Адвокаційниця, фахівчиня з корпоративних комунікацій та міжнародного лобізму, громадська активістка, кандидатка політичних наук. Український офіс Amnesty International очолила у квітні 2024 року.
У 2015 році захистила кандидатську дисертацію у сфері міжнародних відносин на тему «Міжнародне спостереження за виборами на пострадянському просторі (Україна, Російська Федерація, Республіка Білорусь)» у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. У 2018 здобула магістерський ступінь із міжнародної адвокації та стратегічних комунікацій у Вищій школі політичного менеджменту Університету Джорджа Вашингтона.
Пізніше отримала нагороду Марка та Деббі Кеннеді Frontiers of Freedom Award за значний внесок у розбудову демократії та захист прав людей. Кар’єру розпочала як фахівчиня з виборчого законодавства. Під час Революції Гідності керувала комунікаціями Громадського руху ЧЕСНО. Деякий час жила в США. З 2018 року займалася корпоративними комунікаціями та очолила адвокаційну роботу в команді Джуліанни Ґловер.
З початком повномасштабної війни в Україні, Вероніка розгорнула волонтерську адвокаційну роботу на підтримку України, зокрема, агенція Ridgely Walsh за участі Вероніки займалася лобіюванням постачання озброєння Україні, а у 2019—2024 роках Сенцов-Вельч працювала над звільненням із російського полону американського громадянина Пола Вілана. У 2024 році — повернулася до України та очолила український офіс міжнародної організації Amnesty International.
Чоловік Вероніки — Олег Сенцов, український кінорежисер та громадський активіст. Після початку повномасштабного вторгнення Росії став на захист України. Також у Вероніки двоє синів.
Я очолила Amnesty International Ukraine, тому що вважаю, що Україна має бути частиною міжнародного правозахисного руху. Якщо ми не будемо самі про себе говорити, адвокатувати, брати активну участь, тоді цей вакуум займе інший наратив.
Вероніка Сенцов-Вельч