Київ, 24 лютого 2025 року – До третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого, український офіс Amnesty International та Платформа пам’яті Меморіал анонсують випуск Меморіального календаря, який стане важливим інструментом для нагадування про трагедії, пережиті українцями протягом чергового року війни. У календарі зібрані портрети українських дітей, яких було вбито протягом 2024 року. Це портрети намальовані українськими художниками, серед яких чимало тих, хто зараз захищає нашу країну або є волонтерами – це, зокрема, Андрій Єрмоленко, Валерій Пузік, Олена Білозерська, Беата Куркуль, Лев Скоп, Тамара Шевчук.
Меморіальний календар англійською мовою
“Наша спільна мета, творчо втілена в календарі – міжнародна адвокація. Ми зобов’язані постійно нагадувати світовій спільноті про масштаби війни в Україні, невтомно пояснювати, що в нашій країні немає безпечного місця – діти гинуть і на Сході, і в Києві, і у Львові. Важливо підкреслити необхідність притягнення до відповідальності всіх винних ”, – зазначила Вероніка Вельч, директорка Amnesty International Ukraine.
“Меморіальний календар буде поширюватися Amnesty International у всьому світі, зокрема у політичних і дипломатичних колах, щоб забезпечити максимальний вплив на тих, хто може домогтися відповідальності за злочини, скоєні під час війни проти України. Цей проєкт – не лише акт пам’яті, а й заклик до дії”, – додала вона.
Символічно календар починається не з 1 січня, а з 24 лютого – адже, хоч війна в Україні і триває з 2014 року, цей день став переломним моментом як для України, так і для світової спільноти. Меморіальний календар не є функціональним, дні у ньому відповідають дням минулого року, та в кожному місяці позначена дата загибелі дитини, а подекуди й цілої родини. Поруч із портретом – історія дитини та слова її батьків, звернені до міжнародної спільноти.
“Нам важко було працювати над цим проєктом, адже кожна історія – це пекельний біль непрожитого життя. Для нашої команди важливо, щоб кожне ім’я вбитої дитини було озвучене. Щоб історії вбитих дітей були розказані. Ми вдячні рідним, які знаходять у собі сили говорити про це і довірили нам свої історії. Вдячні друзям з Amnesty International за те, що вони розповідають світові про злочини російських сил”, – підкреслила Ольга Піліщук, керівниця моніторингової групи Платформи пам’яті Меморіал.
До календаря увійшли історії Кіри Артюхової, Тимофія Гайдаржи, Анастасії Долгової, Злати Росточил, Анастасії та Максима Симанюків, Вероніки Кожушко, Ярини, Дарини та Емілії Базилевич, Кирила, Дмитра та Уляни Куликів, Марії Троянівської.
Передмову до календаря написала Вікторія Троянівська, мати чотирнадцятирічної Марії, яка загинула у Києві в листопаді 2024 року. «Я – мама дитини, яка любила життя, любила свою країну, і мала безліч мрій та планів, яким не судилося здійснитися. Я звертаюсь до вас, як до батьків, які мають власних дітей. Чи можете ви уявити, що одного вечора в кімнату вашої дитини залетить ворожий дрон та обірве її життя? Чи зможете ви жити з цим далі? Чи вистачить вам слів засудження на усіх убитих українських дітей? Чи вистачить заяв, щоб відновити зруйновані домівки? – звернулася Вікторія Троянівська до міжнародної спільноти. – Ми закликаємо до відповідальності. Адже відсутність відповідальності завжди призводить до безкарності, а безкарність, в свою чергу, породжує лише нові злочини. Злочини вже скоєні – скоєні не лише проти нас. Вони скоєні й проти вас, ваших цінностей, проти міжнародного порядку у який ви, можливо, ще хотіли б вірити”.
Післямову до меморіального календаря написала психологиня Світлана Ройз.