Amnesty International вимагає від ООН врегулювати торгівлю поліцейськими спецзасобами, які використовуються для катування протестувальників і ув’язнених

11 грудня 2020

Усі країни світу повинні негайно вжити екстрених заходів для заборони глобальної торгівлі обладнанням, призначеним для заподіяння болісних страждань і травм, – заявили Amnesty International і дослідницький фонд «Омега» напередодні майбутньої зустрічі на вищому рівні, яка відбудеться в рамках ООН і буде присвячена «торгівлі знаряддями тортур». У своїй новій доповіді «Припиніть торгівлю тортурами: шляхи до глобального контролю за поширенням «знарядь тортур»» організації також закликали встановити контроль за обігом стандартного поліцейського спецобладнання з метою не допустити його потрапляння до рук злочинців.

«Навіть через більш ніж тридцять років після того, як тортури були оголошені поза законом на міжнародному рівні, людей усе ще продовжують катувати, часто до смерті, у в’язницях та інших місцях утримання під вартою по всьому світу. Безглуздо забороняти тортури і при цьому продовжувати торгувати обладнанням, спеціально призначеним для тортур, зокрема, кийками з шипами і кайданами для ніг», – заявив Патрік Вілкен, глава Amnesty International з питань бізнесу, гарантування безпеки і прав людини.

«Тим часом по всьому світу протестувальники задихаються від сльозогінного газу й отримують каліцтва від гумових куль. Очевидно, що назріла гостра необхідність посилити контроль за торгівлею поліцейським спецзнаряддям. Стандартні спецзасоби, як-от наручники й поліцейські кийки, можуть стати знаряддями тортур, якщо вони потраплять не в ті руки. Уряди країн світу повинні об’єднатися, щоб створити глобальний, обов’язковий для виконання юридичний механізм з регулювання торгівлі подібними засобами», – закликав він.

Правове підґрунтя для припинення торгівлі болем і стражданнями

Вихід доповіді Amnesty і Омеги був приурочений до засідання в ООН Альянсу з боротьби з торгівлею знаряддями для тортур, який об’єднує 60 держав, у рамках триваючого процесу вивчення шляхів регулювання у сфері глобальної торгівлі спецобладнанням для правоохоронних органів.

Для того, щоб сприяти цьому процесу в рамках ООН, Amnesty й «Омега» представляють «правову базу для боротьби з торгівлею знаряддями тортур», де викладені основні заходи, які мають ужити держави для ефективного регулювання торгівлі спецзасобами для правоохоронних органів і засобами приведення у виконання смертних вироків.

Сюди входять повна заборона спецспорядження, використання якого є категорично неприпустимим, зокрема, кийків із шипами, електрошокових поясів і обважнених кайданів для ніг; а також надійний контроль за дотриманням прав людини при торгівлі поліцейським спецобладнанням широко викоирстання, зокрема, наручниками, перцевими аерозолями й електрошокерами.

У доповіді також підкреслюється необхідність заборони торгівлі обладнанням для здійснення смертної кари (ідеться, зокрема, про шибениці й електричні стільці); введення контролю за експортом фармацевтичних препаратів подвійного призначення для запобігання їх використання при проведенні страт із застосуванням смертельних ін’єкцій.

«Наше дослідження показало, що на торгових майданчиках і на сайтах компаній рекламується і продається спецспорядження для правоохоронних органів, використання якого є категорично неприпустимим: електрошокові пристрої дистанційного активування, що прикріплюються до тіл в’язнів; обтяжені кайдани для ніг; засоби стримування, що прикріплюються до до стін; палиці і щити з шипами; поліцейські електрошокові кийки та дистанційні електрошокери, електрошокові рукавички й навіть електрошокові пристрої для захоплення й затримання протестувальників; цей список можна ще довго продовжувати», – заявив доктор Майкл Кроулі, науковий співробітник дослідницького фонду «Омега».

«Держави занадто довго закривали очі на торгівлю «знаряддями тортур», дозволяючи компаніям по всьому світу наживатися на людському болі і стражданнях. Усі держави зобов’язані діяти рішуче, щоб поставити цю торгівлю під жорсткий контроль. Наша правова база для боротьби з торгівлею знаряддями тортур надає їм платформу для ефективних дій: введення окремих обмежень на національних рівнях, а також встановлення загальних узгоджених міжнародних стандартів у ході процесів, що здійснюються в рамках ООН», – додав він.

Тортури електрошоком

Електрошокери – широко поширений у всьому світі засіб тортур. Наприклад, 9 вересня 2020 року у столиці Колумбії Боготі поліція зупинила Хав’єра Ордоньєса нібито за порушення обмежень, пов’язаних з COVID-19. Поліцейські притиснули його до землі і протягом п’яти хвилин неодноразово катували його електрошоком, використовуючи тазер. Через кілька годин після цього він помер у лікарні від отриманих травм.

У Саудівській Аравії ув’язнений з Ефіопії на ім’я Соломон розповів Amnesty International, що охоронці у в’язниці застосовували проти нього електрошокери після того, як він висловив протест у зв’язку з відсутністю медичної допомоги. Він також зазначив: «Якщо ви скаржитеся, до вас застосовують якийсь пристрій, і ви валитеся на землю. Це схоже на дотик до електричного дроту під напругою. Після цього на шкірі залишаються червоні відмітки… із тих пір ми більше не скаржимося, тому що боїмося, що нас знову вдарять електрошоком в спину. Ми мовчимо»

Amnesty International та «Омега» закликають до повної і глобальної заборони на торгівлю та застосування певних видів електрошокових пристроїв, які не підходять для використання правоохоронними органами. Зокрема, ідеться про пристрої, які закріплюються на тілі людини, наприклад, електрошокові ремені або жилети, а також пристрої прямого контакту, призначені для використання поліцією, як-от електрошокові кийки чи пристрої для захоплення. Деякі пристрої, що використовують ураження електричним струмом, можуть законно використовуватись у практиці правоохоронних органів, але торгівля ними і їх використання повинні бути під суворим контролем.

Побиття кийками

Навіть такі прості предмети спорядження, що використовуються поліцейськими по всьому світу, як гумові кийки, можуть стати інструментом тортур і катувань. У доповіді також зібрано шокуючі свідчення людей, яких поліцейські били кийками й палицями, зокрема, свідчення ув’язненого в Бурунді, який розповів:

«[Поліцейські] били нас по спині, сідницях і ступнях протягом 20 хвилин. Цим займалися шестеро поліцейських, змінюючи одне одного. Тиждень після цього я ледве міг ходити. Я не міг одягнути черевики, настільки розпухли мої ноги».

Одна з учасниць акцій протесту в Білорусі в серпні 2020 року, Катерина Новікова, розповіла Amnesty International, що вона провела 34 години в центрі ізоляції правопорушників, у дворі якого затриманих змушували лежати в багнюці. У цьому центрі міліціонери змушували десятки затриманих чоловіків роздягнутися догола і встати на карачки, після чого охоронці центру били їх ногами й кийками. Катерину також змусили стати на коліна і слухати, як кричали побиті люди.

Тортури і жорстоке поводження на вулицях

За даними Amnesty International, багато поліцейських підрозділів використовували широкий набір спецзасобів ьа озброєння за межами місць утримання під вартою таким чином, що в багатьох випадках це могло бути рівносильно застосуванню тортур або інших видів жорстокого поводження.

Ідеться, зокрема, про навмисне й неодноразове застосування щодо мирних демонстрантів/-ок гумових або пластикових куль та інших потенційно смертоносних засобів ураження, що призводило до серйозних травм, включно з втратою зору. Окрім цього, ідеться про невиправдане і таке, що має каральний характер, застосування хімічних речовин, як-от перцевий аерозоль, щодо осіб, які не несли жодної загрози для поліцейських, а також використання у великих кількостях сльозогінного газу в замкнутому просторі.

Amnesty й «Омега» закликають держави використовувати правову базу для боротьби з торгівлею знаряддями тортур для введення обмежень і посилення чинних на національному рівні заходів із контролю за торгівлею засобами, що використовуються для здійснення смертної кари, тортур або інших видів жорстокого поводження.

Більш жорсткий контроль за обігом спецобладнання для правоохоронних органів повинен включати видачу ліцензій на індивідуальній основі після оцінки ризику можливого неправомірного використання цього обладнання для тортур або інших видів жорстокого поводження.