Amnesty International володіє доказами, що бійці Талібану вбили дев’ять етнічних хазарейців після взяття ними під контроль афганської провінції Газні місяць тому. Дослідники Amnesty International на місцях поговорили з очевидцями вбивств, скоєних з 4 по 6 липня в селі Мундарахт в районі Малістан. Шістьох чоловіків застрелили, трьох закатували до смерті, одного з них задушили власним шарфом, а попередньо з його руки зрізали м’язи.
Жорстокі вбивства, ймовірно, є лише незначною частиною від загальної кількості злочинів, скоєних талібами до сьогодні. Талібан відімкнув мобільний зв’язок у багатьох районах Афганістану, контролюючи в такий спосіб, які фотографії й відео надходять з цих територій.
«Холоднокровна жорстокість цих убивств є нагадуванням про минулі діяння Талібану і демонстрацією того, що може стати наслідком правління в Афганістані. – Ці цілеспрямовані вбивства є доказом того, що етнічні та релігійні меншини, як і раніше, піддаються особливому ризику при правлінні талібів в Афганістані».
Аньєс Калламар, генеральна секретарка Amnesty International.
«Ми закликаємо Раду Безпеки ООН вжити надзвичайну резолюцію з вимогою того, щоб Талібан поважав міжнародне право в галузі прав людини й забезпечував безпеку всіх афганців/ок, незалежно від їхніх етнічного походження або релігійних переконань, – додала вона. Рада ООН з прав людини повинна запустити надійний слідчий механізм для документування, збору і збереження доказів цих злочинів і порушень прав людини в Афганістані. Це матиме вирішальне значення для подальшого ухвалення обґрунтованих рішень міжнародною спільнотою та боротьби з безкарністю, яка продовжує підживлювати тяжкі злочини в країні».
Тортури і вбивства в контексті збройного конфлікту є порушеннями Женевських конвенцій і є військовими злочинами відповідно до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, який вже вивчає ситуацію в Афганістані.
Події в Мундарахті
Amnesty International опитала очевидців і проаналізувала фотографії, зроблені після вбивств в селі Мундарахт. Події розвивалися таким чином. 3 липня 2021 року в провінції Газні активізувалися бойові дії між афганськими урядовими силами й талібами. Жителі села розповіли Amnesty International, що вони залишили свої будинки й знайшли притулок на літніх пасовищах у горах, де є прості укриття.
Близько 3 десяткам сімей, що тікали з села, бракувало запасів продовольства, тому наступного ранку, 4 липня, п’ять чоловіків і чотири жінки повернулися в село за припасами. Після повернення вони виявили, що їхні будинки розграбовані, там же вони потрапили в засідку бійців Талібану.
Одного з чоловіків, 45-річного Вахеда Карамана, бійці Талібану силою витягнули зі свого будинку. Йому зламали ноги й руки, вистрілили в праву ногу, вирвали волосся і побили тупим предметом по обличчю. Іншого чоловіка, 63-річного Джаффара Рахімі, жорстоко побили і звинуватили в роботі на уряд Афганістану після того, як в його кишені знайшли готівку. Бійці “Талібану” задушили його власним шарфом. Три людини, які брали участь в похоронах Рахімі, заявили, що його тіло було вкрите синцями, а м’язи рук були зрізані. 40-річного Сайеда Абдулу Хакіма вивезли з дому і побили кийками і прикладами автоматів, після чого йому зв’язали руки, а потім розстріляли. Дві кулі потрапили в ногу, ще дві – в груди. Його тіло кинули поруч зі струмком.
Один очевидець, який допомагав з похоронами, сказав Amnesty International: «Ми запитали талібів, чому вони це зробили, і вони сказали нам:« Коли настає час конфлікту, все вмирають, неважливо, чи є у вас зброя чи ні. Зараз час війни ».
Ми запитали талібів, чому вони це зробили, і вони сказали нам: «Коли настає час конфлікту, все вмирають, неважливо, чи є у вас зброя чи ні. Зараз час війни ».
Ще троє чоловіків – Алі Джан Тата (65 років), Зія Факір Шах (23 роки) і Гулам Расул Реза (53 роки) – потрапили в засідку і були страчені, коли спробували спуститися з гір і пройти через Мундарахт, щоб дістатися до будинку в сусідньому селі Улі.
У Мундарахті їх зупинили на контрольно-пропускному пункті талібів, де і розстріляли. Алі Джан Тата отримав вогнепальне поранення в груди, Гулам Расул Зада – в шию. За словами свідків, грудна клітина Зії Факіра Шаха була так понівечена кулями, що його буквально розірвало на шматки. Тіла чоловіків кинули в струмок поруч з тілом Сайеда Абдула Хакіма.
Ще троє чоловіків були жорстоко вбиті в рідному селі. Очевидці розповіли Amnesty International, що 75-річний Сайед Ахмад наполягав на тому, що Талібан не заподіє йому шкоди, оскільки він літня людина і повертається в село тільки для того, щоб погодувати свою худобу. Його вбили двома пострілами в груди й ще одним в бік.
Зія Марефат, 28 років, практично не залишав свій будинок в Мундарахті через депресію і спочатку відмовлявся тікати разом з іншими жителями села. Він вирішив піти тільки після вмовлянь матері й односельців, але по дорозі на літні пасовища його схопили таліби, які вбили чоловіка пострілом в скроню. Карім Бахши Карімі, 45 років, у якого було невиявлене психічне захворювання, через яке мав непослідовну поведінку і не покидав села. Його вбивство було здійснене в стилі смертної кари – пострілом в скроню.