29 листопада 2019
У держав не виходить захистити правозахисниць, що регулярно стикаються з широким спектром гендернозумовлених нападів, включно зі зґвалтуваннями, через свою діяльність, що стосується прав жінок, гендерної рівності та сексуальності. Про це повідомляє Amnesty International у новій доповіді до Міжнародного дня правозахисниць.
Доповідь «Виклик владі, боротьба проти дискримінації: Заклик до дій щодо визнання та захисту правозахисниць» виявляє, що ці активістки продовжують потерпати від нападів, погроз, залякувань, криміналізації та навіть вбивств через свою діяльність. І це попри неодноразові зобов’язання посилити їхній захист, включно з прийняттям резолюції ООН шість років тому.
«На правозахисниць нападають через те, хто вони, і що вони роблять. Ризики ще більші для тих, хто стикається з пересічними формами дискримінації – якщо людині трапилося бути жінкою й належати до расової меншини, корінних народів, бути малозабезпеченою, лесбійкою, бісексуалкою чи трансгендерною людиною, секс-працівницею, то цій людині доводиться боротися набагато важче для того, щоб її голос був почутий владою», – заявив Генеральний секретар Amnesty International Кумі Найду.
По всьому світу правозахисниці виступають проти несправедливості, насилля та дискримінації часто тому, що самі пережили це. Вони мають важливе значення для людського прогресу: вони борються за права людини, проти патріархату й расизму, одночасно просуваючи ґрунтовні реформи на стількох фронтах. Держави зобов’язані дотримуватися своїх зобов’язань і гарантувати вільну та безпечну діяльність цих активісток
Кумі Найду
Політика демонізації
Хоча феміністичний правозахисний рух за захист прав жінок, ЛГБТІ-людей та інших маргіналізованих груп міцний як ніколи, в останні роки він зазнає дедалі більшого тиску з боку політиків, релігійних лідерів та насильницьких груп, що поширюють політику демонізації. Оскільки ці правозахисниці часто стоять на передовій прогресу, вони найчастіше першими потерпають від усе частішої реакції проти більш інклюзивного та чесного світу.
Наприклад, у Польщі правозахисниці, які очолили масові вуличні протести проти зусиль щодо обмеження доступу до абортів, стикалися з нападами та задокументували інші порушення прав жінок та ЛГБТІ-людей, що відбувалися в умовах зростання расистських, антиіміграційних настроїв.
Сексуальне насильство
Насильство, включно з сексуальним як формою тортур, часто використовують проти правозахисниць, аби змусити їх мовчати.
У Бахрейні Ебтісам аль-Саег, правозахисниця з організації SALAM for Democracy and Human Rights, зазнала зґвалтування, жорстокого побиття, ударів ногою в живіт та була змушена стояти більшість часу з тих семи годин, коли її допитували під час ув’язнення 2017 року.
«Мені погрожували, що вони завдадуть шкоди моїй родині, що вони заберуть мого чоловіка, будуть його катувати та бити електричним струмом. Ці чоловіки сказали мені, що «ніхто не зможе мене захистити»», – розповіла вона Amnesty International.
У Єгипті Малак аль-Кашеф, 19-річна трансгендерка та правозахисниця, була заарештована в березні 2019-го після її участі в мирних акціях протесту в Каїрі. Вона зіткнулася зі сфальсифікованими звинуваченнями в «наданні допомоги терористичній організації» та «нецільовому використанню соціальних медіа для вчинення злочину, що карається законом».
Перебуваючи під вартою, вона зазнала примусового анального обстеження та інших форм сексуального насильства. Навіть попри те, що вона була в процесі зміни статі, Малак потрапила у виключно чоловічий слідчий ізолятор, що піддало її підвищеному ризику сексуального насильства. Зрештою, у липні 2019-го її випустили .
На відміну від інших активістів, правозахисниці частіше страждають від насильства та інших видів тиску з боку своїх партнерів чи партнерок та членів сім’ї. Вони можуть стикатися з домашнім насильством, насильством на основі культурних уявлень про «честь», погрозами розлучення чи насильницької розлуки зі своїми дітьми.
Наклепницькі кампанії
Активістки часто потерпають від наклепницьких кампаній, що оббріхують їх «девіантну поведінку» та покликані розпалювати ворожнечу щодо них.
Після порятунку мігрантів у центральній частині Середземного моря в червні 2019 року, Карола Ракете, італійська капітанка рятувального катера Sea-Watch 3, неодноразово зазнавала образи з боку міністра внутрішніх справ Італії, який називав її піраткою та злочинницею. Його наклепи супроводжувалися жорстокими словесними нападками, які підбурювали сексуальне насильство проти неї, зосереджуючись також на її гендері та зовнішності.
Ці жінки заслуговують на винагороду та захист за ту самовіддану працю, яку вони виконують заради поліпшення життя кожної людини
Кумі Найду
У Мавританії Мекфула Брахім, захисниця прав жінок, що виступала за припинення каліцтва жіночих статевих органів, була затаврована як відступниця в постах на Facebook 2016-го року. Це сталося після того, як вона виступила на захист блогера, якого засудили до смертної кари за критику тих, хто використовує релігію для дискримінації меншин. Наклеп піддав її ризику переслідування та засудження до смертної кари.
Amnesty International закликає держави розслідувати напади проти правозахисниць і притягнути винних до відповідальності. Окрім цього, держави мають опікуватись освітою громадськості щодо права людей захищати всі права людини, а також забезпечувати механізми фінансування та захисту з урахуванням потреб правозахисниць.
«Принципово, щоб люди при владі визнали правозахисниць ключовими агентками змін у забезпеченні справедливості, рівності, миру та сталого розвитку. Ці жінки заслуговують на винагороду та захист за ту самовіддану працю, яку вони виконують заради поліпшення життя кожної людини, але особливо найбільш маргіналізованих спільнот», – сказав Кумі Найду.
Довідка:
Правозахисниці (англ. Women human rights defenders або WHRDs) – інклюзивний термін, що позначає боротьбу за визнання конкретних викликів, з якими стикаються жінки, що беруть участь у захисті будь-яких прав людини, та людей всіх гендерів, які захищають права жінок чи працюють із питаннями гендеру та сексуальності.
Amnesty International давно співпрацює з цими правозахисницями та захисни_цями прав людини, будучи частиною Міжнародної коаліції правозахисниць та захисни_ць прав жінок. Для цього звіту, що публікується 29 листопада та присвячений Міжнародному дню правозахисни_ць та захисни_ць прав жінок, організація взяла за основу аналіз та дослідження цієї коаліції, а також дослідження інших союзників. Окрім того, у звіті є нова інформація від 23-х активіст_ок з 21-ї країни, у яких брали інтерв’ю з лютого по квітень 2019-го року.