Новий підручник з історії, який, серед іншого, виправдовує війну Росії в Україні як законний акт самооборони та порушує права дітей на належну і якісну освіту, є небезпечною спробою індоктринації майбутніх поколінь, – про це сьогодні заявили в Amnesty International.
Підручник, який рясніє кліше російської офіційної пропаганди і намагається виправдати незаконні дії Росії, починаючи з анексії Криму й закінчуючи повномасштабним вторгненням в Україну, із 1 вересня стане обов’язковою частиною навчальної програми для старших класів по всій Росії, а також на окупованих Росією територіях України.
«Підручник приховує правду і спотворює факти про серйозні порушення прав людини і злочини за міжнародним правом, скоєні російськими військами щодо українського народу», – заявила Анна Райт, дослідниця Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.
«Індоктринація дітей на вразливому етапі їхнього розвитку є цинічною спробою викорінити українські культуру, спадщину та ідентичність, а також є порушенням права на освіту», – наголосила Анна Райт.
Російська пропаганда, вбудована до навчальної програми
Підручник, призначений для старших класів, зображує Росію як жертву західної змови, а не як агресора. У ньому стверджується, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну радники НАТО активно готували Україну до «нападу на Донбас», маючи на увазі райони східної України, які перебувають під російською окупацією з 2014 року.
У ньому також стверджується, що якби Україні дозволили вступити до НАТО, це могло б призвести до руйнівної війни і «можливо, до кінця цивілізації», – тому Росія ніби не мала іншого вибору, окрім як запобігти цьому.
У новому підручнику стверджується, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну є «спеціальною воєнною операцією», і тут же наведені слова президента Володимира Путіна від 24 лютого 2022 року, коли він віддав наказ про вторгнення: «Це, зрештою, питання життя і смерті, питання нашого історичного майбутнього як народу».
Дезінформація в підручнику не лише порушує право на якісну освіту дітей у Росії та на окупованих українських територіях (більше 500 українських шкіл перебувають під російським контролем), але й зазіхає на права громадян(ок) України на культурну спадщину та ідентичність.
Росія – як окупаційна влада підконтрольних їй українських територій – має обов’язки відповідно до свого статусу держави-учасниці Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, а також Конвенції про права дитини. Зокрема, обов’язок поважати, захищати й реалізовувати право на освіту та не порушувати це право шляхом пропагандистської індоктринації учнівства.
Погрози українським батькам і вчительству
Батьківство, учительство й учнівство на окупованих Росією територіях України перебувають під загрозою насильства, свавільного затримання та жорстокого поводження за відмову слідувати російській навчальній програмі, яку запровадили у вересні 2022 року.
Окупаційна влада має імена та адреси дітей шкільного віку, які мешкають на їхніх територіях. Співробітники/ці управлінь освіти можуть приходити до них додому і вимагати присутності дитини в школі. Вони часто погрожують санкціями, якщо батьки відмовляються віддати дитину до школи з російською програмою навчання.
Російські правоохоронні органи проводять регулярні перевірки приватних електронних пристроїв, і якщо вони виявляють файли чи програмне забезпечення, що використовується для онлайн-навчання за українською навчальною програмою, наслідки можуть бути серйозними, включно з арештом і жорстоким поводженням.
Юрій*, батько трьох дітей із села поблизу Нової Каховки (він попросив не називати село), розповів, що після повномасштабного вторгнення Росії його донька перейшла на навчання за українською навчальною програмою онлайн і продовжувала це робити навіть після того, як у школах запровадили російську навчальну програму.
У жовтні 2022 року, через кілька днів після того, як його дім відвідав російський чиновник, який запитав Юрія, чому дочка не відвідує очні заняття, Юрія свавільно затримала російська влада, оскільки він не хотів віддавати свою дитину в російську школу. Його утримували шість днів і вдавалися до жорстокості. «Били мене тільки один день. Годували нас, не дуже добре. Вони також хотіли, щоб ми співали (російський) гімн», – розповів Юрій.
Марія* з Нової Каховки, яка виїхала з окупованих Росією територій України у вересні 2022 року, розповіла Amnesty International, що російські солдати вибили з рук її доньки телефон, на якому грала пісня українською мовою як рингтон.
Деякі вчителі/ки на окупованих територіях відмовляються викладати за російською програмою, усвідомлюючи всокий рівень небезпеки для себе.
Аліна*, вчителька історії з Ізюма, розповіла дослідницям Amnesty International, що протягом місяців російської окупації вона боялася викладати українську історію і ховала підручники вдома. Під час обшуків, які проводили російські солдати в її районі, вона накривала підручники, мапи, на яких Крим був позначений як частина України, та інші навчальні матеріали ковдрою.
Після того, як її будинок потрапив під обстріл, російські солдати розграбували його. Аліна розповіла Amnesty International, що їй пощастило, що під час обшуку в її квартирі не знайшли книжок, оскільки «це не виглядало для них цікаво, вони бачили, що там немає нічого цінного”.
Відповідальність за воєнні злочини
Amnesty International вважає російське вторгнення в Україну актом агресії. Із 24 лютого організація документує порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинені під час війни в Україні. Усі матеріали Amnesty International із цього приводу, включно з новинами, брифінгами та розслідуваннями, можна знайти за посиланням.
Amnesty International неодноразово закликала притягнути до відповідальності членів російських військ і посадових осіб, відповідальних за агресію та порушення. Ми також вітаємо розслідування Міжнародного кримінального суду, яке триває в Україні. Усебічна підзвітність в Україні вимагатиме узгоджених зусиль ООН та її органів, а також ініціатив на національному рівні відповідно до принципу універсальної юрисдикції.
*Ім’я змінено з міркувань безпеки