Автор: Саад Хаммаді, регіональний координатор кампаній Amnesty International у Південній Азії
24 січня 2020
Сьогодні, коли світ відзначає Міжнародний день освіти, майже п’ять мільйонів дітей ростуть у Бангладеш, не маючи доступу до освіти. До них відносяться не тільки 4,3 мільйона бангладешських дітей, які не бачили, що відбувається всередині класної кімнати, але і пів мільйона дітей народу рохінджа в таборах біженців у Кокс-Базарі.
Незалежно від того, чи ми говоримо про біженців, які повертаються в М’янму, коли це безпечно; про переселення у третю країну, а чи про інший спосіб вирішення кризи, без освіти покоління дітей рохінджа втратить можливість боротися за свої права, покращувати своє життя або ж робити свій внесок в економіку, у якій вони живуть. Протягом останніх двох із половиною років їхнє життя було призупинено; їхнє майбутнє паралізоване невизначеністю.
Деяким із дітей народу рохінджа, із якими я спілкувався, лишалося кілька місяців до завершення навчання, коли вони були змушені покинути свої будинки через дії м’янманських військових, багато з яких прирівнюються до злочинів проти людяності. Із тих пір ці діти втратили ще два академічні роки. Чим довше вони змушені лишатись у таборах, тим менш реальною стає перспектива того, що вони коли-небудь зможуть реалізувати ті можливості, яких заслуговує кожна дитина.
Вони ризикують перетворитися на втрачене покоління.
Діти у приймаючій громаді в Кокс-Базарі стикаються з подібною долею. Згідно зі звітом USAID щодо пришвидшеного навчання та аналізу ризиків за 2018 рік, Кокс-Базар має найнижчий відсоток дітей молодшого шкільного віку, які вступають до першого класу у країні – 71% у поєднанні з другим за величиною показником передчасного виключення з навчального процесу – 31%.
Приплив біженців 2017 року мав іще більш негативний уплив на місцеву економіку: вартість життя збільшилась у п’ять-сім разів, кваліфіковані вчителі/-ьки покинули школи, а студент(к)и кинули роботу в таборі Кокс-Базар у пошуках роботи в таборі рохінджа, ідеться в доповіді USAID. Від усіх цих чинників постраждала безперервність освіти дітей у приймаючій громаді.
Міжнародна спільнота повинна продовжувати надавати підтримку Бангладеш і розділяти відповідальність за навчання всіх дітей в Кокс-Базарі, біженців рохінджа і приймаючої громади. Багато країн, включно з Канадою та Сполученими Штатами, готові підтримати належну, акредитовану та якісну освіту дітей у штаті Ракхайн у М’янмі та Бангладеш.
Але що для нас важливіше, так це те, як виросте покоління без освіти, покоління, яке не зможе говорити за себе, виступати проти порушення своїх прав, користуватися благами активного й освіченого розуму або ж змінити складні умови свого життя.
Конвенція про права дитини – обов’язковий документ, ратифікований Бангладеш, – чітко вказує на те, що освіта може і повинна забезпечувати розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в повному обсязі, одночасно зміцнюючи повагу до прав людини і готуючи їх до відповідального життя у вільному суспільстві. Інший варіант означає ризик приректи багатьох із цих дітей на життя у злиднях та експлуатацію, зокрема, у результаті серйозної злочинної діяльності, такої як контрабанда наркотиків, торгівля дітьми або вербування у збройні групи, що чинять насильство.
Тисячі дітей та молодих людей народу рохінджа позбавлені доступу до освіти у своїх селах і містах М’янми чи деінде, де вони шукають притулку. Там немає ні шкіл ні університетів, у яких вони могли б начитися. Зрештою, це обмеження доступу до освіти відштовхнуло народ рохінджа на роки назад.
Ми повинні запитати себе, чи можна дозволити подібному статись у світі, де хочемо жити. Можливо, освічений народ рохінджа зможе краще вирішити свої проблеми, ніж в умовах, коли вони залежать від міжнародної допомоги, яка продовжує скорочуватися в усьому світі для біженців.
Приємно, що деякі політики в Бангладеш визнають важливість належної, акредитованої та якісної освіти для дітей рохінджа. Для країни, що має за пріоритет прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку, досягнення мети 4 (якісна освіта) також має бути пріоритетом. Але дії по досягненню цієї мети мають розпочатися якогомога швидше.
Одна молода людина з народу рохінджа написала у своїй нещодавній колонці: «Міжнародне співтовариство може вжити заходів, щоб допомогти молодим поколінням рохінджа, які стали мішенню лише тому, що здобували освіту».
Ми також повинні запитати себе, чи може така країна, як Бангладеш, яка робить великі кроки до економічного процвітання, лишити ціле покоління осторонь. Натомість, оскільки ми закликаємо багаті країни розділити відповідальність за кризу, яка обрушилася на Бангладеш у результаті припливу біженців, уряд Бангладеш повинен використати цю можливість для поліпшення доступу до освіти всіх дітей у Кокс-Базарі.
Наприклад, у Канаді існує проєкт вартістю 16 млн.дол., присвячений охороні здоров’я та освіті в Кокс-Базарі, який діє до липня 2023 року, і проєкт вартістю 5 млн. дол., присвячений підвищенню якості освіти для дітей у Кокс-Базарі, який діє до листопада 2021 року. Обидва проекти охоплюють доступ до освіти дітей у приймаючій громаді та біженців народу рохінджа. У вересні 2019 року Сполучені Штати оголосили про виділення понад 127 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу, включно з забезпеченням доступу до освіти для біженців рохінджа в Бангладеш, а також рохінджа і членів інших постраждалих громад у М’янмі.
Ця підтримка дуже важлива, але багато чого ще належить зробити. Про це, зокрема, свідчить той факт, що у спільному плані реагування, яким керує ООН, ітиметься про попередній заклик виділити приблизно 877 мільйонів доларів 2020 року для задоволення потреб людей, постраждалих від кризи біженців.
Належна, акредитована та якісна освіта, що забезпечує захист різноманіття соціальної, культурної та мовної самобутності як рохінджа, так і приймаючої громади, вимагає подальшого обговорення з урахуванням матеріально-технічного забезпечення й ресурсів. Але це може статися тільки тоді, коли народ і уряд Бангладеш визнають її принципову важливість і продемонструють свою підтримку. Одним зі способів допомогти може стати ваш підпис під цією петицією.
Спочатку цей матеріал було оприлюднено на ресурсі The Daily Star.