин у світі помирає один/на з медпрацівників/ць. Медперсонал по всьому світу ризикує своїми життями, намагаючись захистити людей від COVID-19, але занадто багато з них лишилися без захисту й заплатили за це найвищу ціну», – зазначив Стів Кокберн, голова відділу економічної та соціальної справедливості Amnesty International.

«Уряди повинні забезпечити захист усіх медичних працівників/ць від COVID-19 по всьому світі. Вони ризикують своїми життями з самого початку пандемії, тож прийшов час віддати пріоритет рятівним вакцинам. Необхідно вжити термінових заходів, щоб ліквідувати величезну глобальну нерівність у доступі до вакцин, аби медичні працівники/ці громадського сектору в Перу були захищені так само, як і лікарі/ки у Великобританії».

Організації проаналізували наявні дані з більше 80-ти країн, опубліковані урядами, профспілками, засобами масової інформації та організаціями громадянського суспільства. Одначе ці цифри, імовірно, значно занижені, враховуючи, що багато урядів не збирали офіційних даних або робили це частково.

Ігноровані та незахищені

Небезпечні умови праці та відсутність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) викликали величезні проблеми для медперсоналу по всьому світу, особливо на ранніх стадіях пандемії. Дослідження Amnesty International у липні 2020 року виявило брак адекватних ЗІЗ майже в кожній із 63-х аналізованих країнаих. Деякі групи були особливо вразливі, а в Малайзії, Мексиці та США прибиральники/ці, допоміжний персонал і працівники/ці соціальної допомоги стикнулися з репресіями, включаючно зі звільненнями й арештами після того, як вимагали забезпечити їх ЗІЗ і безпечними умовами праці.

У значній кількості країн однією з характерних рис пандемії є зневага до медперсоналу. Щонайменше 1576 співробітників/ць будинків престарілих померли від COVID-19 у США. У Великобританії протягом 2020 року померли 494 працівника/ці соціальної допомоги, а урядові дані засвідчують, що ті, хто працювали в будинках престарілих і громадських установах, мали більш ніж у три рази більше шансів померти від COVID-19, ніж загальне працездатне населення.

У нещодавній доповіді UNICARE, сектора UNI Global Union, підкреслювалося, що співробітники/ці соціальної допомоги, які працюють за різних умов (тимчасові контракти і в установах із більш низьким співвідношенням персоналу до пацієнтів/ок), мають вищі показники інфікування і смертності.

«Ці смерті жахливі, катастрофічні і відображають лише частину реальних втрат від пандемії. Вірус не знає жодної різниці між хірургом/инею чи працівником/цею домашнього догляду, і наш підхід до вакцинації, захисного обладнання та протоколів безпеки для медперсоналу, які зазнали впливу COVID-19, також не повинен відрізнятися», – наголосила Крісті Хоффман, генеральна секретарка Uni Global Union.

«Наша відповідь COVID-19 повинна підштовхнути фундаментальні зміни у сфері догляду, інакше повториться нерівність, яка піддала марному ризику так багато життів».

Нерівність вакцинації

Хоча в національних планах розподілу більшості країн пріоритетна увага приділяється вакцинації працівників/ць охорони здоров’я з високим рівнем ризику, глобальна нерівність у доступі до вакцин означає, що в більш ніж у 100 країнах жоден/на медичний/на працівник/ця не отримають вакцину.

У той же час медперсонал у деяких країнах, які розпочали процес вакцинації, можуть втратити пріоритетність або ж бути вимушені чекати через брак пропозиції, проблеми з реалізацією або ж через занадто вузькі визначенння поняття медпрацівник/ця.

У Європі медперсонал, як правило, має пріорттуь у національних планах, хоча проблеми з поставками сповільнили темпи упровадження цих планів. У деяких країнах профспілки та роботодавці також були вимушені виступати за те, щоб працівники/ці по догляду на дому офіційно визнавалися як медичні працівники/ці й мали право на пріоритетну вакцинацію.

У таких країнах, як Бразилія та Перу, де вакцинація медперсоналу почалася відповідно в січні та лютому, організації медичних працівників/цт повідомили, що деякі прибиральники/ці лікарень та санітарний персонал не отримують вакцин, незважаючи на те, що вони піддаються впливу вірусу, у той час, як у деяких місцях адміністративний персонал і керівництво були вакциновані раніше, ніж передовий персонал.

У Південній Африці, де протягом 2020 році померло більше 492 медичних працівників/ць, уряд нещодавно почав вакцинувати деяких медичних працівників/ць у рамках випробування вакцини Johnson and Johnson й має отримати додаткові поставки протягом найближчих місяців, хоча початкові плани були ускладнені припиненням використання вакцини Oxford/AstraZeneca. У лютому демократична організація медсестер Південної Африки (DENOSA) закликала уряд забезпечити, щоб сільські медсестри були повністю включені до планів вакцинації після того, як їхні потреби проігнорували при впровадженні ЗІЗ.

Украй важливо, щоб уряди приділяли пріоритетну увагу всім передовим медичним працівникам/цях у планах розподілу вакцин. На підтримку кампанії People’s Vaccine Amnesty International, Public Services International (PSI) і UNI Global Union також закликають уряди вжити термінових заходів для збільшення глобальних поставок вакцин шляхом інвестування у виробничі потужності і забезпечення того, щоб виробники вакцин ділилися своїми технологіями і знаннями, щоб кожна людина мала шанс отримати вакцину.

«Ключовим способом прискорити вакцинацію і запобігти подальшим смертям людей, які перебувають на передовій боротьби з Covid-19 є відмова Світової організації торгівлі від патентів разом із грантами для бідніших країн, які, можливо, усе ще не зможуть закупити вакцини навіть після скасування патентів», – зазначила Роза Паванелли, генеральна секретарка Public Services International.

«Всі уряди повинні мати можливість купувати й поширювати вакцини від COVID-19 для нас і наших громад якомога швидше. Медперсонал буде по-справжньому в безпеці тільки тоді, коли кожен і кожна з нас будуть захищені».

Дивіться також мапу з випадками захворювань серед медперсоналу за посиланням.