10 грудня 2020
Збройні сили Азербайджану і Вірменії вчинили військові злочини під час нещодавніх бойових дій в Нагірному Карабасі, – заявила Amnesty International після перевірки відеозаписів, на яких зафіксовані випадки обезголовлення полонених і осквернення трупів солдатів.
Amnesty International проаналізувала 22 відео, на яких відображені позасудові страти, жорстоке поводження з військовополоненими та іншими полоненими, а також осквернення трупів солдатів противника.
Два відеоролики документують позасудові страти шляхом обезголовлення, вчинені азербайджанськими військовослужбовцями, іще на одному відео показано перерізання горла азербайджанському прикордоннику, що призвело до його смерті.
Відео були опубліковані на приватних акаунтах і групах у месенджері Telegram протягом останніх трьох тижнів. Експертна лабораторія при групі кризового реагування Amnesty International використовувала методи цифрової верифікації даних, щоб підтвердити достовірність відеозаписів.
«Під час нещодавніх боїв у Нагірному Карабасі військові з обох сторін поводилися жахливим чином, демонструючи повне нехтування правилами ведення війни», — заявив Денис Кривошеєв, директор із досліджень Amnesty International у регіоні Східної Європи й Центральної Азії.
«Аморальність і нелюдяність, зафіксовані на цих записах, демонструють очевидний намір заподіяти вищу шкоду і принизити жертв, що є явним порушенням міжнародного гуманітарного права, – продовжив він. – Азербайджан і Вірменія повинні негайно провести незалежне, неупереджене розслідування і встановити всіх відповідальних у цих злочинах. Винні виконавці, а також всі без винятку командири, які віддавали накази, допускали або потурали цим злочинам, повинні бути притягнуті до відповідальності».
Розслідування Amnesty International підтвердило справжність відеозаписів. Технічна перевірка показала, що файли не піддавалися маніпуляціям. Обставини нанесення травм, відображених на відео, також перевірив незалежний судовий патологоанатом.
Обезголовлення й каліцтва полонених із боку азербайджанських військових
На одному з відеозаписів першого інциденту відображено, як група солдатів в Азербайджанській військовій формі утримує чоловіка, що опирається, у той час як іще один військовослужбовець обезголовлює його за допомогою ножа. Ката можна ідентифікувати як військовослужбовця Азербайджанських Збройних сил за типом камуфляжу його форми, азербайджанським прапором на плечі й нашивці з зазначенням групи крові на рукаві, як це прийнято в Азербайджанських Збройних силах. На жертві немає сорочки, чоловік одягнений тільки в нижню білизну і штани. Після обезголовлення натовп голосно аплодує й радіє.
На другому відеозаписі того ж інциденту голову жертву помістили на тушу вбитої свині. Чоловіки говорять по-азербайджанськи, мікрофон камери фіксує, як вони звертаються до жертви з наступними коментарями: «У тебе немає честі, так ми мстимо за кров наших мучеників» і «Ось як ми мстимо — відрізаючи голови». Джерела Amnesty International підтвердили, що жертва — місцевий житель, етнічний вірменин.
На відеозаписі другого інциденту видно двох чоловіків у формі, що відповідає формі Азербайджанської армії, у тому числі з чітко помітною нашивкою у вигляді азербайджанського прапора на правому плечі одного з них і в шоломах, які зазвичай використовуються силами спецоперацій. Жертва – літній чоловік у цивільному одязі, якого придавили до землі. Його знімають поки він благає про пощаду, неодноразово повторюючи: «Заради Аллаха, благаю вас».
Хоча чоловік говорить азербайджанською, у нього немає азербайджанського вимови. Amnesty International вважає, що він, швидше за все, був етнічним вірменином, що проживав у Нагірному Карабасі. Чути, як один із чоловіків, що його утримують, каже: «Візьми це», і передає ніж іншому чоловікові, який починає перерізати горло старому. На цьому відео раптово закінчується.
Умисне вбивство азербайджанського прикордонника
На записі третього інциденту – чоловік у формі азербайджанського прикордонного патрульного, який зв’язаний лежить на землі з кляпом у роті. Людина, що знімає відео, говорить із чоловіком вірменською, потім підходить і встромляє ніж йому в горло.
Азербайджанські ЗМІ повідомили, що полонений прикордонник загинув у результаті інциденту, а його ім’я – Ісмаїл Ірапов. Відеозапис не фіксує моменту його смерті, але незалежний патологічний аналіз підтвердив, що отримана рана могла призвести до смерті за лічені хвилини.
Посягання на людську гідність й нелюдське поводження
Іще 11 відеороликів фіксують інші порушення з боку вірменських сил, сім –із боку азербайджанських. На кількох відеороликах видно, як вірменські солдати відрізають вухо мертвому азербайджанському солдату, тягнуть мертвого азербайджанського солдата по землі за мотузку, обв’язану навколо його ніг, і стоять на трупі мертвого азербайджанського солдата. В інших відеороликах азербайджанські військові штовхають і б’ють зв’язаних вірменських ув’язнених, зав’язують їм очі, а також змушують їх на камеру критикувати свій уряд.
Міжнародне гуманітарне право прямо забороняє акти насильства щодо будь-якої затриманої особи, включно з військовополоненими, нанесенням каліцтв трупам і зйомкою зізнань або доносів у пропагандистських цілях.
Відповідно до третьої Женевської конвенції: «із військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно. Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню… Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки. Застосування репресалій до військовополонених забороняється».
Умисне вбивство, тортури або нелюдське поводження, а також посягання на людську гідність, зокрема образливе або таке, що принижує гідність, поводження й осквернення тіл померлих, є військовими злочинами.
Довідка
27 вересня почалися запеклі бої в регіоні Нагірного Карабаху між Азербайджаном і Вірменією разом із підтримуваними Вірменією силами. Протягом наступного місяця обидві сторони конфлікту обмінювалися артилерійським і ракетним вогнем.
Amnesty International закликала всі сторони конфлікту повністю дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права і захищати мирне населення від наслідків бойових дій. Бойові дії завершилися підписанням 9 листопада Угоди про припинення вогню в Нагірному Карабасі.