Реакція Amnesty International на повідомлення про смерть журналістки Ірини Славіної на тлі переслідування громадських активістів у Нижньому Новгороді

2 жовтня 2020

У відповідь на повідомлення про трагічну загибель журналістки Ірини Славіної в Нижньому Новгороді, Amnesty International висловлює глибокі співчуття її рідним і близьким і вимагає від російської влади негайно й об’єктивно розслідувати обставини, які передували її смерті, включно з необґрунтованим кримінальним переслідуванням та обшуками щодо Ірини Славіної й інших активістів/-ок.

Як повідомляють ЗМІ, посилаючись на місцеву поліцію, головна редакторка нижньоновгородського видання «Koza Press» Ірина Славіна загинула 2 жовтня 2020 року в результаті акту самоспалення навпроти будівлі МВС. Приблизно за годину до цього, Ірина Славіна залишила коротке повідомлення на своїй сторінці у Фейсбуці, написавши: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

Напередодні у квартирі Ірини Славіної і в шести політичних активістів/-ок і журналістів/-ок із Нижнього Новгорода пройшли обшуки в рамках кримінального провадження, порушеного за статтею про співпрацю з «небажаною організацією» (ст.284.1 КК РФ). Ця стаття вже неодноразово використовувалася для необґрунтованого кримінального переслідування громадських активістів/-ок у Росії, а саме прийняття закону про «небажані організації» порушило право на свободу об’єднань.

Одного з нижньоновгородських громадських активістів, місцевого підприємця й засновника відділення так званої «Церкви летючого макаронного монстра» Михайла Йосилевича допитали як підозрюваного. За повідомленнями «Koza Press», кримінальне переслідування Михайла Йосилевича пов’язане з тим, що він надав приміщення для лекцій, нібито організованих російським рухом «Відкрита Росія». Обшуки були проведені в Ірини Славіної та інших активістів/-ок, що проходять як свідки в цій справі.

Обшук у справі про «небажану організацію» – це не перший випадок тиску на Ірину Славіну й застосування до неї необґрунтованих санкцій за її спроби скористатися правом на свободу вираження думки і свободу мирних зібрань. Зокрема, журналістку неодноразово штрафували за публікації, у тому числі за так званим законом про «неповагу до влади», а також за участь у мирних акціях протесту.

Російська влада все частіше використовує закон про «небажані організації» для переслідування критиків влади та інакомислячих. Десятки організацій були внесені до списку «небажаних», також були винесені як мінімум два обвинувальні вироки в рамках кримінальних проваджень щодо громадських активіста Максима Вернікова та активістки Яни Антонової, триває кримінальне переслідування Анастасії Шевченко, порушуються адміністративні справи проти інших активістів/-ок.

Amnesty International закликає російську владу негайно припинити кримінальне переслідування активістів та активісток, скасувати закон про «небажані організації» і дотримуватися зобов’язань Російської Федерації у сфері права людини.