19 листопада 2019
Відеокадри з надійних джерел, свідчення очевидців із місця подій та інформація, зібрана активіст(к)ами з прав людини за межами Ірану, відкривають моторошну картину протизаконних вбивств, скоєних іранськими силами безпеки, які використали надмірну і летальну зброю для придушення переважно мирних протестів у більше ніж 100 містах по всьому Ірану, що були спричинені різким підвищенням цін на пальне 15 листопада. Про це сьогодні заявила Amnesty International сьогодні.
Мінімум 106 протестувальників/-ць із 21 міста було вбито, згідно зі звітами з достовірних джерел, отриманих Amnesty International. В організації вважають, що реальна кількість жертв може бути набагато вищою, у деяких звітах наявна інформація про близько 200 вбитих осіб. У державних засобах масової інформації йдеться лише про кількох убитих і про щонайменше чотирьох убитих серед представників сил безпеки.
Відеорепортажі показують використання силовиками вогнепальної зброї, водометів і сльозогінного газу для розгону демонстрантів/-ок і побиття їх кийками. Фото відстріляних гільз, залишених на землі, а також велика кількість загиблих, свідчать про застосування бойової зброї.
«Влада має негайно припинити ці жорстокі та смертельні репресії і продемонструвати повагу до людського життя», – зазначив Філіп Лютер, Директор із досліджень та адвокації на Середньому Сході і в Північній Африці Amnesty International.
«Частота і постійність, із якою летальна зброя використовувалася проти мирних протестувальників/-ць під час теперішніх та попередніх масових заворушень, а також систематична відсутність покарання силовиків, які вбивають протестувальників/-ць, спричиняє серйозні побоювання, що планомірне використання летальної зброї для придушення протестів стає звичною моделлю державної політики».
Влада має негайно припинити ці жорстокі та смертельні репресії і продемонструвати повагу до людського життя
Філіп Лютер, Директор із досліджень та адвокації на Середньому Сході і в Північній Африці Amnesty International
Представники вищої влади, включно з Верховним лідером Ірану Алі Хамейні, оприлюднили заяви, у яких протестувальники/-ць описані як «злочинці», а представникам силових органів дається дозвіл на придушення демонстрацій.
Згідно з міжнародним правом, сили правопорядку можуть вдатися до вживання летальної зброї лише у випадку неминучої загрози для захисту від смерті або серйозних травм.
Amnesty International також закликає Іранську владу поважати право на мирні зібрання та свободу вираження, зокрема шляхом зняття майже повного блокування доступу до інтернету, встановленого з метою обмежити розповсюдження інформації про придушення демонстрацій за межі Ірану.
Сотні демонстрантів/-ок заблокували дороги, використовуючи свої припарковані авто як форму протесту. Перевірені відеодокази, переглянуті Amnesty International, показують, як поліція з боротьби з масовими заворушеннями розбиває вікна авто, коли їхні водіями все ще перебувають усередині.
Згідно зі свідченнями очевидців, які також підтверджують відеодокази, переглянуті Amnesty International, снайпери також стріляли в натовп людей із дахів, а в одному з випадків – із гелікоптера.
У той час як більшість демонстрацій були мирними, у деяких випадках, у ході ескалації зі сторони силовиків, невелика кількість демонстрантів/-ок вдалися до кидання каміння і підпалів, а також до пошкодження банківських установ та семінарій.
«Навіть якщо незначна меншість протестувальників/-ць вдалися до насильства, поліція завжди має проявляти стриманість і застосовувати не більше сили, ніж це справді необхідно, діючи пропорційно і правомірно по відношенню до насильства, із яким вони стикнулися. Насильство кількох людей не виправдовує широко розповсюдженої необачної реакції» – сказав Філіп Лютер.
Декілька свідків вказали,що сили безпеки виносили мертві тіла і поранених людей з доріг і госпіталів. Так само як і в попередніх подібних випадках, розвідка та сили безпеки відмовилися повертати тіла багатьох жертв їх рідним або змушували сім’ї хоронити своїх рідних поспіхом і без проведеної належним чином аутопсії, щоб встановити причини й обставини смерті. Це суперечить міжнародному законодавству та стандартам розслідування незаконних убивств.
Навіть якщо незначна меншість протестувальників/-ць вдалися до насильства, поліція завжди має проявляти стриманість і застосовувати не більше сили, ніж це справді необхідно, діючи пропорційно і правомірно по відношенню до насильства, із яким вони стикнулися. Насильство кількох людей не виправдовує широко розповсюдженої необачної реакції
Філіп Лютер
Державні ЗМІ повідомили, що станом на 17 листопада з початку протестів було заарештовано понад 1000 протестувальників/-ць.
Серед затриманих є правозахисниця Сепіде Голян, заарештована 17 листопада після участі в акціях протесту, яка просто тримала знак про ціни на бензин. Наразі її місцеперебування невідоме, і Amnesty International побоюється, що їй загрожує катування та інше жорстоке поводження, зважаючи на довгий список випадків катування затриманих правозахисників/-ць представниками силових органів.
«Будь-хто, затримані виключно за мирну участь у демонстраціях, висловлення підтримки демонстраціям чи критику влади, повинні бути негайно та беззастережно звільненні. Усі затримані повинні бути захищені від катувань та іншого жорстокого поводження», – наголосив Філіп Лютер.
Організація закликає міжнародну спільноту, включно з ООН та ЄС, до негайних дій, щоб примусити іранську владу відповісти за незаконні вбивства та жорстоке придушення права на свободу вираження поглядів і мирних зібрань.
Відключення інтернету
16 листопада, менше ніж через день після початку протестів, влада майже повністю відключила інтернет, по сьогодні блокуючи майже всі засоби інтернет-комунікації для людей усередині Ірану. Таке інформаційне блокування – навмисна спроба влади перешкодити людям ділитися зображеннями та відеозаписами випадків використання надмірної сили представниками влади.
За даними громадської організації NetBlocks, зв’язок Ірану з зовнішнім світом знизився до 4% від звичайного рівня з моменту початку протестів. Усі мобільні мережі були відключені, і існує майже загальнодержавне відключення інтернету та телекомунікацій, хоча деякі користувачі/-ки все ще мали можливість отримати доступ до інтернету за допомогою використання віртуальних приватних мереж (VPN) та інших засобів.
«Вимкнення інтернет-комунікації – це систематичне посягання на право на свободу вираження поглядів. Такий крок говорить про те, що владі є що приховувати. Влада Ірану повинна негайно зняти всі обмеження на доступ до інтернету та соціальних мереж, щоб люди могли обмінюватись інформацією та вільно висловлювати свою думку», – зазначив Філіп Лютер.
Влада Ірану повинна негайно зняти всі обмеження на доступ до інтернету та соціальних мереж, щоб люди могли обмінюватись інформацією та вільно висловлювати свою думку
Філіп Лютер
Систематичне та скоординоване придушення
Різні урядовці, включно з Верховним лідером, президентом та главою судових органів, демонізували протестувальників/-ць і попередили, що служби безпеки будуть боротися з людьми силою.
16 листопада міністр внутрішніх справ Ірану заявив, що влада більше не буде проявляти «толерантності» та «самоконтролю» до протестувальників/-ць, незважаючи на збільшення повідомлень про жертв серед тих, хто брали участь у масових акціях.
Під час виступу 17 листопада верховний лідер Ірану назвав протестувальників/-ць «злочинцями», яких підбурювали до насильства контрреволюціонери та іноземні вороги Ірану. Він наказав силовикам «виконувати свої обов’язки», щоб припинити протести, фактично даючи зелене світло для продовження жорстокості.
Судові та охоронні органи також масово надсилали загрозливі текстові повідомлення з попередженням триматися подалі від «незаконних зібрань» чи погрозами юридичним позовам.
«Замість того, щоб давати зелене світло жорстокості, іранська влада повинна приборкати свої сили безпеки, щоб запобігти подальшому кровопролиттю. Багаторічна модель безкарності за незаконні вбивства та каліцтва в Ірані неминуче продовжиться, якщо не буде проведено незалежне неупереджене розслідування щодо всіх підозрюваних у випадках зловживання силою, а тих, хто вчинив такі серйозні правопорушення, – притягнуто до відповідальності», – наголосив Філіп Лютер.
«ООН та її окремі країни-членкині повинні публічно засудити криваві заходи Ірану. Вони повинні тиснути на владу Ірану, щоб надати доступ незалежним спостерігач(к)ам за правами людини до лікарень та ізоляторів у країні, зняти блокування інтернету та запросити власників/-ць мандатів ООН здійснювати візити з метою встановлення фактів».
Передумови
15 листопада протести вибухнули після раптового повідомлення уряду про підвищення цін на пальне, яке матиме згубний вплив на людей, які вже потерпають черезекономічну кризу. Деякі демонстрант(к)и скандували лозунги, закликаючи до кардинального перегляду політичної системи, а деякі спалили плакати нинішніх та колишніх верховних лідерів Ірану.
Нижче наведено кількість смертей в окремих містах та провінціях, про які наразі повідомили до Amnesty International. Організація отримала інформацію з доповідей, достовірність та надійність яких вона з’ясувала, опитуючи журналістів/-ок та правозахисників/-ць, залучених до їх збору. Результати перевірки було звірено.
- Абадан, провінція Хузестан: 2
- Ахваз, провінція Хузестан: 2
- Бандар-е Махшар та його околиці, провінція Хузестан: 14
- Беххахан, провінція Хузестан: 8
- Букан, провінція Західний Азербайджан: 4
- Бумехен, Тегеранська провінція: 2
- Есфахан, провінція Есфахан: 1
- Ісламшахр, Тегеранська провінція: 1
- Джаванруд, провінція Керманшах: 14
- Карадж, провінція Альборц: 4
- Керманша, провінція Керманшах: 16
- Хорамшар, провінція Хоррамшахр: 3
- Маріван, провінція Курдистан: 9
- Рамхормоз, провінція Хузестан: 6
- Робаткарім, Тегеранська провінція: 4
- Садра, провінція Фарс: 6
- Санандай, провінція Курдистан: 1
- Шахріяр, Тегеранська провінція: 1
- Шираз, провінція Фарс: 6
- Сірджан, провінція Керман: 1
- Тегеран, Тегеранська провінція: 1
Amnesty International працює над тим, щоб перевірити інші повідомлення про вбивства протестувальників/-ць по всьому Ірану.