Міжнародна федерація за права людини (FIDH), Amnesty International, Міжнародна комісія юристів (ICJ) та організації, що підписалися нижче, позитивно оцінюють кроки Комітету міністрів Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Водночас, на жаль, остаточні деталі правового механізму, зокрема його Статут, не були оприлюднені. Організації закликають Раду Європи невідкладно опублікувати проєкт Статуту Трибуналу, щоби забезпечити прозору та інклюзивну участь громадянського суспільства, особливо осіб, які постраждали від злочинів, як на етапі створення Трибуналу, так і, безумовно, у його подальшій роботі.
Ініціатива створення Спеціального трибуналу була зумовлена повномасштабним вторгненням Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Створення Спеціального трибуналу є важливим кроком на шляху до притягнення до відповідальності винних за злочин агресії, включно з найвищим керівництвом. Під час щорічного засідання 14 травня у Люксембурзі Комітет міністрів Ради Європи запросив Генерального секретаря очолити процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України на підставі угоди між Радою Європи та Україною.
«Трибунал – це важливий прорив для спільноти міжнародного правосуддя й особливо для мільйонів українців, які постраждали від російської агресії, – зазначила Олександра Матвійчук, віцепрезидентка FIDH та голова Центру громадянських свобод. – Однак для того, щоб суд був по-справжньому ефективним, він не повинен стати віддаленою і порожньою структурою, яка не взаємодіє з постраждалими в Україні й не забезпечує їм доступу до судового провадження».
До оприлюднення Статуту Трибуналу надання конкретних коментарів щодо його змісту є неможливим. Водночас, нещодавнє роз’яснення Ради Європи щодо пропонованого Трибуналу, дозволяє зробити низку спостережень.
Ключовим попереднім спостереженням є те, що організації очікують, що Трибунал зможе розслідувати та притягнути до відповідальності за злочин агресії високопосадовців уряду та військове командування, включно з главами держав. У цьому контексті, організації глибоко шкодують через заявлену можливість збереження «особистого імунітету», який, за роз’ясненням Ради Європи, поширюватиметься на членів «трійки» (президент, прем’єр, міністр закордонних справ).
Організації рішуче виступають проти заявленої можливості збереження персонального імунітету у правовій конструкції Трибуналу. Імунітет не скасовує потенційної індивідуальної відповідальності особи, і цей механізм не повинен допускати, щоби такі імунітети призводили до безкарності, дозволяючи уникнути правосуддя тим, хто, ймовірно, несе найбільшу відповідальність за злочин агресії. Організації закликають усі зацікавлені сторони, зокрема Раду Європи та Україну, невідкладно змінити проєкт Статуту Трибуналу й вилучити з нього положення про персональний імунітет, який не визнається міжнародними кримінальними трибуналами й дедалі частіше виключається згідно з нормами та практикою міжнародного права, що продовжують розвиватися.
Вероніка Вельч, директорка Amnesty International в Україні: «Створення Спеціального трибуналу – це крок до подолання численних прогалин у системі притягнення до відповідальності, що заважають забезпечити правосуддя для українців. Трибунал має забезпечити повноцінне розслідування злочину агресії. Однак імунітет йде пліч-о-пліч з безкарністю. На думку Amnesty International, головною метою Трибуналу має стати притягнення до відповідальності найвищого політичного й військового керівництва Росії та інших держав. Отже, усі положення про імунітет, що наразі містяться у проєкті правової конструкції Трибуналу, мають бути негайно вилучені, інакше вони поставлять під загрозу майбутнє правосуддя для постраждалих внаслідок агресії. Трибунал не має уникати обвинувальних висновків щодо тих, хто наказав, запланував та здійснив злочин агресії проти народу України, зокрема щодо тих, хто несе найбільшу відповідальність».
Можливість проведення судового розгляду in absentia (без участі обвинувачених) також є кроком назад порівняно з практикою раніше створених міжнародних трибуналів. Попри те, що, як повідомляється, проєкт Статуту Трибуналу передбачає право обвинувачених на поновлення провадження, якщо вони не відмовлялися від права бути присутніми і не приймали початковий вирок, Трибунал має забезпечити, щоб усі провадження in absentia відповідали праву обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, зокрема шляхом забезпечення ефективного представництва захисником навіть за відсутності обвинуваченого. Зокрема, розгляд справ in absentia може ставити під сумнів об’єктивність і неупередженість правосуддя, коли обвинувачений відсутній і не може здійснювати свій захист. Тому Трибуналу варто уникати таких проваджень.
Ми також наголошуємо на важливості та сприйнятті неупередженості й незалежності під час усіх розслідувань, обвинувачень і винесення рішень, відповідно до міжнародного права та застосовних стандартів Європейської конвенції з прав людини.
«Щоб зберегти довіру, Трибунал має повністю відповідати міжнародним стандартам, – зазначила Кейт Вігнесваран, директорка Глобальної ініціативи з питань підзвітності при Міжнародній комісії юристів (ICJ). – Справи щодо агресії зазвичай мають розслідуватися та розглядатися Міжнародним кримінальним судом, а держави-учасниці Римського статуту повинні ратифікувати Кампальську поправку щодо злочину агресії, щоб забезпечити спроможність Суду розглядати такі справи».
FIDH, Amnesty International та організації, що підписалися, закликають міжнародну спільноту, особливо держав-членів Ради Європи та держав-спостерігачів, членів міжнародної коаліції держав (Core Group) і міжнародні організації, використати всі можливості для розслідування та переслідування злочин агресії проти України. Співпраця всіх сторін є критично важливою для ефективності розслідування.
Організації також підкреслюють потребу в ефективній співпраці між Трибуналом, Реєстром збитків Ради Європи, Комісією з врегулювання претензій (після її створення), Міжнародним центром з переслідування злочину агресії проти України (ICPA) та Міжнародним кримінальним судом (МКС). Організації також закликають держави ратифікувати Любляно-Гаазьку конвенцію про міжнародне співробітництво у розслідуванні та переслідуванні злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів як правову основу для співпраці з Трибуналом і співпраці між державами.
Спеціальний трибунал має бути спроможним, як у юридичному, так і в інституційному вимірі, розслідувати та переслідувати злочин агресії проти України. Попри важливість цього кроку, на поточному етапі потреба встановлення всебічної відповідальності щодо злочину агресії вимагає, щоб Організація Об’єднаних Націй та міжнародна спільнота продовжували працювати над створенням глобального та міжнародного механізму правосуддя у відповідь на злочин агресії проти України та інших країн. Цей міжнародний механізм, якщо його буде створено під егідою ООН, має також виключати можливість надання імунітету особам, підозрюваним у скоєнні злочину агресії.
Постраждалі від російської агресії заслуговують на справедливість уже сьогодні – мир неможливий без правосуддя. Усі постраждалі мають бути почутими, а їхні права на істину, справедливість та репарації мають бути в центрі всіх обговорень та дій в процесі створення Спеціального трибуналу.
Довідка
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, внаслідок якого відбулися масові порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, МКС видав ордери на арешт шести російських посадовців, зокрема Владіміра Путіна, за воєнні злочини та злочини проти людяності. Водночас МКС наразі не має повноважень на переслідування щодо злочину агресії проти України.
Очікується, що угоду про створення Спеціального трибуналу підпише Генеральний секретар Ради Європи після ухвалення рішення Комітету міністрів від 14 травня 2025 року. Україна офіційно звернулася до Ради Європи з проханням про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії 14 травня 2025 року.