Загальний огляд
Цілком очевидно, що вже зараз зміна клімату впливає на права людини. І в майбутньому цей вплив лише посилюватиметься.
Кумі Найду, Генеральний секретар Amnesty International
Мільйони людей потерпають від жахливих наслідків надзвичайних природних катастроф, підсилених кліматичними змінами – від затяжної посухи в Субсахарській Африці до руйнівних тропічних ураганів у Південно-Східній Азії, Карибському морі та на Тихому океані. Упродовж літа 2018 року населення Північної півкулі від Полярного кола до Греції, Японії, Пакистану та США пережило виснажливу спеку та руйнівні лісові пожежі, які забрали життя сотен людей.
У той час як ми розуміємо процес зміни клімату переважно через його вплив на наше навколишнє середовище, саме руйнівні наслідки, із якими людство зіштовхуєттся зараз та буде зіштовхуватись у майбутньому через зміну клімату, роблять цю проблему невідкладним питанням порядку денного захисту прав людини. Зміна клімату примножить та поглибить нерівність, а її ефект у майбутньому буде тільки накопичуватися та погіршуватись. Це зруйнує життя нинішніх і майбутніх поколінь. Саме тому нездатність урядів протистояти кліматичним змінам, реальність яких підкріплена надзвичайною кількістю наукових доказів, може стати найбільшим порушенням прав людини в історії та зачепить декілька поколінь.
Що таке зміни клімату?
Клімат Землі постійно змінювався впродовж усієї її історії, у тому числі суттєво змінювалась і середня глобальна температура.
Одначе наразі потепління відбувається значно швидшими темпами, ніж будь-коли раніше. Уже очевидно, що саме людський внесок у зростання температур упродовж останнього століття став визначальним. Людство викидало в атмосферу парникові гази, тобто гази, здатні поглинати теплове випромінювання – побічний продукт розвитку модерної економіки. Ми генеруємо парникові гази спалюючи викопне паливо, займаючись сільським господарством та використанням земельних ресурсів, іншою діяльністю, що спричиняє зміну клімату. Нині рівень парникових газів в атмосфері найвищий за останні 800 тис. років. Стрімке зростання їх обсягу це проблема, тому що це настільки пришвидшує зміни клімату, що життя не встигає до них підлаштовуватись.
Зміна клімату полягає не лише у зростанні температури, але й аномальних погодних явищах, зростанні рівня світового океану, зміни популяції диких тварин та ареалів їх проживання, інші впливи на довкілля.
Що спричиняє зміни клімату?
Ми люди та хочемо того самого, що й усі люди – безпечного місця для життя на планеті, яку називаємо своїм домом. Тому залишаючись об’єктивними та неупередженими у своїй роботі, ми все голосніше говоримо, що зміна клімату – реальність, а відповідальність за неї несе людство. Зміна клімату має серйозні наслідки, і ми повинні негайно діяти.
Кетрін Хайхое, вчена-кліматологиня
Науковці досягли майже одностайного консенсусу щодо того, що глобальне потепління спричинене переважно антропогенними чинниками: 97% вчених-кліматологів підтримують це твердження.
Найбільшим чинником глобального потепління наразі є спалювання викопного палива (вугілля, нафта, газ), яке збільшує концентрацію парникових газів, таких, наприклад, як двоокис вуглецю. У поєднанні з іншою діяльністю (наприклад, розчистка земель під сільське господарство) це спричиняє підвищення температури по всій планеті. Вчені впевнені, що між викидами парникових газів та глобальним потеплінням існує такий самий зв’язок, як між палінням та раком легенів.
Це не нова інформація. Наукова спільнота десятиліттями збирала та вивчала це питання. Попередження про глобальне потепління почали з’являтися в заголовках ще наприкінці 1980-х років.
1992 року 165 держав підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (UNFCCC). Із того часу вони проводять Конференції сторін Рамкової конвенції (COP), метою яких є розробка методів та цілей для обмеження зміни клімату і адаптації до вже наявних її ефектів. Станом на 2019 рік Рамкова конвенція ООН про зміну клімату ратифікована 197 державами.
Які наслідки зміни клімату?
Населення Вілмінгтона, штат Делавер, має переважно низькі доходи, тому аномальна спека для місцевих мешканців є згубною, оскільки вони не можуть дозволити собі кондиціонери. А оскільки поряд із містом розташовані нафтопереробні та нафтовидобувні підприємства, люди не можуть навіть відчинити вікна.
Алісія Рівера, громадська та кліматична активістка, США
Уже зараз ми можемо відчувати наслідки зміни клімату, але далі ставатиме тільки гірше. Глобальна температура вже зросла на 1°C у порівнянні з доіндустріальною епохою. Але говорячи про глобальну температуру варто знати, що її зміна навіть на півградуса має велике значення.
Важливо пам’ятати, що жоден список наслідків зміни клімату не може бути вичерпним. Існує висока ймовірність того, що хвилі аномальної спеки будуть траплятись все частіше та триватимуть довше, аномальні опади в багатьох регіонах становитимуться більш інтенсивними та траплятимуться частіше. Температура та кислотність океанів зростатимуть, а рівень морів – підвищуватиметься. Усе це вже має руйнівний вплив на людське життя та буде мати його в майбутньому.
Необхідність негайного реагування на зміну клімату стала ще більш очевидною після оприлюднення в жовтні 2018 року доповіді Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату – провідної міжнародної наукової організації з вивчення зміни клімату. МГЕЗК попереджає, що для уникнення катастрофічного глобального потепління ми не повинні досягти рівня підвищення глобальної температури на 1.5°C від показників доіндустріальної епохи, або повинні хоча б не переступити цей рубіж. У доповіді описується суттєва різниця між потеплінням на 1.5°C та 2°C.
МГЕЗК вважає, що працюючи над обмеженням зростання глобальної температури на 1.5°C, ми, зокрема, можемо:
• До 2050 року скоротити на декілька сот мільйонів кількість людей, вразливих до ризиків, пов’язаних зі змінами клімату та бідністю.
• Захистити 10 млн. людей від ризиків, пов’язаних із підвищенням рівня світового океану
• Скоротити на 50% (або до 1 людини з 25) кількість світового населення, що страждає від нестачі води.
Можливо, особливо важливим є те, що доповідь МГЕЗК встановлює чітку червону лінію, при досягненні якої можна уникнути катастрофи: скорочення до 2030 року викидів парникових газів в атмосферу до рівня половини викидів за 2010 рік. Це дасть змогу уникнути підвищення глобальної температури на 1.5°C. Тому наші уряди повинні вжити невідкладних заходів щодо зміни курсу. Чим довше ми будемо тягнути з цим, тим більше ми змушені будемо покладатись на дороговартісні технології, що можуть негативно вплинути на права людини.
Генеральний секретар ООН Антоніо Гутьєррес сказав державам, що вони мають встановити вагомі цілі по скороченню викидів до 2020 року, оскільки в іншому випадку «ми ризикуємо дійти до точки неповернення, коли вже неможливо буде запобігти кліматичним змінам із їхніми катастрофічними наслідками для людей та всіх природних систем, які нас утримують».
Хто найбільше постраждає від змін клімату?
Ви кажете, що любите своїх дітей понад усе, але ви крадете їхнє майбутнє прямо в них перед очима.
Грета Тунберг, кліматична активістка та засновниця «Шкільного кліматичного страйку»
Зміна клімату завдає усім нам шкоди зараз та буде завдавати її в майбутньому, якщо уряди не почнуть діяти. Однак ефект від зміни клімату буде особливо відчутним для окремих груп людей – для тих, хто вже і в наш час вважаються дискримінованими, незахищеними чи вразливими.
Ось, де зміна клімату може поглибити нерівність:
•Між розвинутими державами та державами, що розвиваються:
На національному рівні низинні, острівні та нерозвинені держави опиняться серед тих, що постраждали найбільше, власне, вони вже відчувають на собі наслідки зміни клімату. Люди на Маршаллових островах страждають від руйнівних повеней та ураганів, які знищують їхні помешкання та засоби для існування. Аномальна спека 2018 року в Північній півкулі стала головною темою новин у Європі та США, але одні з найгірших її наслідків були відчутні і у таких місцях як Пакистан, де від спеки, що сягала позначки більше 44°C, загинуло понад 60 людей. Переважно це були робітники, які працювали в умовах високих температур.
•Між різними етнічностями та класами:
Наслідки зміни клімату та забруднення, спричиненого викопним паливом, безпосередньо стосується класового та національного поділу. У Північній Америці кольорові громади (із англ. communities of color, використовується для позначення громад людей, які мають колір шкіри, відмінний від білого) частіше мешкають поряд із електростанціями та нафтопереробними заводами, що змушує їх мешканців дихати брудним токсичним повітрям. Серед них спостерігається підвищений рівень захворюваності органів дихання та ракових захворювань, а афроамериканці у три рази частіше помирають від забруднення повітря, аніж середньостатистичні громадяни США.
•Між статями:
Жінки та дівчата значно сильніше страждають від наслідків зміни клімату, оскільки в багатьох державах їхні права обмежені. Це означає, що вони вразливіші до впливу явищ, пов’язаних із кліматом, та мають менше можливостей захистити себе від них, також їм важче оговтатися від них.
•Між поколіннями:
Майбутні покоління зіштовхнуться з набагато гіршими наслідками зміни клімату, якщо уряди не почнуть діяти просто зараз. Однак діти та молодь вже страждають через особливості їх метаболізму, фізіології та розвиткових потреб. Це, наприклад, значить, що вимушене переселення громад впливає на низку прав людини: від доступу до води та їжі до належних умов проживання, охорони здоров’я, освіти, розвитку. З більшою ймовірністю діти частіше від цього страждають.
•Між общинами:
Корінні народи – серед найбільш постраждалих від змін клімату. Часто вони проживають на віддалених землях із вразливою екосистемою, яка особливо чутлива до фізичних змін довкілля. Вони зберігають міцні зв’язки із природою та їхніми традиційними землями, від яких залежать їхні ареал проживання та культурна ідентичність.
Чому зміна клімату стосується прав людини?
Зміна клімату пов’язана із проблемою реалізації прав людини не тільки через згубний вплив на використання прав людини, але й тому, що це явище, створене людиною, яке можна подолати зусиллями урядів.
Кумі Найду, Генеральний секретар Amnesty International
Права людини тісно пов’язані зі зміною клімату, тому що її руйнівний ефект охоплює не тільки довкілля, але й наше благополуччя. На додачу до створення загрози виживанню людства, зміна клімату впливає на наші право на життя, охорону здоров’я, їжу, воду, житло, забезпечення базових потреб.
Чим довше уряди будуть вагатися перш ніж взятись до справи, тим більше поглиблюватимуться проблеми, які їм потрібно буде вирішувати, і тим більшим ставати ризик того, що викиди будуть скорочені способами, які тільки посприяють нерівністі, а не скоротять її.
Ось конкретні приклади того, як зміна клімат вплине на наші права:
Право на життя. Ми всі маємо право на життя, на життя в свободі та безпеці. Але зміна клімату загрожує безпеці мільярдів людей на цій планеті. Найбільш очевидними прикладами такої небезпеки є стихійні лиха: урагани, повені, лісові пожежі. Тайфун Йоланда у 2013 на Філіппінах за різними оцінками забрав життя 10 тис. людей. Найсмертельнішим наслідком зміни клімату є тепловий удар. Аномальна спека в Європі влітку 2003 року спричинила смерть 35 тис. людей. Однак існує й багато не таких помітних загроз життю, зумовлених зміною клімату. ВОЗ прогнозує, що між 2030 та 2050 роками зміна клімату стане причиною додаткових 250 тис. смертей на рік через малярію, недоїдання, діарею й теплове навантаження.
Право на охорону здоров’я. Ми всі маємо право на медичну та психологічну допомогу за найкращими доступними стандартами. МГЕЗК відносить до найбільших загроз здоров’ю, пов’язаних зі зміною клімату, збільшення травматичності, захворюваності та смертей через зростання інтенсивності аномальної спеки й пожеж; зростання ризику недоїдання внаслідок скорочення виробництва їжі в бідних регіонах; зростання ризику розповсюдження хвороб, що поширюються через воду та їжу, трансмісивних хвороб. Діти, які постраждали від таких травматичних подій як стихійні лиха, спричинені зміною клімату, можуть отримати посттравматичні психічні розлади. Вплив зміни клімату на здоров’я вимагає негайної реакції. Катастрофічне потепління ставить під загрозу існування систем охорони здоров’я та глобальні цілі, спрямовані на охорону здоров’я.
Право на житло. Ми всі маємо право на прийнятні умови проживання для нас та наших родин. Однак зміна клімату загрожує нашому праву на житло відразу на декількох рівнях. Аномальні стихійні явища, такі як повені або лісові пожежі, вже знищують людські оселі та залишають їх без дому. Посуха, ерозія землі та повені з часом можуть змінити навколишнє середовище, у той час як зростання рівня світового океану загрожує домівкам мільйонів людей по всьому світу, які живуть на низинних землях.
Право на воду та санітарію. Ми всі маємо право на безпечну воду для особистого й побутового використання та право на санітарію для підтримання свого здоров’я. Але поєднання таких факторів, як танення снігу й льодовиків, скорочення опадів, підвищення температур та зростання рівня світового океану впливають та будуть впливати на якість і кількість водних ресурсів. Наразі більше мільярда людей не мають доступу до питної води, а зміна клімату погіршуватиме ситуацію. Аномальні природні явища (циклони, повені) також впливають на воду та санітарну інфраструктуру, лишають по собі забруднену воду, яка є чудовим середовищем для розповсюдження хвороб, що передаються через воду. Каналізаційні системи, особливо в міському середовищі, також будуть зачеплені зміною клімату.
Хто відповідальний за зупинення зміни клімату?
Після того, як позивач був поставлений в умови кліматичної небезпеки, відповідач продовжив свої дії при умисно байдужому ставленні до відомої відповідачу загрози, яку він допомагав створювати та поглиблював своєю діяльністью. Дестабілізована кліматична система створює незвичний та серйозний ризик нанесення шкоди життю, гідності та особистій недоторканості позивача.
Справа «Джуліана проти уряду США», позов, поданий організацією «Діти проти американського уряду»
Держави
Держави мають зобов’язання щодо зменшення шкідливого впливу на зміну клімату шляхом застосування більш амбітних заходів, які здатні попередити або скоротити викиди парникових газів у найближчому майбутньому. Хоча заможні держави повинні бути лідерами цього процесу і на внутрішньому фронті, і у форматі міжнародної співпраці, усі держави повинні докладати всіх можливих зусиль для скорочення викидів парникових газів.
Держави також повинні вживати заходів для допомоги усім своїм мешканцям на шляху адаптації до передбачуваних та невідворотних наслідків зміни клімату, у тому числі мінімізувати вплив зміни клімату на права людини. Ці заходи потрібно реалізовувати незалежно від того, чи є держава винуватицею цих ефектів, оскільки вона в будь-якому разі має зобов’язання захищати своїх громадян/-ок від шкоди, яку може нанести їм третя сторона.
Держави повинні вживати заходи щодо боротьби зі зміною клімату якомога швидше та якомога гуманніше. У своїх заходах по боротьбі зі зміною клімату вони не повинні вдаватися до дій, що прямо чи опосередковано порушують права людини. Наприклад, заповідники чи проект відновлювальної енергетики не повинні створюватись на територіях корінних народів без проведення консультацій із ними та отримання згоди.
В усіх своїх діях держава повинна керуватися правами на інформацію та участь усіх, кого це стосується, так само як і їхнім правом на доступ до ефективного захисту проти правопорушень.
Однак зобов’язання щодо боротьби зі змінами клімату, які наразі взяли на себе уряди, неадекватні ситуації та призведуть до зростання глобальної температури на 3°C до 2100 року. Люди в таких державах як Франція, Швейцарія, Нідерланди подають до суду на свої уряди через їх неспроможність розробити належні цілі та заходи по боротьбі з зміною клімату.
Корпорації
Бізнес також несе відповідальність за дотримання прав людини. Для того, щоб впоратися з цією відповідальністю, компанії повинні оцінювати потенційний вплив своєї діяльності на права людини та розробляти заходи по недопущенню негативного впливу. Вони повинні проводити подібні оцінювання та будь-які заходи публічно. Також компанії самостійно або з допомогою інших повинні вживати заходів по виправленню допущених ними порушень прав людини. Ця відповідальність розповсюджується також і на права, порушені внаслідок зміни клімату.
Корпорації, а особливо видобувні компанії повинні негайно вжити заходів по зниженню викидів парникових газів, у тому числі шляхом переорієнтування своїх активів на відновлювальну енергетику. Вони повинні забезпечити відкритий доступ до актуальної інформації щодо обсягів своїх викидів та заходів, що вживаються для зменшення шкоди довкіллю. Ці заходи також повинні розповсюджуватись на всіх їхні дочірні компанії, філії та структури в їхньому виробничо-збутовому ланцюгу.
Видобувні компанії традиційно серед найбільших винуватців у зміні клімату. Дослідження засвідчують, що 100 видобувних компаній відповідальні за 71% обсягу парникових газів, викинутих у атмосферу з 1988 року.
З’являється все більше доказів того, що найбільші видобувні компанії десятиліттями знали про шкідливий вплив використання викопного палива та намагалися приховати цю інформацію і заблокувати спроби побороти зміну клімату.
Чому ми повинні зупинити зміну клімату?
Тому що всі ми заслуговуємо на рівний захист
Ми всі від народження маємо права, зараз ці права знаходяться в серйозній небезпеці через зміну клімату. Хоча тим чи іншим чином зміна клімату загрожує всім нам, у найбільшій небезпеці знаходяться люди, які страждають від дискримінації. Ми всі в рівній мірі заслуговуємо на захист від цієї глобальної загрози.
Тому що діючи ми не втрачаємо нічого, але можемо отримати все
Боротьба зі змінами клімату дає нам шанс висунути на перше місце благополуччя людей, гарантувавши їм право на здорове довкілля. Це дасть нам шанс просунути людські права через, наприклад, гарантування доступу більшої кількості людей до екологічної та дешевої електроенергії та створення робочих місць у нових галузях економіки.
Тому що ми маємо знання, силу та змогу зупинити зміни клімату
Багато людей уже працюють над неординарними, надихаючими та інноваційними рішеннями по боротьбі зі зміною клімату. І звичайні громадяни, і компанії, і міста по всьому світу активно працюють над політикою, кампаніями та рішеннями, які захистять людей і планету. Корінні народи й меншини століттями виробляють систему взаємовигідного співіснування з навколишнім середовищем, яке вони називають своїм домом. Ми можем багато чому навчитись у них та за їхньої згоди можемо використати їхні технології у наших власних спробах знайти альтернативний шлях взаємодії з нашою планетою.
Що робить Amnesty International для боротьби зі зміною клімату?
Існує нагальна потреба винести людей та їхні права в центр обговорення питання зміни клімату. Для Amnesty International та інших правозахисних організацій це означає добиватися відповідальності тих держав, які неефективно протистоять зміні клімату, так само, як ми чинимо у випадку порушення інших прав людини.
Чера Лігурі, політичний радник Amnesty International
Діяльність Amnesty International у кліматичній сфері полягає в боротьбі за врахування питання прав людини в Паризькій угоді, боротьбу за зміцнення дотримання стандартів прав людини у сфері зміни клімату та підтримці екоактивістських рухів, якщо вони в першу чергу оперують аргументами, пов’язаними з правам людини.
Беручи до уваги невідкладність цієї проблеми, ми будемо поглиблювати свою присутність у цій сфері. Ми будемо відігравати роль мобілізаційного центра для правозахисних організацій, оскільки зміна клімату впливає на права людини та показує, як люди відповідають на виклики реальності і кліматичні загрози.
Amnesty International працюватиме з різними групами у провідних державах задля організації тиску на уряди та корпорації, які протистоять процесу. Amnesty International буде підтримувати молодь, корінні народи, профспілки та спільноти, постраждалі від змін клімату. Ми будемо вимагати швидкого та справедливого переходу до безвуглецевої економіки, яка нікого не залишить за бортом. Суди та використання національних і регіональних механізмів захисту прав людини стануть нашими додатковими інструментами для організації цього тиску.
Amnesty International буде розбудовувати свою роботу спираючись на захисників довкілля, щоб надати їм допомогу в захисті земель, їжі, громад та людей від змін клімату, видобутку та розширення галузі видобутку паливних корисних копалин, знищення лісу. Захист громадського простору для інформування, участі та мобілізації також сприятиме впровадженню більш прогресивної екологічної політики.
Наші вимоги
Amnesty International закликає уряди:
• Докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити зростання глобальної температури більше ніж на 1.5°C.
• До 2050 року повністю припинити викиди парникових газів. Багаті країни повинні досягти цієї мети раніше. Вже до 2030 року рівень викидів парникових газів повинен складати половину від рівня викидів у 2010 році.
• Якомога швидше відмовитися від використання викопного палива (вугілля, нафта, газ)
• Переконатися, що дії, спрямовані на подолання змін клімату, не порушують права людини та зменшують нерівність, а не поглиблюють її
• Переконатися, що всі люди, а особливо ті, кого особисто зачіпають кліматичні зміни або процес переходу до безвуглецевої економіки, проінформовані щодо процесів, які відбуваються, та мають шанс брати участь у виробленні рішень щодо свого майбутнього
• Працювати разом для справедливого розподілу тягаря боротьби зі зміною клімату – заможніші держави повинні допомагати іншим.