13 березня 2020
Станом на сьогоднішній день 13 із 15 республік колишнього СРСР ратифікували Конвенцію ООН про права осіб із інвалідністю. Киргизстан останнім приєднався до цієї Конвенції 14 березня 2019 року. Ратифікація Конвенції стала великим кроком уперед для справжньої інтеграції 180 тис. осіб з інвалідністю, які проживають на території Киргизстану.
2015 року дослідження доступності середовища продемонструвало, що особи з інвалідністю в Киргизстані відчувають особливу дискримінацію в доступі до медичної допомоги, не залучаються до процесу прийняття рішень, що стосуються осіб із інвалідністю, а їхні потреби не бралися до уваги при створенні політики. Після ратифікації ці обмеження повинні змінится. Держава задекларувала свій намір створити можливості для осіб із інвалідністю та забезпечити їм повне дотримання прав людини та базових свобод нарівні з іншими громадян(к)ами Киргизстану. Держава, що ратифікувала Конвенцію, через два роки після ратифікації повинна надати доповідь про виконання нею своїх зобов’язань та подавати доповіді про свою відповідність вимогам Конвенції раз на чотири роки.
Amnesty International мала за честь підтримувати кампанії киргизстанських коллег щодо ратифікації Конвенції. Ми поспілкувалися з місцевими активіст(к)ами, що борются за права осіб із інвалідністю, щоб дізнатися, як ратифікація Конвенції покращила їхнє повсякденне життя та які зміни вони хочуть бачити в Киргизстані в найближчому майбутньому.
Гульзар, активістка в галузі прав осіб з інвалідністю, брала участь в Марафоні написання листів 2018 року
Я відчуваю, що ставлення до осіб із інвалідністю змінилося, багато людей пропонують нам допомогу, багато хто підтримує нас. Після ратифікації Конвенції неурядові організації активно виступають із вимогами доступного середовища. Активіст(к)и нагадують державі, що наближається перша річниця ратифікації Конвенції і настав час почати виконувати її положення.
Я, у свою чергу, продовжую розробляти плани на майбутнє: я хочу отримати вищу освіту та продовжити боротьбу за створення в Киргизстані середовища, доступного для осіб з інвалідністю. Раз на тиждень я ходжу на зустрічі активістів у галузі прав осіб із інвалідністю, однак, на жаль, подорожі до Бішкека, столиці Киргизстану, досі вимагають від мене значних зусиль та часу. Але я сподіваюся, що уряд покращить доступність транспорту та дороги.
Гульміра Казакунова, голова ГО «Равенство»
Раніше ми мали переконувати владу дослухатися до нашої думки, а зараз ми беремо активну участь у процесі прийняття рішень. Зараз влада за законом зобов’язана реагувати, і це вже вносить зміни в їхню поведінку.
Ми працюємо над імплементацією Конвенції, фокусуючи свої зусилля на проблемі доступного середовища. Ми тісно співпрацюємо з технічними інспекторами та архітекторами міст. Нещодавно ми мали зустріч тз депутатами парламенту Киргизстану, на якій озвучили наші занепокоєння щодо нових кварталів із багатоквартирними житловими будинками, рампи яких не відповідають стандартам доступного середовища для осіб із інвалідністю. Вони публічно погодилися ліквідувати невідповідні рампи у важливих місцях Бішкека. У той же час один із депутатів надіслав запит до влади міста з проханням придбати 60 нових автобусів, доступних для осіб з інвалідністю. Це той прогрес, якого ми очікували.
Окрім цього, ми продовжуємо контролювати доступність громадських місць та адміністративних будівель. ВУлистопаді минулого року активісти з Бішкеку, Оша та Нарина організували в інтернеті та офлайні акцію #ДоступнийКиргизстан. Ми оглянули та відзняли школи, місцеві органи влади та медичні установи. Як і очікувалося, доступність для осіб із інвалідністю лишається проблемою в більшості з організацій. Але ми були приємно вражені теплим прийомом, наданим нам зі сторони голів адміністрацій та керівників освітніх закладів, які висловлювали солідарність із нами та виявляли велике розуміння. Більшість киргизстанців розуміють, що існує велика кількість інфраструктурних проблем, і вони приймають наші рекомендації настільки швидко, наскільки це можливо.
Зараз ми працюємо над альтернативною «Нульовою доповіддю», щоб відобразити, як досягнення держави в імплементації Конвенції за кожним її пунктом, так і проблеми, які ще потрібно вирішити в найближчому майбутньому. Окремо від інфраструктури та доступного середовища ми порушимо такі питання, як доступ до освіти, працевлаштування та реабілітація осіб із інвалідністю, доступ до медицини та боротьба з дискримінацією.
Говорячи про останнє, доступ до медичних послуг є дуже проблемним питанням, особливо для жінок. Ми не можемо пройти мамографію або рентгенівське дослідження грудної клітини, неможливо використовувати крісла для гінекологічних досліджень. Жінки та дівчата з інвалідністю страждають від різних видів дискримінації і в цьому напрямку уряд повинен вжити заходів для забезпечення повного та рівного доступу всіх громадян/-ок до прав людини та фундаментальних свобод.
У травні 2019 року прем’єр-міністр Киргизстану Мухаммедкалий Абулгазієв підписав наказ про створення міжвідомчої робочої групи з імплементації положень Конвенції. Головна робота групи спрямована на забезпечення реабілітаційних послуг для осіб із інвалідністю, збільшення тривалості їхнього життя, заходи з попередження інвалідності, надання медичної та соціальної допомоги, гарантування рівного доступу до освіти, правосуддя, працевлаштування, забезпечення свободи пересування.
Ми вітаємо всі позитивні зрушення, які відбуваються в Киргизстані. Уряд повинен гарантувати особам з інвалідністю доступ до процесів прийняття всіх рішень, в тому числі включення до складу відповідних робочих груп та комітетів. Імплементація Конвенції вимагатиме зі сторони осіб з інвалідністю консолідованого підходу до політики та захисту своїх прав.