ABDULLAH AL-QADRY/AFP/Getty Images ABDULLAH AL-QADRY/AFP/Getty Images

Виробники зброї не приділяють належної уваги правам людини

У той час як найбільші виробники зброї готуються до світової оборонної виставки у Лондоні, новий звіт Amnesty International демонструє, як найвпливовіші компанії у цій галузі, такі як Airbus, BAE Systems і Raytheon, не вживають належних заходів, щоб запобігти використанню їхньої продукції для потенційних порушень прав людини і воєнних злочинів.

Для звіту «Аутсорсинг відповідальності» Amnesty International надіслала запит 22 виробникам зброї і попросила пояснити, як вони виконують свій обов’язок дотримуватись прав людини відповідно до міжнародно визнаних стандартів. Багато компаній, які стали об’єктом розслідування, постачають зброю таким країнам як Саудівська Аравія і ОАЕ, що звинувачують у грубих порушеннях прав людини, а також скоєнні воєнних злочинів.

Жодна з компаній, які відповіли на запит, не змогла надати вичерпне пояснення того, як дотримується прав людини чи продемонтрують належну обачливість у своїй роботі, а 14 виробників узагалі не надали відповіді.

«Роль оборонних компаній у збройних конфліктах із грубими порушеннями прав людини надто довго замовчувалась. У той час коли держави, як, наприклад, Велика Британій, змушені відповідати у суді за необмірковані угоди з постачання зброї, корпорації, які заробляють на продажі зброї країнам, що беруть участь у цих конфліктах, в основному залишилися поза увагою», – заявив Патрік Вілкен, дослідник у сфері контролю над озброєнням у Amnesty International.

«Жодна з компаній, із якими ми зв’язались, не змогла довести, що вона вживає належних заходів для забезпечення прав людини. Це не тільки демонструє тривожну байдужість до людської ціни їхнього бізнесу, а й потенційно наражає ці компанії та їхнє керівництво на обвинувачення в суді за співучасть у воєнних злочинах».

Amnesty International дослідила 22 оборонні компанії з 11 країн, включно з Airbus (Нідерланди), Arquus (Франція), Boeing (США), BAE Systems (Сполучене Королівство), Leonardo (Італія), Lockheed Martin (США), Raytheon (США), Рособоронекспорт (Росія), Thales (Франція) і Zastava (Сербія). Відповіді, які ми отримали можна знайти тут.

У той час як обов’язки держав дотримуватись прав людини у міжнародній торгівлі зброєю тепер чітко визначені у Міжнародному договорі про торгівлю зброєю, а також у регіональних і державних законах, ключова роль компаній у постачанні військової продукції і наданні військових послуг часто применшується, незважаючи на, переважно, небезпечну природу їхнього бізнесу і продукції.

Зброя проти Ємену

Defence & Security Equipment International (DSEI), одна з найбільших виставок зброї у світі, відбудеться 10 – 13 вересня у Лондоні. Серед учасників є виробники, які заробили мільйони, постачаючи зброю для коаліційної кампанії у Ємені, яку очолюють Саудівська Аравія і ОАЕ.

BAE Systems, Boeing, Lockheed Martin і Raytheon, серед інших, стали ключовими для коаліції, озброюючи її повітряний флот, який не раз наносив удари по цивільних об’єктах, включно з  будинками, школами, лікарнями та ринками.

Жодна з цих компаній не пояснила, яких належних заходів вони вживали, щоб подбати про права людини і оцінити та нівелювати ризики, пов’язані із постачанням зброї і наданням військових послуг коаліції під керівництвом Саудівської Аравії і ОАЕ.

В одному з випадків Amnesty International простежила походження бомби із заводу Raytheon в Арізоні за осколком із місця авіаудару в Сані, де 2017 року загинули шестеро дітей і їхні батьки.

Коли Amnesty International запитали у Raytheon, до яких кроків вони вдались, щоб розслідувати цей інцидент і відреагувати на нього, компанія надала таку відповідь: «Через юридичні обмеження та обмеження, що стосуються зв’язків із клієнтами… Raytheon не надає інформацію про нашу продукцію, клієнтів чи оперативні питання».

Raytheon додали, що перед експортуванням військове обладнання «підлягає багатосторонньому огляду Держдепартаменту, Міністерства оборони та Конгресу».

Аутсорсинг відповідальності

«Більшість компаній, які відповіли Amnesty International, стверджували, що відповідальність за оцінку потенційної небезпеки для прав людини покладається на країни, у яких вони зареєстровані через надання експортних ліцензій», – зазначив Патрік Вілкен.

«Але державне регулювання не звільняє компанії, незалежно від сфери їхньої діяльності, від проведення власного оцінювання загроз для прав людини. Ховатися за рішенням уряду недостатньо, особливо коли вже доведено, що надання ліцензій має чимало недоліків, і уряди, які їх надають, самі мають відповідати за роль у воєнних злочинах та інших порушеннях».

BAE Systems назвали висновки, до яких дійшли Amnesty International, «хибними і оманливими», додаючи, що BAE Systems здійснює «зважене і належне внутрішнє оцінювання дотримання законів і регуляцій» через «Політику реалізації продукції». Однак, на запитання про належні заходи із забезпечення дотримання прав людини у контексті співробітництва із Саудівською Аравією, у компанії відповіли: «Наша діяльність у Саудівській Аравії затверджується і контролюється урядом Сполученого Королівства».

Leonardo сказали, що висновки Amnesty International «не зовсім справедливі» і що компанія здійснила власне оцінювання небезпеки для прав людини, яке більш ретельне, ніж вимоги національних ліцензійних законів і регуляцій. Проте компанія не пояснила, як ця політика працює на практиці в конкретних ситуаціях, наприклад, коли йдеться про експорт для коаліції Саудівської Аравії і ОАЕ в Ємені.

14 компаній просто залишили запит Amnesty без відповіді. Серед них російський експортер зброї Рособоронекспорт, який поставив військову техніку Сирійським збройним силам, які звинувачуються у військових злочинах і злочинах проти людяності. Відповідь також не надійшла від Застави, сербської компанії, чиї гвинтівки, як з’ясували Amnesty, застосовувались для жахливої масової страти в Камеруні, і Arquus (раніше Renault Trucks Défense), французької компанії, яка постачала броньовану техніку Єгипту. Ця техніка згодом використовувалась для жорстокого придушення протесту.

Amnesty International закликає оборонні компанії пильно вивчати попередні дії їхніх клієнтів у контексті дотримання прав людини, вписувати у контракти високі очікування до виконання міжнародного права прав людини, постійно відслідковувати і періодично проводити аудит виконання клієнтами своїх зобов’язань та шукати важелі впливу на їхню поведінку.

«Оборонні гіганти вмивають руки від своїх обов’язків, стверджуючи, що після того, як їхня продукція доставлена, вони більше не мають контролю над тим, як її використовують. Цей аргумент не є переконливим ані з юридичної, ані з етичної точки зору – саме час компаніям почати приймати відповідальність за власні рішення», – сказав Патрік Вікен.

«Якщо неможливо запобігти ризику, що зброю буде використано для порушення прав людини, компанії повинні уникати або припинити її постачання».

Довідка

Згідно з Керівними принципами ООН у сфері бізнесу та прав людини, що були одноголосно схвалені Радою ООН з прав людини у червні 2011 року, усі компанії несуть відповідальність  за дотримання людських прав і задля втілення цієї відповідальності мають проходити ретельну правозахисну перевірку для визначення, запобігання, пом’якшення та врахування того, як вони будуть ставитися до потенційних та реальних впливів на права людини.

У секторі оборони це означає, що компанії повинні оцінювати та звертати увагу на ризики та утиски в сфері прав людини, що виникають у всіх аспектах їхнього бізнесу, включно з тим, як такі клієнти, як національній збройні та правоохоронні сили, використовують їхню зброю та пов’язані з нею послуги.

Початкова мета таких заходів – уникнути порушення прав людини. Отже, якщо компанія не може запобігти чи адекватно пом’якшити вплив на ці права, вона повинна уникати чи припинити постачання відповідного озброєння та послуг. До того ж, ці зобов’язання узгоджені із національними законами та правилами – як-от державні системи ліцензування – спрямованими на захист прав людини.   

Неспроможність виконувати адекватну перевірку збереження прав людини підвищує репутаційні та законні ризики для індустрії, що постачає товари високого рівня загрози в небезпечні середовища. Юридичні поняття «корпоративної співучасті», а також «сприяння і співучасті» в міжнародних злочинах продовжують розвиватись і в майбутньому можуть бути застосовані проти збройних компаній, які продовжуватимуть постачати свою продукцію, знаючи про те, що вона її можуть використати для вчинення серйозних порушень міжнародних прав людини чи гуманітарного права.

Amnesty International надіслала запит до 22 компаній, 8 із яких відповіли: Airbus, BAE Systems, Leonardo, Lockheed Martin, Raytheon, Rolls-Royce, Saab та Thales. Решта 14 компаній – Arquus, Avibras, Boeing, Dassault Aviation, Elbit Systems, Embraer, Heckler and Koch, General Dynamics, Herstal Group, Norinco, Northrop Grumman, Remington Outdoor, Рособоронекспорт і Zastava – не надали відповідей.

Читайте звіт «Аутсорсинг відповідальності» (англійською)