Фото: Getty Images Зображення зняте під час протестів у Грузії у червні 2019

Грузія: влада має гарантувати свободу мирних зібрань

27 листопада 2019

Поки триває антиурядова акція у грузинській столиці Тбілісі, влада повинна утримуватися від використання непотрібної сили проти мирних протестів. Сила повинна застосовуватися лише в тому випадку, коли ненасильницькі засоби навряд чи будуть ефективними , при цьому представники правоохоронних органів повинні прагнути мінімізувати шкоду та поранення. Під час розгону мирних зібрать, які є незаконними згідно з місцевим законодавством, правоохоронні органи повинні проявляти максимальну стриманість, і, якщо сила повинна застосовуватися, вона повинна бути пропорційною рівню опору демонстрантів/-ок; сила, яка може завдати шкоди, повинна бути спрямована лише на осіб причетних до вчинення насильства.

Антиурядові протести спалахнули 18 листопада після того, як правляча партія «Грузинська мрія» відмовилася від обіцянки реформувати виборчу систему. Десятки тисяч зібралися перед парламентом і заявили, що починають перекривати входи до парламенту, використовуючи мирні сидячі протести і не дозволять депутатам входити, якщо правляча партія не візьме на себе зобов’язання виконати свої обіцянки та піти на реформу виборчої системи. Десятки протестувальників/-ць намагалися принаймні двічі (18 та 26 листопада) заблокувати входи парламенту, щоб не допустити вхід депутатів . В обох випадках спеціальні поліцейські підрозділи використовували водяні гармати з холодною водою, щоб розігнати їх через через декілька годин після початку протестів. 26 листопада четверо учасників отримали тілесні ушкодження, іще 28-х затримано згідно з адміністративним законодавством за нібито протиправне протистояння наказам поліції. 37 демонстрантів були затримані на аналогічних підставах 18 листопада.

Грузинський омбудсмен з прав людини висловив занепокоєння тим, що адміністративні затримання, а також судові процеси над затриманими 18 листопада, не відповідають «мінімальним стандартам прав людини». Таке занепокоєння повторилося багатьма місцевими незалежними спостерігачами з прав людини.

З’явилися повідомлення, що деякі з протестувальників/-ць отримали тілесні ушкодження внаслідок використання водяних гармат. Як повідомляється, одна людина отримала травму очей, з переломами кісток голови. Міжнародне право в галузі прав людини, включно з Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Європейську конвенцію про права людини, державою-учасницею якої є Грузія, гарантують право на свободу мирних зібрань.

Обмеження права на свободу мирних зібрань можна встановлювати лише тоді, коли це абсолютно необхідно, пропорційно та передбачено законом для досягнення однієї з обмеженої кількості передбачених цілей. У нинішньому контексті протестувальники/-ці, які блокують вхід до грузинського парламенту, можуть бути розігнані лише в тому випадку, якщо влада зможе продемонструвати явну нагальну соціальну потребу в розгоні, і лише якщо демонстрація спричинила значні зриви протягом значного періоду часу. Таких підстав не було 18 та 26 листопада, коли входи до будівлі парламенту протестувальники/-ці заблокували лише на кілька годин. Використання водяних гармат не було ані пропорційним, ані необхідним. Вони можуть використовуватися лише в тих ситуаціях, коли категорично необхідно утримувати чи розганяти осіб або групу, що беруть участь у публічних зібраннях, і коли рівень насильства досяг такого рівня, що правоохоронці не можуть стримувати загрозу, зосереджуючись безпосередньо на лише тих, хто вчиняє насильство. При будь-якому рішенні використовувати їх також слід враховувати поточні фактори, наприклад, надзвичайно холодна погода, яка може посилити шкоду, що вони можуть завдати.

Згідно з Посібником ООН з прав людини щодо менш летальної зброї в правозастосуванні, «загалом, водяні гармати мали бути використані лише  в ситуаціях існування високої загрози порушення громадського порядку, коли існує велика ймовірність загибелі людей, серйозних травм або повсюдного знищення майна» та «водяна гармата не повинна націлювати струмінь води на фізичну особу або групу людей на невеликій відстані через високий ризик спричинення сліпоти або вторинних травм через те, що людина потрапляє під надзвичайно сильний струмінь води, який збиває з ніг». 

Влада також повинна припинити практику так званого адміністративного затримання на період до 15 днів тих мирних протестувальників/-ць, що просто не виконували вказівки поліції розблокувати під’їзди до громадської будівлі. Такі дії порушують право на свободу мирних зібрань, право на свободу та право на справедливий суд. Такі практики ризикують мати істотно негативний вплив на сприйняття людьми у Грузії свого права на свободу зібрань.

Додаткова інформація

У листопаді правляча партія «Грузинська мрія» заявила, що не змогла виконати свою обіцянку про проведення виборчої реформи, заявивши, що недостатньо її членів у парламенті підтримують цю реформу. Обіцяна реформа змінила б виборчу систему зі змішаної на повністю пропорційну, без мінімального порогу для політичних партій, що гарантувало б більш плюралістичний парламент. Вважається, що існуюча система надає перевагу правлячій партії. Реформа була обіцяна в червні 2019 року як спроба задовольнити деякі вимоги, висунуті антиурядовими протестами на той момент. Протести вибухнули після того, як російський депутат зайняв місце спікера в парламенті Грузії в рамках регіонального міжпарламентського заходу. Подія була призупинена, і десятки тисяч людей вийшли на вулиці, щоб протестувати проти візиту російської делегації до парламенту Грузії. Спікер парламенту та депутат Грузії, який організував регіональний міжпарламентський захід, подали у відставку. 2008 року Грузія та Росія вели війну за грузинський спірний регіон Південна Осетія / Цхінвалі, де Росія зберігає військову присутність після одностороннього визнання цього регіону незалежною державою. Конфлікт та його наслідки призвели до численних порушень прав людини, зокрема, вимушене переселення тисяч людей, насамперед етнічних грузинів/-ок, і надалі негативно впливають на права місцевих громад.