Правоохоронці 60-ти країн світу порушили права людини під час карантину. Зокрема, били і вбивали

17 грудня 2020

Правоохоронці 60-х країн світу порушували права людини під час служби для контролю за дотриманням карантину. Про це повідомила Amnesty International у новому аналітичному огляді «Репресії Covid-19: Поліцейське насильство і глобальна пандемія». Ми задокументували, що правоохоронці кийками били людей без масок, затримували та навіть стріляли за нібито недотримання карантинних вимог і протести проти умов утримання в тюрмах.

Зокрема, в іранських тюрмах у в’язнів стріляли бойовими патронами та застосовували сльозогінний газ для придушення протестів через ситуацію з COVID-19. Як наслідок, кількох людей убили та поранили. У Кенії тільки за перші п’ять днів комендантської години в у результаті поліцейських операцій було вбито не менше семи людей, іще 16 госпіталізували.

Хоча деякі карантинні заходи можуть бути виправдані під час пандемії для захисту громадського здоров’я чи інших нагальних соціальних потреб, багато урядів вийшли далеко за межі розумних і виправданих обмежень.

«Правоохоронні органи по всьому світу масово порушують міжнародне право під час пандемії, застосовуючи надмірну та непотрібну силу для забезпечення локдауну та комендантської години. До жахливих зловживань під приводом боротьби з COVID-19 вдались ангольська поліція, яка застрелила хлопчика просто в обличчя за нібито порушення комендантської години, поліцейські в Сальвадорі, що застрелили чоловіка в ноги після того, як він вийшов за продуктами», — заявив Патрік Вілкен, голова Amnesty International із питань бізнесу, безпеки та захисту прав людини.

Побиття і вбивства

У новому огляді дослідники/-ці Amnesty International детально проаналізували закони, політики та заходи, які здійснювали поліція чи інші правоохоронні органи. Правозахисники/-ці навели численні приклади зловживань повноваженнями і владою, які були помилково виправдані в ім’я захисту громадського здоров’я.

У ПАР у перший день локдауну поліція вистрілила гумовими кулями по людях, що «байдикували». На відеозаписах із Чечні видно, як поліція ногами штовхала чоловіка без маски. Під приводом боротьби з COVID-19 поліція Анголи вбила хлопчика прямим пострілом в обличчя за те, що він нібито порушив комендантську годину. Більше того, розслідування Amnesty International та ангольської правозахисної організації OMUNGA виявило, що в Анголі правоохоронці, яким доручили контроль за дотриманням карантину, вбили щонайменше семеро молодих людей у період із травня по липень.

Свавільні арешти та затримання

Під час карантину поліція арештовувала та затримувала людей за участь у мирних акціях протесту; за порушення обмежень на виїзд, проведення зборів; за критику урядових дій щодо пандемії та з інших причин, які не виправдовують арешти та ув’язнення людей.

Наприклад, у Домініканській Республіці поліція затримала 85 тисяч осіб з 20 березня по 30 червня — нібито за недотримання комендантської години.

Із березня по травень понад п’ять сотень людей у Туреччині затримали для допиту через так званий «обмін провокаційними повідомленнями про коронавірус» у соціальних мережах, що явно порушує їхнє право на свободу вираження поглядів.

Дискримінація

У кількох країнах дії поліції мали ознаки расової упередженість та дискримінації маргіналізованих груп. Наприклад, у Словаччині правоохоронці та військові огородили ромське поселення на час карантину. А у Франції, лише в місті Кале волонтер(к)и зафіксували 175 випадків примусового виселення мігрантів/-ок, шукачів/-ок притулку та біженців/-ок працівниками правоохоронних органів у період із березня по травень 2020 року.

Обмеження мирних зібрань

Чимало держав скористалися пандемією, щоб ухвалити закони та політики, які порушують міжнародне право та нівелюють гарантії прав людини, зокрема, на свободу мирних зібрань та свободу вираження поглядів.

Наприклад, щонайменше 16 людей були вбиті співробітниками служби безпеки в регіоні Волайта в Ефіопії у серпні після протестів проти арештів місцевих лідерів/-ок та активістів/-ок, нібито за проведення наради всупереч обмеженням COVID-19.

Відповідно до міжнародного законодавства про права людини, певні обмеження щодо мирних зібрань можуть бути законно запроваджені з метою захисту здоров’я населення або інших інтересів. Але ці обмеження мають відповідати законодавству і бути необхідними та пропорційними до конкретної мети.

Права людини мають бути в центрі уваги правоохоронної діяльності

Пандемія COVID-19 не звільняє правоохоронні органи від їхнього обов’язку ретельно дотримуватися прав людини.

В усіх випадках порушення прав людини, пов’язаних із діями правоохоронців та застосуванням сили, уряди повинні проводити оперативні, ретельні, ефективні та незалежні розслідування й гарантувати відповідальність усіх винних у рамках справедливих судових процесів.