13 серпня 2020
Єгипетська влада повинна негайно покласти край репресіям щодо жінок, які були притягнуті до відповідальності за абсурдними звинуваченнями в «непристойності» і «порушенні сімейних принципів і цінностей», – заявила сьогодні Amnesty International. Жінки, які повідомили про сексуальне та онлайн-насильство, а також порушення їх права на приватне життя, є серед інфлюенсерок у соціальних мережах, проти яких влада використовує нову репресивну тактику для контролю кіберпростору, контролюючи жіночі тіла та поведінку і підриваючи їх здатність заробляти собі на незалежне життя.
Із квітня 2020 року єгипетська влада заарештувала десять популярних TikTok-блогерок і віддала їх під суд за порушення драконівського закону про кіберзлочини та інших надмірно розпливчастих правових положень, пов’язаних із «порядністю» і «підбурюванням до аморальності». Ті, хто переслідується за законом, мають великі аудиторії в соціальних мережах – від сотень тисяч до декількох мільйонів. Чотири жінки були засуджені до тюремного ув’язнення терміном від двох до трьох років і великих штрафів, у той час, як шестеро інших очікують суду.
Завдяки розмовам із їхніми адвокат(к)ами й рідними, а також огляду розслідувань звинувачення і судових документів у п’яти справах Amnesty International виявила нові жахливі подробиці.
«В одному випадку інфлюенсерка вийшла у прямий ефір із розбитим обличчям, благаючи державу притягнути до відповідальності чоловіків, яких вона звинуватила у зґвалтуванні. Її заарештували разом із передбачуваними нападниками. Заяви останніх використали для звинувачення жінки в «підбурюванні до розпусти» і «порушенні сімейних принципів і цінностей»», – сказала Лінн Маалуф, виконуюча обов’язки регіональної директорки Amnesty International у регіоні Близького Сходу та Північної Африки.
«Замість того, щоб стежити за жінками в Інтернеті, уряд повинен приділяти особливу увагу розслідуванню широко поширених випадків сексуального та гендерного насильства щодо жінок і дівчаток у Єгипті і вживати реальні заходи для боротьби з гендерною дискримінацією в законодавстві й на практиці».
Принаймні у двох інших випадках суди використовували приватні фотографії, які були просочені для шантажу жінок, як «докази» проти них, хоча вони раніше повідомляли про зловживання в поліцію.
29 квітня 2020 року, незабаром після перших арештів TikTok-інфлюенсерок, прокуратура опублікувала заяву, «що підтверджує її прихильність продовженню боротьби з ганебними злочинами, що порушують принципи і цінності нашого суспільства». А 2 травня знову попередили, що Єгипет захищає «новий кібер кордон… який використовують сили зла».
Притягнуті до відповідальності за «порушення сімейних цінностей» або «демонстрацію принад»
З червня єгипетські суди засудили блогерок Манару Самі й Саму Ель-Масрі до трьох років тюремного ув’язнення, а Ханіну Хоссаму й Маваду Ель-Адама – до двох років тюремного ув’язнення за нечіткими обвинуваченнями, що включали «порушення сімейних принципів і цінностей» та підбурювання до «непристойності» і «розпусти». Апеляції в їхніх справа мають відбутися протягом найближчих тижнів. Іще шестеро жінок очікують суду за аналогічними звинуваченнями.
Згідно з матеріалами справи, вердиктами і свідченнями адвокатів, жінки піддаються покаранню за те, як вони одягаються, діють, і «який вплив мають» на широку громадськість у соціальних мережах, а також за заробіток грошей в Інтернеті. Жінки опинилися на лаві підсудних після скарг чоловіків, нібито обурених їхньою поведінкою, і розслідуваннями, проведеними управлінням моралі Міністерства внутрішніх справ.
В одному випадку суди використовували фотографію танцівниці живота Сами Ель-Масрі в купальнику як доказ, щоб засудити її за публікацію відео і фотографій, що «демонструють її принади», а також за «сексуально відверті рухи і вислови».
«Єгипетська влада повинна негайно і беззастережно звільнити всіх TikTok-інфлюенсерок і зняти з них обурливі звинувачення. Вони також повинні скасувати або змінити всі закони, що обмежують тілесну автономію, право на приватне життя і свободу вираження думок і переконань в ім’я «моралі» або «порядності»», – закликала Лінн Маалуф – «Кримінальні переслідування жінок за здійснення цих прав не тільки суперечать міжнародному праву, а й увічнюють культуру нерівності та насильства щодо жінок»
Із нею поводилися як зі злочинницею після повідомлення про зґвалтування
18-річна Менна Абдельазіз вийшла в прямий ефір в Instagram 22 травня, щоб звернутися за допомогою. Вона з’явилася на відео з розбитим обличчям і сказала, що її зґвалтували, побили і зняли без її згоди.
Amnesty International дізналася, що раніше вона намагалася повідомити про злочин до поліцейського відділку Талбія в Каїрі, але офіцери направили її до іншого поліцейського відділку, оскільки інцидент стався в іншій географічній юрисдикції.
26 травня сили безпеки заарештували Менну Абдельазіз і шістьох чоловіків, обвинувачених у нападі на неї. За словами її адвоката, прокурори допитували її майже вісім годин і на підставі свідчень підсудних звинуватили в «порушенні сімейних принципів і цінностей» та «підбурюванні до розпусти».
Прокурори звинувачували тих, хто пережили сексуальне насильство, в тому, що вони «ділилися» своїми розповідями про «непристойні напади» публічно, замість того, щоб повідомляти про них приватно силам безпеки.
Зараз Менна Абдельазіз в урядовому притулку для постраждалих від насильства, де вона, як і раніше, перебуває під слідством. Amnesty International раніше висловлювала стурбованість щодо функціонування таких установ, де, зокрема, ішлося про введення обмежень на свободу пересування.
«Переслідування постраждалої від сексуального насильства, яка публічно просить про допомогу, – це шокуюча несправедливість, яка може стати на заваді іншим жінкам повідомляти про такі випадки. Замість цього влада повинна забезпечити жінкам, які зазнали сексуального насильства, доступ до адекватних і своєчасних засобів правового захисту, включно з доступом до медичної допомоги та психологічного консультування, а також провести ретельне й неупереджене розслідування злочинів проти них», – заявила Лінн Маалуф.
Використання приватних фото, що злили в інтернет, як «доказів»
15 травня сили безпеки заарештували інфлюенсерку Маваду Ель-Адхам, і прокурори розпорядилися затримати її за кількома звинуваченнями, включно з «порушенням сімейних принципів і цінностей». Згідно з матеріалами її справи, розглянутими Amnesty International, прокурори представили 17 фотографій, що їх вони назвали «непристойними», як докази проти неї. Мавада Ель-Адхам стверджувала, що ці фотографії злили з її телефону після того, як його вкрали у травні 2019 року. У той час вона повідомила про крадіжку та витік світлин, але замість розслідування поліція просто запитала її, чому вона сама робила ці фотографії.
Так само прокурори представили приватні фотографії як докази проти акторки та моделі Манар Самі в суді. Amnesty International дізналася, що 2018 року вона подала скаргу на свого колишнього чоловіка, звинувативши його в тому, що він оприлюднив інтимні фотографії, зроблені під час їхнього шлюбу, щоб шантажувати її й отримати опіку над їхньою дочкою. 29 липня 2020 року Манар засудили до трьох років тюремного ув’язнення і штрафу в розмірі 300 000 єгипетських фунтів (близько 520 000 гривень). Зараз її звільнили під заставу.
Сміливість заробляти на життя онлайн
Дослідження Amnesty International показує, що судові переслідування були частково пов’язані з популярністю блогів жінок, а також їх здатністю самостійно заробляти на життя через TikTok та інші соцмережі.
Наприклад, огляд вироку Ханін Хоссам показує, що вона отримала догану за те, що набула «популярності в соціальних мережах і впливала на молодих дівчат». Ханін Хоссам також пред’явлені окремі звинувачення в причетності до «торгівлі людьми» у зв’язку з відео в Instagram, у якому вона закликала жінок старше 18 років публікувати свої відео в додатку Likee, яке монетизується в залежності від кількості глядачів. Amnesty International переглянула відеозапис і не знайшла жодних достовірних доказів, що пов’язували б дії блогерки з яким-небудь міжнародно визнаним злочином.
Адвокат Манар самі повідомив Amnesty International, що ордер на її арешт ґрунтувався на скарзі, поданій іншим адвокатом, який назвав її танцювальні відео «непристойними» і такими, що прагнуть «привернути увагу й заробити гроші».
Державний обвинувач стверджував у своїй заяві, що важкі соціальні обставини призвели до того, що Менна Абдельазіз «з її відсутністю досвіду, компетентності та слабкою особистістю прагнула здобути славу будь-якими засобами».
Додаткова інформація
Єгипетські правозахисниці вже багато років закликають до всеосяжних реформ законодавства та практиці для боротьби з сексуальним і гендерним насильством, включно з забезпеченням конфіденційності та безпеки постраждалих і свідків, щоб спонукати їх повідомляти про сексуальне насильство. 8 липня Єгипетський Кабінет міністрів схвалив процедурну поправку, що дозволяє прокурорам приховувати особистість потерпілих і особисту інформацію з їх досьє у справах про сексуальне насильство.