Побиття, позбавлення сну й погрози вбити дітей, – так допитують у Гуантанамо


Авторка: Джулія Холл, експертка Amnesty International по боротьбі з тероризмом
3 лютого 2020


Експертка Amnesty International по боротьбі з тероризмом Джулія Холл відвідала судові слухання на американській військовій базі в кубинському Гуантанамо. Дізнавшись подробиці, як із підозрюваних у тероризмі вибивали свідчення, вона ставить питання, чому в європейських країнах, де розміщувалися «секретні тюрми ЦРУ», нікого не притягнули до відповідальності за співучасть у тортурах.

Джеймс Мітчелл виглядає майже задумливим, коли описує різні способи, якими він катував деяких із тих чоловіків, що зараз сидять навпроти нього. У переповненому залі судових засідань у слідчому ізоляторі в Гуантанамо Мітчел десятки разів згадував, як він застосовував «вотербординг» — тортури, що імітують утоплення — до обвинуваченого в атаках 11 вересня 2001 року Халіда Шейха Мухаммеда і «воллінг» — побиття об стіну — до інших затриманих. Він описував, як тримав ув’язнених днями без сну і стоячи, як давав їм ляпаси, кричав і обзивав їх, а одному з них він погрожував, що переріже горло синові.

Ці жахливі свідчення були частиною показань, які Мітчел давав на попередніх слуханнях у справі п’яти осіб, що повинні постати перед судом у зв’язку з атаками 11 вересня. Усі п’ять обвинувачених – Халід Шейх Мохаммед, Рамзі бін Аш-Шаібх, Валід бін Атташ, Аммар аль-балучі і Мустафа аль-Хавсаві – можуть бути засуджені до смертної кари в разі визнання їх винними спеціальною судовою військовою комісією в Гуантанамо. Адвокати обвинувачених хочуть, щоб будь-які свідчення, отримані під тортурами, були виключені, у тому числі ті, які отримало ФБР після прибуття затриманих до Гуантанамо. Вони стверджують, що ФБР брало участь у допитах ЦРУ, і всі заяви їхнім агентам були вибиті під тортурами.

Мітчел і його діловий партнер Джон «Брюс» Джессен відігравали провідну роль у розробці та впровадженні горезвісних «удосконалених методів допиту», які використовувалися для тортур у «секретних в’язницях ЦРУ» (так званих чорних дірах) по всьому світу. Ніхто з відповідальних за програму тортур у США не був притягнутий до відповідальності.

Але США не діяли наодинці. Щонайменше три держави-членкині ЄС розміщували на своїй території секретні в’язниці ЦРУ в рамках спільної міжнародної «війни з терором». Люди, які з’явилися в залі суду в Гуантанамо, піддавалися тортурам і жорстокому поводженню в Польщі, Литві та Румунії. Але співучасть цих країн у тортурах, злочині згідно з міжнародним правом, жодного разу не згадувалася в залі суду. Усім присутнім там було заборонено говорити або вказувати на те, що в європейських країнах розміщувалися секретні в’язниці, де застосовувалися тортури. Жодну людину в жодній із цих країн не звинуватили у скоєнні цих злочинів.

Європейський суд із прав людини вже виніс рішення у справі проти Польщі про причетність влади до насильницького зникнення і тортур затриманих ЦРУ Мохаммеда аль-Нашірі й Абу Зубайди, обидва з яких досі перебувають у Гуантанамо. Халід Шейх Мохаммед, Валід бін Атташ і Рамзі бін Аш-Шаібх також перебували в «чорній дірі», що розташовувалась у польському селі Старе Кейкути з 2002 по 2004 рік.

Аль-Нашірі був підданий інсценуванню страти – йому приставляли пістолет до голови, а люди, що вели допит, погрожували зґвалтувати його матір. Джеймс Мітчел сказав би, що ці «методи» виходять за рамки того, що було «дозволено» в юридичних меморандумах офісу юрисконсульта Білого дому, які використовувалися для виправдання того, що неможливо виправдати. Але з ряду садистських методик, застосування яких розкрила Доповідь Сенату США 2014 року, видно що «санкціоновані» «удосконалені методи допиту» часто надихали слідчих, давали їм поштовх до ще більш жорстоких зловживань щодо деяких затриманих.

Мустафа аль-Хавсаві, один із тих, хто з’явився в залі суду у справі 11 вересня, піддався дикому поводженню у в’язниці ЦРУ. У звіті Сенату США від 2014 року було задокументовано, що Мустафа аль-Хавсаві переживає тривалі проблеми зі здоров’ям, зокрема, пов’язані з «ректальним обстеженням», який проводився з «надмірною силою», коли він перебував у секретній в’язниці в Афганістані. «Записи ЦРУ показують, що одному із затриманих, Мустафі аль-Хавсаві, пізніше поставили діагноз хронічний геморой, тріщина заднього проходу і симптоматичне випадання прямої кишки».

Інакше кажучи, аль-Хавсаві піддався анальному зґвалтуванню під час тримання під вартою в центрі ЦРУ, і постійні наслідки фізичної шкоди, якої він зазнав, були ключовою проблемою, коли 2005 року його переводили до секретної в’язниці в Литві. Литовська влада відмовилася від надання медичної допомоги аль-Хавсаві та іншим затриманим із гострими захворюваннями, і США були змушені укласти договір з іншими урядами про надання необхідної медичної допомоги.

ЄСПЛ також виніс рішення проти Литви за її добровільне сприяння насильницькому зникненню і тортурам Абу Зубайди у секретній в’язниці ЦРУ на своїй території. Цього року ЄСПЛ також розгляне справу Мустафи аль-Хавсаві проти Литви.

Спостерігаючи за Мустафою аль-Хавсаві в залі суду, було очевидно, що тортури не пройшли для нього без наслідків. Він рухався повільно й мав сидіти на подушці, слухаючи свідчення Джона Мітчела. Тут, у Гуантанамо, він подав клопотання до судової військової комісії з проханням закрити його справу через «обурливу поведінку уряду».

Amnesty International неодноразово заявляла, що затримані в Гуантанамо повинні мати право на справедливий судовий розгляд у федеральних судах США або звільнені, а військові трибунали в Гуантанамо не відповідають міжнародним стандартам справедливого судового розгляду.

Але зараз, коли судовий розгляд в Гуантанамо знову приковує увагу, з’являється можливість притягнути до відповідальності хоча б європейських товаришів США, які розміщували на своїй території секретні в’язниці, допомагали при «зникненнях» затриманих і сприяли застосуванням до них тортур і жорстокого поводження.