Amnesty International щиро вітає ухвалення Верховною Радою законопроєкту 3908-1, який посилює адміністративну відповідальність за домашнє насильство та насильство за ознакою статі.
Одне з ключових нововведень передбачає притягнення військовослужбовців і поліцейських до адміністративної відповідальності за домашнє насильство на загальних підставах, а не через дисциплінарні статути. Тепер військові та поліцейські не будуть звільнятися від адміністративного судочинства в судах загальної юрисдикції й не зможуть в такий спосіб уникнути кримінального переслідування надалі. Amnesty International впродовж останніх років вимагала від держави ухвалення цієї зміни, продемонструвавши приклади системної безкарності у доповіді «Не приватна справа».
Після підписання закону Президентом, у разі якщо домашнє насильство, наприклад, вчинив військовослужбовець, співробітник поліції все одно буде складати адміністративний протокол, але тепер не передаватиме справу відповідним військовим формуванням, які вирішували починати розслідування чи ні, як було раніше. Утім згідно з законопроєктом, до зазначених осіб все ще не зможуть застосовувати громадські роботи, виправні роботи й адміністративний арешт.
Ця зміна руйнує бюрократичні бар’єри при притягненні до відповідальності кривдників, які служать в ЗСУ чи в поліції, спрощує встановлення справедливості для постраждалих та робить крок у руйнуванні привілейованості певних категорій людей. Відповідальність за домашнє насильство не може бути встановлена в кабінетах керівників військових формувань на підставі дисциплінарних статутів, і нарешті ця норма скасована.
Окрім нововведень для військових і поліцейських, за вчинення домашнього насильства, в результаті чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілій чи потерпілому, передбачають штраф 170-340 грн, або 30-40 годин громадських робіт, чи адміністративний арешт до десяти діб.Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року вже мала адміністративне стягнення, передбачають штраф 340-680 грн, або 40-60 годин громадських робіт, чи адмінарешт до 15 діб.
Ухваливши цей законопроєкт, держава продемонструвала готовність розв’язувати проблему домашнього і гендерно обумовленого насильства. Це дуже необхідний крок, але далеко не останній. Україні надзвичайно важливо ратифікувати Стамбульську конвенцію, оскільки саме вона надасть владі чітку дорожню карту реформ у протидії домашньому та гендерно-обумовленому насильству, зокрема і подальше вдосконалення законодавства, освітні програми для чиновників та суспільства, механізм урядової звітності та інші важливі зміни.