Авторки: Джаім Тод-Гер (Amnesty International) та Ума Мішра-Невбері (Women’s March Global)
Коли уряди забороняють аборти, вони роблять дуже мало, щоби фактично зменшити кількість перерваних вагітностей. Насправді, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, незважаючи на обмежувальні закони, аборти продовжують робити приблизно в таких же масштабах. Але коли безпечні аборти забороняють чи обмежують, на заміну їм приходять вішаки, токсичні рослинні препарати і некваліфіковані фахівці, у той час як лікарям, які надають належні умови для проведення абортів, може загрожувати кримінальна відповідальність.
Закони Польщі, Сальвадору і кількох штатів США (включно з Луїзіаною, Огайо, Кентуккі, Міссісіпі, Джорджією, Алабамою та Муссурі), що повністю забороняють аборти або обмежують їх, створені для контролю й обмеження жінок і дівчат стереотипними гендерними ролями. Такі закони посягають на права та гідність жінок і є гендерною дискримінацією. Для трансгендерних людей і квір-спільнот, які потребують штучного переривання вагітності, такі обмежувальні закони – найбільш нещодавня з довгого списку атак на їхні права і свободи.
Правозахисні організації зафіксували страждання та відчай спричинені законами, які обмежують право на аборт, по всьому світу. Одним із найбільш страшних випадків стала історія «пані Y», жінку, яка отримала притулок в Ірландії після побиття та згвалтування військовими у своїй країні. Пані Y кілька разів намагалася вбити себе, коли їй сказали, що вона не має права перервати вагітність після її зґвалтування. Зрештою, вона була змушена народжувати за допомогою кесарева розтину. Протягом усього періоду вагітності ірландські урядовці були дуже занепокоєні захистом саме її плоду, відтак психічним і фізичним здоров’ям Пані Y просто знехтували.
Минулого року Ірландія приєдналася до майже 50 країн, які протягом останніх кількох десятиліть розширили перелік умов, за якими аборт дозволяється. Це був історичний момент, який настав запізно для Пані Y, але який захистить інших жінок від тієї ж травми.
Ми також бачили жахливий вплив законів, що забороняють аборти, коли їх застосовуються для притягнення до кримінальної відповідальності людей за те, що вони мали певні ускладнення, пов’язані з вагітністю. У Сальвадорі жінок, які мали викидні або народжували мертвих дітей, зазвичай «підозрюють у тому, що вони зробили аборт» і звинувачують у вбивстві.
У 21-річної Евеліни Ернандес почалися пологи поки вона була вдома. Дівчина втратила дитину через критичні ускладення. Евелін заарештували й засудили до 30-ти років в’язниці за вбивство при обтяжуючих обставинах. Пізніше Веровний суд скасував це рішення і ухвалив провести повторний судовий розгляд, під час якого Евелін визнали невинною. Утім 6 вересня 2019 Держпрокуратура Сальвадору оголосила, що подасть апеляцію щодо цього рішення – демонструючи одержиму рішучість влади звинуватити її в рамках драконівських законів країни.
Ми повинні й надалі протистояти спробам урядів контролювати тіла жінок і дівчат. Відповідно до останнього звіту Інституту Гуттмахера, станом на 2017 рік 42% жінок репродуктивного віку проживають у 125 країнах, де процедура аборту суворо обмежена (заборонена взагалі або дозволена лише з метою врятувати життя жінки чи захистити її здоров’я). Крайні заходи, які вживає влада в усьому світі, щоб обмежити доступ до абортів, позбавляють жінок і дівчаток, а також інших людей, які можуть завагітніти, їхніх прав людини й тілесної автономії.
Будь-яка людина, яка не контролює те, що відбувається з її тілом, не може бути вільною. Дискусія навколо заборони абортів повинна виходити за рамки того, чи загрожує вагітність життю людини. В основі проблеми – репродуктивна свобода та право людини приймати рішення щодо того, що відбувається з її тілом. Це право є надзвичайно важливим для того, щоб дати змогу всім людям, які можуть завагітніти, повною мірою реалізовувати свої права і проживати своє життя з гідністю. Уряди повинні не лише декриміналізувати процедуру аборту й гарантувати можливість проводити її в безпечних умовах, але і створити такі суспільні умови, за яких люди можуть вирішувати всі питання, пов’язані з вагітністю, без тиску, дискримінації, стереотипів, примусу, насильства, відсутності можливостей або загрози покарання.
Усе більше і більше країн скасовують закони, що забороняють чи обмежують право на аборт, незважаючи на тривожне погіршення ситуації з репродуктивними правами в деяких країнах (зокрема, у США чи Польщі), що, у свою чергу, є наслідком приходу до влади консервативних груп та політиків-популістів. За останні 25 років близько 50 країн змінили свої закони, щоб забезпечити ширший доступ до абортів. Незважаючи на те, що національний контекст відрізняється, одна річ об’єднала всі успішні кампанії з реформування законодавста щодо абортів – це жінки, які публічно говорять про проблеми. Від Ірландії і до Південної Кореї активістки допомогли розвіяти стереотипи й замовчування навколо теми абортів, поділившись своїми історіями. В Аргентині та Польщі понад мільйон жінок вийшли на демонстрації з вимогою почути їх.
Люди, які потребують або вже мали аборти, заслуговують нашої підтримки та солідарності. Неважливо, буде це ваш час, а чи кошти, які виділите національним організаціям, що опікуються правом на штучне переривання вагітності; а чи ви вийдете на вулицю на знак протесту, а чи розповісте іншим про необхідність безпечного аборту, нам усім є місце в русі за дотримання наших прав.
У той же час уряди повинні розширити доступ до безпечної, законної та доступної процедури аборту й контрацепції для всіх людей. Це не просто питання людяності, це зобов’язання держави відповідно до міжнародного права. Це допоможе запобігти незліченним випадкам смертей і різноманітних травм.
ПРО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЕЗПЕЧНИХ АБОРТІВ
Міжнародний день безпечних абортів відзначається щороку 28 вересня. Його метою є підвищення обізнаності про негативний вплив криміналізації абортів та сприяння дотриманню прав жінок, дівчат і всіх вагітних людей на безпечну та законну процедуру аборту, яка надаватиметься з повагою до людських гідності, потреб та прав.