16 грудня 2020
Білоруська влада намагається приховати вбивство мирного протестувальника поліцією, висунувши серйозні кримінальні звинувачення проти ключового свідка, – заявила сьогодні Amnesty International.
Олександр Кардюков був зі своїм другом, теж учасником протестів, Геннадієм Шутовим до тих пір, поки останнього не застрелила поліція в цивільному 11 серпня після мирного мітингу в місті Брест. Зараз Олександру пред’явили звинувачення в замаху на вбивство співробітника міліції, яке передбачає максимальне покарання у вигляді довічного ув’язнення.
«Немає ніяких доказів того, що Олександр Кардюков брав участь у насильницьких діях або закликав до них. Він є в’язнем совісті, якого переслідують виключно за мирну реалізацію своїх прав людини, включно зі свободою мирних зібрань, а також із метою виправдати позасудову страту Геннадія Шутова. Олександра мають негайно та беззастережно звільнити», – заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.
«Білоруська влада повинна відповісти за кричущі порушення прав людини, включно з масовими арештами й масовим насильством щодо мирних демонстрантів/-ок».
Наразі понад 1000 людей незаконно переслідуються за свої політичні погляди в ході триваючих репресій, викликаних масовими протестами в серпні. Протести спалахнули після офіційного оголошення про переобрання президента Олександра Лукашенка, усупереч поширеним підозрам щодо зловживань і фальсифікацій під час виборів.
Постріл у потилицю
Згідно з відео, яке оприлюднила «Медіазона», Геннадій Шутов і Олександр Кардюков сиділи на лавці неподалік від місця проведення мітингу 11 серпня, коли до них підійшли троє поліцейських у цивільному. На кадрах неможливо чітко роздивитися, що сталося далі, але менше ніж через хвилину Геннадію вистрілили в потилицю. Він помер 19 серпня.
Олександр утік за кілька хвилин до того, як пролунали постріли, але його заарештували 14 серпня і спочатку звинуватили в опорі поліції. Однак, за словами його сестри, 2 грудня звинувачення змінили на замах на вбивство.
Міністерство внутрішніх справ наполягало в прес-релізі, що «група агресивних громадян, озброєних металевими прутами, напала на співробітників поліції. Їх не зупинили попереджувальні постріли. Офіцери використовували вогнепальну зброю, щоб захистити свої життя і здоров’я».
Однак ці твердження суперечать відеозаписам, показаннями очевидців і медичним записам, які отримала Amnesty International і які свідчать, що Геннадія Шутова застрелили ззаду.
Дочка Геннадія, Анастасія Баранчук, розповіла Amnesty International, що, за словами місцевих, один тз офіцерів запитав чоловіків, за кого вони голосували на виборах. Її батько відповів: «За [Світлану] Цихановську», кандидатку від опозиції.
За словами Баранчук, її батькові тоді наказали стати на коліна й лягти. Щойно він опустився на коліна, офіцер вдарив його пістолетом по лобу, а потім вистрілив йому в потилицю. Свідки повідомили, що загалом чули три постріли.
Сім’я Геннадія Шутова вимагає розслідувати його вбивство. Однак 3 вересня слідчий комітет, самостійний державний орган із розслідування тяжких злочинів, направив їм лист, у якому зазначалося, що «підстав для порушення кримінальної справи за статтею 139 (вбивство) недостатньо».
«Я думаю, що вони [Слідчий комітет] знають, хто вбив мого батька», – сказала Баранчук. «Але вони нічого не зроблять. Тільки коли в нашій країні щось зміниться, вони покарають винного».
Масові переслідування
Місцеві та міжнародні правозахисні організації зібрали сотні свідчень ув’язнених, які потерпіли від тортур та інших видів жорстокого поводження. Наразі білоруська влада не розпочала жодного розслідування щодо співробітників правоохоронних органів.
За оцінками правозахисної організації «Вясна», проти тих, хто брали участь у мирних протестах, порушили близько 1000 кримінальних справ. Десятки людей уже засудили після політично мотивованих і несправедливих судових процесів, причому більшість із них отримали покарання у вигляді позбавлення волі.
Серед засуджених:
- 51-річну Наталію Герш засудили 7 грудня до двох із половиною років позбавлення волі за опір при арешті і зняття балаклави зі співробітника ОМОНу
- Максима Павлющика засудили 8 грудня на два роки за те, що балончиком написав на тротуарі «Ми не забудемо»
- Стефана Лазовика, 27 років, засудили 1 грудня до 12 місяців тюремного ув’язнення за те, що намалював на автобусній зупинці гасло, що нібито ображає президента Лукашенка
«Білорусь стикається з найсерйознішою кризою в галузі прав людини за всю свою історію після здобуття незалежності», – заявила Марі Стразерс. – «Ми закликаємо міжнародну спільноту активізувати свої зусилля з документування грубих порушень прав людини, скоєних білоруською владою. Усі винні мають бути притягнуті до відповідальності в ході справедливого судового розгляду, а постраждалим та їхнім сім’ям мають гарантувати правовий захист і справедливі розслідування».