Використання сльозогінного газу щодо протестів у Гонконзі, 12 листопада 2019 Фото: DALE DE LA REY/ AFP via Getty Images

Amnesty International закликала до обмеження міжнародної торгівлі сльозогінним газом для боротьби з поліцейським свавіллям у світі

11 червня 2020

• Amnesty International запустила інтерактивний веб-сайт, що фіксує зловживання сльозогінним газом з боку силових структур

• Amnesty International провела дослідження 80 відповідних інцидентів в 22 країнах і територіях

• Сайт запускається на тлі нової хвилі масового застосування сльозогінного газу в Гонконзі, Парижі й різних містах США

Amnesty International починає глобальний моніторинг зловживань при застосуванні сльозогінного газу для розгону демонстрацій і боротьби з заворушеннями. Одночасно організація виступає із закликом обмежити слабо регульовану міжнародну торгівлю сльозогінним газом, так як наразі вона призводить до порушень прав мирних протестувальників/-ць із боку поліції по всьому світу.

«Сльозогінний газ: розслідування» – це інтерактивний мультимедійний сайт, де детально пояснюється, що таке сльозогінний газ і як його використовують, а також фіксуються випадки зловживання ним, що, зокрема, призвели до тяжких поранень або загибелі людей.

Цей сайт особливо актуальний зараз, оскільки ми запустили йог з нагоди річниці початку масового використання поліцією Гонконгу сльозогінного газу проти мирних демонстрацій і на тлі застосування поліцією сльозогінного газу проти протестів у багатьох містах США.

«Співробітники органів правопорядку часто переконують нас, що сльозогінний газ — це «безпечний» спосіб розігнати схильний до насильства натовп і уникнути застосування більш небезпечної зброї. Але наші дослідження демонструють, що поліцейські сили в більшості випадків зловживають ним», — заявив Сем Дабберлі, глава лабораторії з дослідження речових доказів при програмі Amnesty International з реагування на кризові ситуації.

«Ми задокументували, що поліція застосовує сльозогінний газ такими способами, якими його ніколи не передбачалося використовувати, часто у великих обсягах і в основному проти мирних протестів або націлюючи гранати з газом прямо в людей, що призводить до травм і загибелі».

Розслідування за відкритими джерелами

За останній рік Лабораторія вивчення речових доказів кризового центру Amnesty International займалася вивченням неналежного застосування сльозогінного газу в усьому світі переважно на основі відеозаписів, опублікованих у соцмережах, як Facebook, YouTube і Twitter.

Використовуючи методи розслідування за матеріалами з відкритих джерел, організація перевірила майже 500 відео і виявила майже 80 випадків зловживання сльозогінним газом у 22 країнах і на територіях, перевіривши й підтвердивши їх місце, дату й достовірність. Аналізом займалася Служба цифрової верифікації – мережа зі студентів/-ок шести університетів із чотирьох країн, що вивчають джерела і достовірність контенту в соціальних мережах.

Дослідження, так само як і інтерв’ю з самими протестувальниками/-цями, виявили тривожну глобальну тенденцію повсюдного протизаконного застосування сльозогінного газу.

На сайті викладено відео, створене у співпраці з SITU Research, у якому проаналізовано експлуатаційні характеристики сльозогінного газу, пояснюється пристрій боєприпасів для нього і показується, як їх неправильне використання може калічити і вбивати людей.

Види зловживань

Гранатами зі сльозогінним газом вистрілювали крізь лобове скло легкового автомобіля, ними обстрілювали шкільні автобуси і траурні процесії, ними стріляли всередині лікарень, житлових будинків, метро, торгових центрів і – як це не дивно – на фактично порожніх вулицях.

Правоохоронні органи також стріляли гранатами з газом прямо в людей, що призводило до жертв, а також із машин, джипів і дронів, що проносяться на великій швидкості. Цілями були учасники/-ці демонстрацій на захист клімату, старшокласники/-ці, медичні працівники/-ці, журналіст(к)и, мігрант(к)и та правозахисники/-ці, наприклад, члени/-кині нігерійського руху «Поверніть наших дівчаток».

На одному з відео поліція в американській Філадельфії 1 червня 2020 випускає кілька залпів гранатами зі сльозогінним газом по десятках протестувальників/-ць, які опинилися на крутому насипу автомагістралі без будь-якого безпечного шляху відходу.

Лікарі в Омдурмані, неподалік від Хартума, столиці Судану, розповіли Amnesty International, що силовики і військові, що ввірвалися минулого року у відділення невідкладної допомоги лікарні заповнили токсичним газом усе приміщення і поранили 10 пацієнтів/-ок. Один із лікарів розповів: «Солдати використовували сльозогінний газ і вогнепальну зброю в лікарні, потім деякі з них увірвалися у відділення невідкладної допомоги і випустили чотири гранати зі сльозогінним газом. Слава богу, вибухнула тільки одна з них». Граната зі сльозогінним газом потрапила під ліжко 70-річного чоловіка з серцевим нападом. Через 10 хвилин він помер.

На відео з Венесуели видно, як граната з газом пробиває дірку в саморобному дерев’яному щиті, яким протестувальник у Каракасі захищався від поліції. Йому невимовно пощастило – кілька сантиметрів, і він міг отримати смертельно небезпечну травму.

Amnesty International зафіксувала найрізноманітніші види зловживань сльозогінним газом поліцією:

• Стрілянина гранатами з газом у закритому приміщенні
• Стрілянина гранатами прямо в людей
• Використання газу в надмірній кількості
• Стрілянина газом у мирних протестувальників/-ць
• Стрілянина газом у групи людей, у яких майже не було шансів втекти, або вони були більш сприйнятливі до його впливу, наприклад, у дітей, літніх людей і людей із інвалідністю.

На сайті опубліковані відео інтерв’ю з різними незалежними експерт(к)ами – від лікарів/-ок швидкої допомоги до фахівців/-чинь із охорони правопорядку, бізнес-аналітиків/-инь і правозахисників/-ць — про те, чому сльозогінний газ настільки небезпечний, коли його неправильно використовують.

Amnesty International підтримує Спеціального доповідача ООН з питань тортур, що прирівняв використання сльозогінного газу в певних ситуаціях до застосування тортур та інших видів жорстокого поводження.

Погане регулювання торгівлі

Незважаючи на повсюдне зловживання сльозогінним газом, немає узгоджених міжнародних механізмів, що регулюють торгівлю сльозогінним газом та іншими отруйними речовинами, що використовуються для боротьби з заворушеннями. Незалежний контроль ускладнений, оскільки лише деякі країни оприлюднюють інформацію про експорт сльозогінного газу – кількість і покупців.

Amnesty International і Omega Research Foundation більше двох десятиліть проводили кампанію за встановлення більш суворого контролю за виробництвом, використанням і торгівлею сльозогінним газом та іншою зброєю нелетальної дії. У результаті ООН і регіональні організації, наприклад, ЄС і Рада Європи, визнали необхідність регулювання експорту зброї нелетальної дії.

Після правозахисних ініціатив на найвищому дипломатичному рівні з боку понад 60-ти держав, що входять до Альянсу по боротьбі з торгівлею товарами для тортур, підтриманих Amnesty International і Omega, ООН зараз вивчає можливість створення механізмів контролю за міжнародною торгівлею нелетальною зброєю та іншими товарами, щоб запобігти застосуванню їх при тортурах, інших видах жорстокого поводження і смертної кари. Amnesty International і Omega наполягають на тому, щоб до списку цих товарів були включені сльозогінний газ та інші отруйні речовини, що використовуються для боротьби з заворушеннями.

«Частково проблема зі сльозогінним газом полягає просто в тому, що одні співробітники правоохоронних органів не розуміють, як і коли його можна використовувати законно, інші вважають за краще ігнорувати подібні вказівки, а треті використовують його як зброю», – заявив Патрік Вілкен, дослідник із відділу контролю за озброєннями, безпеки і прав людини.

«Але частковим вирішенням цієї проблеми також стала б більш ретельна перевірка погано регульованої всесвітньої торгівлі сльозогінним газом та іншими хімічними засобами для боротьби з заворушеннями. Сльозогінний газ ають включити до списку нелетальної зброї і засобів упокорення, що підлягають міжнародному контролю, який зараз обговорюється в ООН».