Установа в Гомстеді (місто у штаті Флорида) , де перебувають діти, що самостійно потрапили до США, має бути негайно закрита, а дітей треба негайно перемістити до ліцензованих невеликих притулків та віддати опікунам (англ. sponsors) — підсумовує новий звіт Amnesty International США. Незаконні умови у цій установі є безпосереднім результатом політики уряду США, спрямованої радше на покарання, ніж на захист людей, що намагаються побудувати нове життя.
Доповідь «Немає дому для дітей: Гомстед для «тимчасової надзвичайної ситуації» описує неналежні умови в установі, що втілюють катастрофічні наслідки політики США по відношенню до дітей, яким потрібен захист.
«Гомстед — це не дім для дітей, це своєрідний «конвєєр». Посил адміністрації чіткий: якщо діти їдуть до США, рятуючи свої життя, влада їх замкне і зробить їхнє звільнення настільки складним, наскільки це можливо», — стверджує Деніз Бел, дослідниця по правах біженців та мігрантів Amnesty International США.
Amnesty International відвідала установу двічі, спершу у квітні 2019 року, а потім знову в липні 2019-го. На початку квітня там перебували близько 2100 дітей віком від 13-ти до 17-ти років. Кількість зросла до 2500 дітей на піку роботи установи, наразі ж, як повідомляється, там утримують трохи менше 2000 дітей. Хоча кількість дітей в установі змінювалася протягом роботи установи, жодна дитина не має перебувати під стражею.
Багато дітей з Гомстеду стикалися з переслідуваннями та страждали від насилля в Центральній Америці, де влада не хоче чи не може захистити їх. Вони пройшли тяжкий шлях із тисяч кілометрів до США самі, або разом із членом сім’ї чи довіреною особою, із якими їх потім розлучили.
Незважаючи на це, дітей продовжують утримувати в Гомстеді, де вони не отримують належної турботи. Під час утримування в установі діти перебувають в обмежувальних умовах, де мусять дотримуватися суворо регламентованого графіку, носити пропуски зі штрих-кодами, які сканують, коли вони входять та виходять з приміщень, а також писати заяви для отримання базових послуг. Дівчатам навіть треба подавати заяви, якщо їм потрібні гігієнічні прокладки. Хоча діти і отримують освітні послуги, заняття не відбуваються за навчальним планом для державних шкіл округу Маямі-Дейд. Багато хто з цих дітей говорять мовами корінних народів та стикаються з перешкодами в доступі до послуг узагалі.
За словами керівництва, на певному етапі діти у Гомстеді в середньому перебували 89 днів. Коли Amnesty International відвідала установу в квітні, вказаною середньою тривалістю утримування дітей було 52 дні, після яких дітей або віддавали опікунам (англ. sponsors), або переводили в інші установи, де продовжувалося їхнє утримування. У деяких випадках діти намагалися втекти з установи.
«Діти, яких утримують у Гоумстеді, налякані, самі й перебувають далеко від дому. Переважна більшість має опікунів [англ. sponsors], які би хотіли їх забрати, і багато хто з них є батьками та членами сім’ї», — зазначає Деніз Бел. «Тривале та невизначене в часі утримування дітей було кризою, до якої призвела сама влада. Адміністрація вирішила ускладнити звільнення цих дітей, наражаючи потенційних опікунів [англ. sponsors] на ризик депортації через політику щодо поширення інформації без необхідності. Цей порядок насправді закріплює розлучення сім’ї, лише під іншою назвою. Тому він має бути скасований».
Звіт вимагає закриття установи в Гомстеді. Діти ніколи не мають утримуватися під вартою, а якщо і утримуються, то це повинне відбуватися впродовж найкоротшого з можливих терміну у якомога менш обмежувальних умовах. Подальше використання тимчасових установ подібних на ту, що в Гомстеді треба припинити.
Amnesty також закликає розслідувати умови в установі у Гомстеді та інших державних установах утримування дітей-мігрантів, а також підвищити доступність Гомстеду та інших установ утримання дітей для неурядових організацій та членів Конгресу.
«Установа у Гоммстеді має бути якомога швидше закрита, а дітей треба негайно помістити у ліцензовані невеликі притулки та віддати опікунам [англ. sponsors]. Бездушне утримування дітей, що стикалися з жахливим насиллям та переслідуванням у власних країнах, а тепер опинились ув’язненими у США – це пляма на репутації США в галузі прав людини. До дітей, які прибувають до США, треба ставитися так само, як до будь-яких інших дітей, і піклуватися про них, а не зневажати», — наголосила Бел.