22 листопада 2019
Повна заборона пересування між відокремленою територією Південної Осетії/регіону Цхінвалі та рештою Грузії порушує права місцевого цивільного населення.
Із початку вересня де-факто влада Південної Осетії/регіону Цхінвалі обмежила свободу пересування через пропускні пункти на адміністративному кордоні з рештою території Грузії. Таким чином, гуманітарна ситуація погіршилась, оскільки жителі сепаратистського регіону позбавлені доступу до медичної допомоги, соціального захисту, освітніх послуг та можливості відвідувати родичів за адміністративним кордону.
Мешканці/-ки району Ахалгорі Південної Осетії/регіону Цхінвалі, більшість із яких не мають паспортів, виданих південно-осетинською де-факто владою, регулярно змушені перетинати адміністративний кордон, щоб отримати послуги на решті території Грузії. Згідно з інформацією, що була надана Amnesty International, закриття пропускних пунктів особливо негативно позначилось на школяр(к)ах, студент(к)ах, людях літнього віку та тих, хто потребує медичної допомоги. Люди літнього віку не мають можливості перетнути адміністративний кордон, щоб отримати пенсії на підконтрольній Тбілісі території, що має помітний негативний вплив на рівень їхнього життя. Школярі/-ки та студент(к)и, які відвідували свої сім’ї в регіоні під час літніх канікул, не змогли повернутися до навчання. Люди, які раніше мали змогу отримати якісну безкоштовну медичну допомогу на території, підконтрольній Тбілісі, позбавлені цієї можливості.
Місцеві медіа повідомляють, що внаслідок обмеження свободи пересування загинула щонайменше одна людина. У жовтні сім’я з району Ахалгорі заявила, що їхня бабуся, 70-річна Марго Мартіашвілі, померла після того, як де-факто влада відмовила їй у перетині кордону для надання невідкладної медичної допомоги.
Свобода пересування цивільного населення Південної Осетії/регіону Цхінвалі сильно обмежена з часу завершення російсько-грузинського конфлікту 2008 року. Проте до вересня цього року жителі району Ахалгорі та декількох віддалених сіл на заході регіону мали змогу перетинати лінію адміністративного кордону. У вересні де-факто влада вирішила закрити пропускні пункти. Також було оголошено, що рішення закрити пункти стало реакцією на відкриття владою Грузії поліцейського посту поруч із адміністративним кордоном недалеко від села Цнелісі наприкінці серпня.
Згідно з Міжнародним законом про права людини, обмеження свободи пересування може бути застосоване лише задля досягнення правомірних цілей, не може порушувати інші права людини та суперечити принципу пропорційності. У випадку Південної Осетії/регіону Цхінвалі національна безпека чи охорона громадського порядку як привід для цього заходу викликають сумніви, повна заборона, що діє з вересня, є непропорційним кроком. Результатом є довільне та непропорційне обмеження свободи пересування цивільного населення, що має значний вплив на цілу низку громадянських, економічних та соціальних прав.
Де-факто влада Південної Осетії/регіону Цхінвалі повинна відкрити пропускні пункти на адміністративному кордоні, а ткож поважати й захищати права місцевого цивільного населення. Росія, як держава, що здійснює контроль над Південною Осетією/регіоном Цхінвалі за допомогою військової, фінансової та політичної допомоги, та чиї війська присутні на території регіону, також має підтримати право цивільного населення на свободу пересування, зокрема, забезпечивши зняття вибіркового обмеження на адміністративному кордоні.
Затримання Важи Ґапріндашвілі та інших осіб
9 листопада російські прикордонники та силовики де-факто влади затримали грузинського лікаря та мешканця столиці Грузії, Тбілісі, Важу Ґапріндашвілі, під час перетину адміністративного кордону з Південною Осетією/регіоном Цхінвалі. Де-факто влада звинуватила його в «незаконному перетині кордону», що передбачає до двох років ув’язнення, та затримала на два місяці у Цхінвалі. Громадян, яких звинувачують у порушенні «прикордонного режиму» у Південній Осетії/регіоні Цхінвалі, зазвичай затримують за адміністративне правопорушення та відпускають через декілька днів після сплати штрафу. Важа Ґапріндашвілі – один із чотирьох чоловіків, яких затримали у Південній Осетії/регіоні Цхінвалі за «незаконний перетин кордону» у період із 9 по 11 листопада. Троє інших осіб були оштрафовані та відправлені на територію, підконтрольну Тбілісі. Важу Ґапріндашвілі звинувачують у серйознішому «порушенні», тому що, за словами де-факто влади, він умисно «перетнув кордон».
Один із чоловіків, який 9 днів перебував у Цхінвалі разом із Важою Ґапріндашвілі, Шота Бідзінашвілі, поскаржився засобам масової інформації, що їх утримували у «холодному та вогкому підвалі без повітря». Згідно зі свідченнями Шоти Бідзінашвілі, він отримав пошкодження голови, коли потрапив у слідчий ізолятор, утім йому було відмовлено в лікуванні, а також у їжі протягом перших трьох днів затримання.
Згідно з міжнародним правом, існує повна заборона застосування тортур, нелюдського і принизливого ставлення та жорстоких методів покарання ув’язнених. Також такі затримання є свавільними та порушують права на свободу й безпеку особи, що суперечить статті 5 Європейської конвенції про права людини. За цих обставин Росія та де-факто влада повинні забезпечити негайне звільнення Важі Ґапріндашвілі та надати йому компенсацію за нанесену шкоду. Вони також мають гарантувати, що ніхто не піддається тортурам та жорстокому поводженню на підконтрольній їм території.
Довідка
Після завершення збройного конфлікту в серпні 2008 року спроби російського війська та де-факто влади сепаратистських регіонів укріпити лінію адміністративного кордону між Південною Осетією/регіоном Цхінвалі в Абхазії та рештою Грузії за допомогою силових структур мають значний негативний вплив на права людей у громадах, що проживають там.
Як наслідок, громади відокремлені одна від одної, і багато жителів/-ьок відділені від земель, що забезпечували їхнє життя. Селян(к)и (деякі з них проживають у найбідніших частинах Грузії), втратили доступ до пасовищ, власних фермерських та садових угідь, джерел води влітку та пального взимку. Вони відрізані від рідних та важливих джерел доходу. Їхнє культурне та соціальне життя також зазнало впливу, адже багато місцевих не мають змоги відвідувати родини, могили рідних та церкви. Щороку сотні цивільних громадян свавільно затримуються російськими військовими та військами де-факто влади при спробах перетину ліній адміністративного кордону. Amnesty International зафіксуваао ці порушення в липні 2019 року у звіті «За колючим дротом: Наслідки бордеризації для прав людини у Грузії».
Російські військові та де-факто влада сепаратистських регіонів відмовляють у доступі міжнародним наглядачам, зокрема, неозброєній цивільній моніторинговій місії Європейського союзу в Грузії (EUMM) для оцінки ситуації на території та впливу на права людини. У жовтні де-факто влада Південної Осетії/регіону Цхінвалі на короткий час затримала наглядачів моніторингової місії EUMM під час їхнього патрулювання вздовж лінії адміністративного кордону.