Білорусь: безкарність осіб, винних у тортурах, посилює потребу в міжнародному правосудді

27 січня 2021

Нова доповідь Amnesty International засвідчує, як білоруська влада озброїла систему правосуддя, щоб покарати жертв тортур, а не злочинців. Усе це відбувається в рамках жорстокого придушення інакомислення після протестів, які викликали результати виборів. Організація назвала прагнення до правосуддя всередині Білорусі «безнадійним» і закликала міжнародну спільноту вжити заходів і забезпечити справедливість для жертв і притягнення винних до відповідальності.

Хоча білоруська влада визнала, що з початку демонстрацій у серпні 2020 року отримали понад 900 скарг на зловживання з боку поліції, щодо співробітників правоохоронних органів не було порушено жодної кримінальної справи. При цьому щодо мирних демонстрантів/-ок, багато з яких стали жертвами тортур і жорстокого поводження, порушили сотні кримінальних справ.

«Із початку протестів у Білорусі правозахисні групи зібрали докази тортур сотень мирних демонстрантів/ок і задокументували загибель щонайменше чотирьох. Ми неодноразово закликали до проведення ефективних розслідувань, щоб притягнути винних до відповідальності, але на це мало надії з боку системи, яка не тільки захищає поліцію анонімністю, а й заохочує залякування й подальше насильство щодо постраждалих і свідків», – заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

«Повна нездатність білоруської судової системи забезпечити підзвітність означає, що правосуддя тепер має здійснюватися на міжнародному рівні. Уряди, міжнародні та регіональні організації повинні використовувати всі важелі тиску на білоруську владу, щоб покласти край цій атаці на права людини. Ми також закликаємо міжнародне співтовариство вжити всіх можливих заходів для забезпечення правосуддя в Білорусі».

Довільні затримання й тортури мирних демонстрантів/ок

У новій доповіді «Білорусь: «Ви не люди»» Amnesty International зібрала розповіді про те, як мирних демонстрантів/ок масово заарештовують і піддають тортурам, роздягають догола, безжально б’ють, тримають у змушують перебувати в некомфортних позах і позбавляють їжі, питної води або медичної допомоги протягом декількох днів.

Під час протестів і після них білоруські правоохоронні органи використовували десятки слідчих ізоляторів для довільного затримання мирних демонстрантів/ок по всій країні, зокрема в сумнозвісній установі «Охрестіна» в Мінську.

У ніч із 13 на 14 серпня 2020 року рідні затриманих на околиці зафіксували звуки безперервних побиттів, які було чути на вулиці, і численні голоси, що кричали в агонії, а деякі благали про пощаду.

Цимура (ім’я змінено), 25-річного лікаря з Мінська, довільно заарештували 10 серпня 2020 року і відправили на Охрестіна. Він розповів Amnesty International: «Усіх, хто плакали, благали [офіцерів] не бити їх, били ще сильніше».

Микола (ім’я несправжнє), який провів п’ять днів у поліцейському ізоляторі в місті Орша, розповів, як разом із іншими затриманими йому веліли пройти «коридором» із близько 50 поліцейських, які били їх кийками. Його кілька разів вдарили по голові, а ноги посиніли від отриманих ударів.

Точне число довільно затриманих протестувальників/ць, які пройшли через Охрестіна та інші слідчі ізолятори по всій Білорусі, лишається невідомим. Але на початок грудня 2020 року їх кількість уже перевищила 27 000 людей (за даними Верховного комісара ООН з прав людини). Відтоді довільні арешти тривають.

Безкарність, подальші репресії та залякування

Хоча білоруська влада визнала, що отримала понад 900 скарг на зловживання, допущені співробітниками правоохоронних органів під час демонстрацій, жодне кримінальне розслідування за цими скаргами не було розпочато. Окрім суворих репресій, заявники стикаються з бюрократичними перешкодами, тактикою зволікань і явними перешкодами з боку системи, покликаної залякати їх, а також визнати недійсними і знехтувати їхніми скаргами й доказами.

Одна з затриманих, що була в Охрестіна, розповіла Amnesty International, що після того, як їй вдалося зареєструвати свою скаргу й офіційний судово-медичний експерт оглянув її травми, вона почула від слідчого, що той не почне офіційне розслідування без «наказу згори».

Замість того, щоб забезпечити переслідування осіб, підозрюваних у порушенні прав людини, Генпрокуратура Білорусі 28 жовтня 2020 року повідомила, що стосовно протестувальників/-ць порушено 657 кримінальних справ, причому понад 200 осіб уже звинувачують у масових заворушеннях і насильстві щодо співробітників міліції. Організації громадянського суспільства задокументували десятки справ проти мирних демонстрантів/ок, порушених за політично вмотивованими, сфабрикованими звинуваченнями.

Заклик до міжнародного правосуддя

Білорусь зобов’язана відповідно до міжнародного права захищати права кожної людини на її території, включно з забезпеченням абсолютної заборони тортур, а також розслідуванням і покаранням винних.

«Безпрецедентні масштаби порушень прав людини, які тривають, і повна безкарність винних на батьківщині вимагають міжнародних механізмів розслідування й судового переслідування», – заявила Марі Стразерс. – «Міжнародна спільнота не може лишатися осторонь».