Photo: YouTube

Індонезія: Парламент підтримав амністію жінки, ув’язненої за фіксацію домагань до неї

Amnesty International в Індонезії заявляє, що президент Джоко «Джокові» Відодо повинен негайно надати амністію Байк Нуріл Макнун, матері трьох дітей, яку ув’язнили за аудіофіксацію сексуальних домагань її керівника.

Рада народних представників Індонезії закінчила розгляд пропозиції про амністію Нуріл, яка була подана Президентом Джокові до парламенту минулого тижня на підставі індонезійського Закону 1954 року про амністію та припинення карного переслідування. Під час пленарного засідання в четвер Рада одноголосно рекомендувала амністувати Нуріл.

«Тепер шлях до амністії для Нуріл відкритий і Президент повинен негайно діяти. Це буде важлива перемога для постраждалих від сексуального насильства в Індонезії. Проявивши надзвичайну сміливість у боротьбі проти керівника, що домагався її, Нуріл була вимушена більше двох років протистояти величезній несправедливості. Вона не повинна була провести у в’язниці жодного дня, тому тепер має бути повністю реабілітована,» – заявив Усман Хамід, виконавчий директор Amnesty International в Індонезії.

«Президент вчинив правильно, ставши на бік Нуріл. Офіційне надання амністії буде чітким сигналом для поліції, прокуратури та судів про те, що надалі вони повинні  захищати жертв сексуального насильства, а не вважати їх злочинцями», – додав він.

Індонезійський відділ Amnesty International протягом двох років співпрацював із громадськими організаціями, проводячи кампанію на підтримку Нуріл, зокрема, закликаючи Президента Індонезії надати жінці амністію.

Нуріл постраждала не лише від сексуальних домагань, а й від жорстких статей драконівського Закону про електронну інформацію та її розповсюдження, який часто використовують, щоб зупинити мирну критику в Індонезії.

«Справа Нуріл продемонструвала шкоду та абсурдність Закону. Зараз саме час повернути ситуацію в протилежний бік, особливо в питаннях, що стосуються дифамації та святотатства. Амністія для Нуріл могла б стати перемогою як для усіх  жінок, так і для свободи самовираження,» – стверджує Усман.

«Нуріл та її родина пережили достатньо труднозів. Президент також повинен забезпечити їм компенсацію за нечувану несправедливість, якої зазнали. Це мінімальний обсяг того, що уряд може зробити, аби вшанувати сміливість цієї жінки, яка стала героїнею, хоча її відчайдушно намагались зробити жертвою».

Контекст

17 березня 2015 року, після того, як аудіозапис із доказами домагань набув розголосу в інтернеті, директор старшої школи, у якій Нуріл працювала бухгалтером, звернувся до поліції зі скаргою про дифамацію. Однак запис поширила не Нуріл, а хтось із її друзів.

Протягом двох років розслідування Нуріл неодноразово викликали на допит до поліції у місті Матарам, що в провінції Західна Нуса-Тенгара. 27 березня 2017 року жінка прийшла до відділку для наступного допиту та привела із собою п’ятирічного сина. Їй одразу оголосили підозру та арештували в присутності її неповнолітньої дитини, незважаючи на те, що на допиті був відсутній адвокат.

Нуріл звільнили зі школи. Її чоловік також втратив роботу, адже мав піклуватися про дітей, доки дружина була за ґратами.

4 травня 2017 року у окружному суді Матараму відбулося слухання, під час якого прокурори просили суддів ув’язнити жінку на шість місяців за «злочинне розповсюдження інформації чи електронного документу, що містить непристойний матеріал». Сторона обвинувачення також вимагала сплати штрафу у розмірі 500 мільйонів індонезійських рупій (35 тис. дол. США).

Суд визнав Нуріл невинною та відпустив її, але прокурори подали апеляцію до Верховного суду, який скасував рішення та 26 вересня 2018 року засудив жінку до шести місяців за ґратами. Вона також була зобов’язана сплатити штраф у розмірі 500 мільйонів рупій. Нуріл продовжила боротьбу за справедливість, подавши клопотання до Верховного суду про перегляд справи, проте це не принесло бажаних результатів. 19 листопада 2018 року вона написала заяву до поліції на свого керівника, проте правоохоронні органи відмовились перевіряти звинувачення у сексуальних домаганнях.

Справа Нуріл набула величезного розголосу, що призвело до рішення Президента Джокові втрутитись та підтримати прохання про амністію.