Заяви білоруської влади напередодні демонстрацій, запланованих на 25 березня (День Волі), викликають серйозну занепокоєність щодо того, що реакція міліції знову супроводжуватиметься жорстоким насильством, – заявила сьогодні Amnesty International, закликаючи до міжнародних заходів для захисту прав мирних протестувальників/ць.
Оскільки багато журналістів/ок, які документували міліцейське насильство в Білорусі, перебувають під вартою, Amnesty International закликає дипломатичних представників/ць вести спостереження за вуличними протестами й фіксувати події у прямому ефірі, використовуючи свій дипломатичний імунітет для викриття можливого насильства з боку міліції. Організація також закликає всі підприємства, що працюють у Білорусі, терміново провести комплексну перевірку, щоб переконатися, що вони своїми діями не викликають і не сприяють порушенням прав людини у країні.
«Влада Білорусі досить чітко заявила, що вона готова й має всі наміри відповісти на протести в День Волі насильством, якщо вони стикнуться з масовими акціями, подібними до тих, що проходили минулого року. Протягом останніх восьми місяців білоруський уряд довів ситуацію до повноцінної кризи у сфері прав людини, що відзначилася масовими довільними арештами, тюремним ув’язненням журналістів/ок, незаконним застосуванням сили в ході протестів, а також тортурами і вбивствами мирних демонстрантів/ок. Сигнал, який подають білоруському суспільству зверху, зрозумілий: будь-яка спроба здійснити право на свободу мирних зібрань або висловлення думок буде безжально придушена. Світ не може лишатись осторонь перед обличчям цих загроз», — заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у регіоні Східної Європи та Центральної Азії.
«Світові лідер(к)и повинні закликати своїх дипломатичних представників/ць у Білорусі стежити за протестами 25 березня і вести пряму трансляцію подій. Міжнародні представники/ці можуть розповісти історії, за поширення яких були ув’язнені білоруські журналіст(к)и. Важливо, щоб зловживання, які відбуваються в Білорусі, продовжували викриватися», — підкреслила вона.
«Ми також закликаємо міжнародний бізнес гарантувати, що він не буде причетний до будь-яких порушень прав людини з боку білоруської влади в майбутньому. Для цього мають вживатися конкретні заходи щодо зниження будь-яких подібних ризиків. Наприклад, компанії, послуги яких можуть бути використані для обмеження вільного обміну інформацією в Білорусі, повинні зробити кроки для ефективного запобігання таких зловживань. Якщо телекомунікаційні компанії не можуть запобігти відключенню Інтернету або мобільного зв’язку, їм слід по можливості пом’якшити несприятливий вплив, наприклад, заздалегідь повідомивши користувачів/ок, обмеживши тривалість і географічне поширення збоїв і знайшовши способи зменшити їх вплив на вразливі і важливі служби, як-от лікарні, — додала Марі Стразерс. – Солідарність з білоруським народом вимагає рішучих і цілеспрямованих дій з боку міжнародного співтовариства».
Amnesty International ретельно стежить за ситуацією в Білорусі. 25 березня активіст(к)и Amnesty по всьому світу проведуть акції протесту біля білоруських посольств і поділяться посланнями солідарності з мирними демонстрант(к)ами
Напередодні Дня Волі 25 березня – річниці проголошення Білоруської Народної Республіки 1918 року – представники правоохоронних органів і уряду зробили тривожні заяви, що вказують на можливість застосування насильства. Заступник міністра внутрішніх справ Білорусі Микола Карпенков назвав потенційних протестувальників/ць «фашистськими посіпаками» і пообіцяв «дуже швидко розібратися» з ними, «із великим задоволенням повторивши», що було, маючи на увазі, очевидно, багато місяців репресій, що тривають. У січні в мережу потрапив аудіозапис, на якому Карпенков нібито велів своїм підлеглим ігнорувати міжнародне право в галузі прав людини при спілкуванні з протестувальниками/цями, виправдовуючи постріли їм у голову гумовими кулями.
9 березня голова Комітету державної безпеки (КДБ) Іван Тертель заявив на зустрічі з президентом Олександром Лукашенком, що 25 березня «конкретні особи» планують дії з «дестабілізації» ситуації у країні. Тертель також заявив, що за запланованими протестами стояли «втікачі» й «іноземні спецслужби». Починаючи з кінця 2020 року, ЗМІ цитували слова Тертеля, який обіцяв «жорстку» відповідь на протести, що анонсувалися на весну 2021 року.