Азербайджан і Вірменія повинні захищати цивільне населення вздовж лінії фронту в Нагірному Карабасі

29 вересня 2020

Amnesty International закликає всі сторони конфлікту в регіоні Нагірний Карабах, що віддівлився від Азербайджану, повністю дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права й захищати мирне населення від наслідків бойових дій.

27 вересня між Азербайджаном та Вірменією разом із підтримуваними нею збройними силами Нагірного Карабаху почалися важкі бої за цю спірну територію. Азербайджан заявив про «контрнаступальну» військову операцію по всьому фронту в Нагірному Карабасі, яка, за словами азербайджанської влади, стала відповіддю на обстріл з боку вірменських збройних сил[1]. Тим часом Вірменія і фактичне керівництво Нагірного Карабаху ввели воєнний стан і загальну мобілізацію[2]. Обидві сторони повідомляють про десятки загиблих, число яких зростає.

Хоча, за наявною інформацією, більшість жертв припадає на військових, обидві сторони також заявляли про вбитих і поранених серед цивільного населення. За даними Міністерства оборони Вірменії, уранці в неділю 27 вересня столиця регіону Степанакерт (Ханкенді) та інші цивільні населені пункти зазнали артилерійського обстрілу. У вірменському сегменті соцмереж почали поширюватися фотографії і відео, на яких, імовірно, видно обстріли Степанакерта (Ханкенді) та його околиць[3]. За даними фактичної адміністрації Нагірного Карабаху, у результаті Азербайджанських обстрілів в Мартунинському районі Нагірного Карабаху загинули жінка й дитина, і ще двоє цивільних осіб були поранені; окрім того, під обстріли потрапили школи[4]. 29 вересня представник Міністерства оборони Вірменії виклав у Фейсбук відео, на якому, як стверджується, зображений цивільний автобус у місті Варденіс на території Вірменії, вражений з азербайджанського безпілотника[5]; у результаті інциденту загинув один мирний житель[6].

У Міністерстві оборони Азербайджану заявили, що в результаті інтенсивного обстрілу вірменськими військами декількох прилеглих до лінії фронту населених пунктів[7], включно з азербайджанським містом Тертер на південь від Нагірного Карабаху, були поранені і вбиті кілька мирних жителів і постраждала цивільна інфраструктура. Стверджується, що це призвело до руйнування 28 вересня кількох житлових будинків, а 29 вересня стався обстріл Дашкесанського району Азербайджану[8]. Після трьох днів збройних зіткнень, за наявними даними, загинули 10 мирних жителів і ще 30 були поранені[9].

Amnesty International поки не вдалося провести незалежну перевірку відомостей щодо жертв серед цивільного населення й обставин, за яких це сталося.

Повідомляється, що уряд Азербайджану ввів обмеження на доступ до Інтернету в країні. Як стверджують у Міністерстві транспорту, зв’язку та високих технологій країни, мета таких обмежень — запобігти можливим провокаціям. Азербайджанські правозахисники розповіли Amnesty International, що влада країни блокує більшість соцмереж й отримати до них доступ зараз можна лише через VPN[10]. Азербайджанські спецслужби затримали активіста, колишнього в’язня совісті Гіяса Ібрагімова у його власній квартирі після того, як він опублікував у своєму Фейсбуці записи з критикою бойових дій. Його доставили на допит у Службу державної безпеки, після чого відпустили в той же день без пред’явлення звинувачень.

Amnesty International закликає всі сторони конфлікту неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, зокрема дотримуватися заборони на напади невибіркового характеру і прямі напади на цивільних осіб і цивільні об’єкти. Окрім того, збройні сили повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб не завдавати шкоди мирному населенню й цивільним об’єктам. Це означає, що їм слід утримуватися від застосування поблизу густонаселених цивільних районів зброї вибухової дії з великим радіусом ураження, зокрема артилерії. Усі повідомлення про порушення норм міжнародного гуманітарного права повинні бути ретельно розслідувані, а винні – притягнуті до відповідальності.

Вірменія та Азербайджан мають міжнародно-правові зобов’язання в галузі прав людини й не повинні використовувати конфлікт як привід для порушення цих зобов’язань. Повідомлення про те, що влада Азербайджану обмежила доступ до Інтернету на території країни, викликають глибоке занепокоєння. Це було б диспропорційним заходом і порушенням права на свободу вираження думок[11]. Іще більше занепокоєння викликає довільне затримання Гіяса Ібрагімова за його мирні, антивоєнні погляди й порушуючи його права на свободу вираження думки.

Amnesty International також закликає міжнародну спільноту стежити за ситуацією й докладати всіх зусиль, щоб забезпечити дотримання обома сторонами конфлікту норм міжнародного гуманітарного права й першочерговий захист ними мирного населення.

КОРОТКА ДОВІДКА

Між Вірменією та Азербайджаном триває суперечка з приводу території Нагірного Карабаху, де більшість населення – етнічні вірмени. Цей регіон в односторонньому порядку оголосив про свою незалежність від Азербайджану 1991 року, але до цього дня лишається невизнаним у світі. Конфлікт у регіоні почався 1988 року і тривав аж до 1990-х років. У результаті нього десятки тисяч людей загинули; сотні тисяч – в основному етнічні азербайджанці – були змушені покинути свої домівки. Із того часу, як 1994 року в регіоні запанувало крихке перемир’я, місцеве фактичне керівництво Нагірного Карабаху за підтримки Вірменії зберігає контроль над територією Нагірного Карабаху й сімома прилеглими районами Азербайджану.

У Нагірному Карабасі, а з недавнього часу й на інших ділянках вірмено-азербайджанського кордону, постійно відбуваються численні бойові зіткнення й сутички. У квітні 2016 року в Нагірному Карабасі протягом чотирьох днів ішли бої, що обернулися сотнями жертв серед мирного населення і військовослужбовців з обох сторін. Недавня ескалація бойових дій на вірменсько-азербайджанському кордоні 14 липня 2020 року забрала життя щонайменше 16 осіб.